«Не треба розчаровуватися, результат буде». Прокурор МКС оцінив рішення Монголії не заарештовувати Путіна

Хан визнав, що виконання норм, передбачених Римським статутом, не є ідеальним — «уже були випадки такого невиконання в минулому, коли держави не працювали із судом».

«Це вперше за два роки… з того часу, коли були видані ордери на арешт. Він (Путін) уперше був на території країни-підписанта Римського статуту. Задокументовано, що інші країни, які є членами МКС, він не відвідував. (…) Тому зрозуміло, що ордери на арешт уже працюють. (…) Не треба розчаровуватися, результати ми побачимо, але це не буде легко. Ми рухаємося до реального застосування права і робимо це разом», — заявив прокурор МКС 10 вересня.

Крім того, прокурор МКС розповів журналістам, що передбачено алгоритм реагування — якщо країни-підписанти Римського статуту відмовляться виконувати взяті на себе зобов’язання.

«Є спеціальна процедура в Римському статуті щодо роботи з такими випадками, коли держава не працювала з судом. Відповідно, це все контролюється суддями. (…) Судді в курсі того, що сталося. Як правило, коли відбуваються такі випадки, то відбувається генеральне засідання всіх держав-членів (МКС — ред.) і відповідно ухвалюють рішення», — підсумував Хан.

Візит Путіна до Монголії - що відомо

2 вересня російський диктатор Володимир Путін прибув з офіційним візитом до Монголії.

З 2000 року Монголія є учасником Міжнародного кримінального суду, а 2003 року ратифікувала Римський статут. Таким чином країна зобов’язана виконувати рішення суддів МКС, які 17 березня 2023 року видали ордери на арешт Володимира Путіна і російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Белової.

30 серпня агентство Bloomberg, посилаючись на джерела, повідомило, що уряд Монголії запевнив Росію, що не заарештує Путіна.

Того ж дня МЗС України закликало Монголію заарештувати Путіна і передати його МКС.

Речник Міжнародного кримінального суду Фаді ель-Абдалла заявляв, що Монголія зобов’язана заарештувати Путіна в разі його візиту в країну. Представник МКС додав, що судді розглянуть випадки «неспівпраці» з боку сторін, які його підписали, і поінформують Асамблею держав-учасниць, яка може «вжити будь-яких заходів, які вважатиме доцільними».

2 вересня речниця Європейської комісії Набіла Массралі зазначила, що Монголія має право розвивати відносини з іншими країнами, але зобов’язана заарештувати воєнного злочинця Володимира Путіна відповідно до ордера Міжнародного кримінального суду.

6 вересня прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан заявив, що Монголія має пояснити, чому проігнорувала ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна під час його візиту.

«Переговорний процес на рівні суду ведеться. Судді можуть дати свої рекомендації на випадок, якщо виявлять відсутність співпраці. Але я не хочу нічого передбачати, тому що зараз це питання вирішується між суддями та урядом Монголії», — сказав юрист.