Позиція

Міжнародний оперний форум Open to Progress в Одесі

Події

15 листопада 2019, 10:03

На Міжнародному оперному форумі Open to Progress в Одесі головні гравці української оперної галузі обговорили її майбутнє.

Керівників головних українських оперних театрів, представників академічної спільноти, вітчизняних та зарубіжних музичних критиків зібрала в Одесі незалежна формація Open Opera Ukraine за підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з Фондом Одеської Національної опери та низкою інших організацій. Один із приводів для зустрічі - прем'єра опери «Травіата» Дж. Верді в Одеській опері. Іще один — тези нещодавньої оперної конференції у Страсбурзі та Карлсрує (Європу, виявляється, також непокоїть доля опери та можливість жанру відповідати викликам часу).

І, нарешті, українська статистика. Хоч як би далеко й високо від повсякденних реалій, наче вежа зі слонової кістки, не знаходилася сфера оперного мистецтва, на цифри варто зважати: у 2018 році оперні вистави відвідало 1,5% населення України. При тому, що маємо 5 (у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі) великих українських театрів, 4 з яких — у статусі національних, Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва, Київський національний академічний театр оперети. А це — велетенська матеріальна база, приміщення, робочі місця. Не забудемо і про підготовку у навчальних закладах оперних співаків, хористів, диригентів, музикантів оркестру.

Фото: Костянтин Гомон

На фото: Ілля Разумейко та Роман Григорів (формація Nova Opera), Надія Бабич (Одеська опера), Марина Черкашина-Губаренко (професорка Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського), Анатолій Солов’яненко (Національна опера України)

Навчити мільйони терпіти оперу

Як переконати українську публіку, що опера — це цікаво і навіть життєво необхідно? Які перспективи у жанру, котрий, з’явившись більше чотирьох століть тому, постійно перебуває у стані перманентної кризи, реформ, вмирання і відродження? На одній з дискусійних панелей програмна директорка Open Opera Ukraine Анна Гадецька розповіла про ідеї, почуті на конференції у Страсбурзі та Карлсрує. І ключовою була теза про універсальність оперного жанру, який і має стати запорукою його виживання. «Потрібно навчити мільйони терпіти оперу. І це буде початком любові».

Але, крім цього, європейські фахівці пропонують розуміти оперу як новий комунікаційний простір, здатний об'єднати різні спільноти людей. Одним зі шляхів до цього є партисипативні практики: оперний театр включається у життя громади і навпаки — громада допомагає театру. Оперний формат має виявляти гнучкість і мобільність, балансувати між старою (адже більшості творів, що звучать в оперних театрах, вже більше ста років) і новою звуковою реальністю, сучасним мистецтвом, новим стилем життя, суспільними проблемами.

Фото: Костянтин Гомон

На фото: Галина Григоренко, Анна Гадецька, Наталія Хмілевська (Open Opera Ukraine) та Василь Вовкун (Львівська опера)

Чого хоче молодь?

Попри переважаючу більшість старших за віком відвідувачів оперних театрів (в середньому 50+), не можна стверджувати, що опера зовсім не цікава молоді. Іноземні журналісти, що брали участь у Форумі, поділилися досвідом анкетування, яке проводилося серед молодих людей. На питання «Що ви хотіли б побачити в оперному театрі?» пропонувалося три варіанти відповідей: рок-оперу, старовинні твори у сучасній постановці та мюзикли. Більшість респондентів обрали другий варіант. Залучити молодих людей до опери може не лише креативне художньо-сценічне оформлення, а й невелика тривалість спектаклю, а ще — недорогі квитки.

В актуальності саме цієї тенденції і для України можна було переконатися зовсім недавно на прем'єрі опери Ґ.Ф.Генделя «Ацис і Галатея» від Open Opera Ukrainе: півторагодинна опера з бароковим оркестром, дизайнерськими костюмами від Finch, сучасною постановкою Тамари Трунової, досить демократичними цінами на квитки (50−350 грн) і — два вечори sold-out'у. Частка публіки на «Ацисі і Галатеї» у віці до 35 років становила близько 40%.

Фото: Костянтин Гомон

На фото: Юлія Ніколаєвська, Стас Невмержицький (головний редактор «Радіо Ісландія»), Юрій Чекан, Стефанія Олійник (засновниця сайту «Moderato»)

Авторка музичних програм «Суспільне UA: Харків» та лекцій Юлія Ніколаєвська розповіла про формати опера-light та опера-short. Про те, як жваво підлітки реагують на концерти на кшталт «Оперна казка», «Оперні вбивства» або «Детектив в опері». Найімовірніше, що зацікавившись спочатку такими дозованими формами і темами, ці слухачі у майбутньому прийдуть до опери й за іншим.

Музичний критик: герой-волонтер, pr-ник для театрів чи фахівець, що провокує до дискусії?

«Сучасні українські театри сприймають музичного критика як обслуговуючий персонал, який повинен виконувати рекламні функції», — наголосив професор Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського Юрій Чекан, куратор «Лабораторії молодих критиків», що пройшла в межах Форуму.

Друковані спеціалізовані видання, які були раніше головним каналом комунікації з меломанами, поступилися місцем онлайн-виданням. Ці інтернет-ресурси існують як окремі ініціативи із сильним фаховим контентом, але досі неясними можливостями монетизації, тому сьогодні не можуть бути джерелом заробітку для дописувачів-критиків. Розраховані ж на широку аудиторію неспеціалізовані українські медіа, які візьмуть до друку (чи в онлайн) фахову рецензію на оперну виставу, можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Фото: Костянтин Гомон

На фото: європейські експерти

Отже, наразі музичний/оперний критик є, як сказав Юрій Чекан, героєм (додамо також — і волонтером), який через інформування та оцінку, наражаючись на хейтерство, забезпечує повноцінну роботу механізму музичної культури. «Критик — це фахівець, який повинен провокувати до дискусії». З думкою, яку висловив музичний оглядач Neue Zürcher Zeitung Крістіан Берцінс, також важко не погодитись.

Таланти мають залишатися в Україні

Форум в Одесі відвідав один із грандів оперного менеджменту — директор мережі оперних компаній Opera Europa Ніколас Пейн. Він не вперше в Україні: бував у Львові, Києві, Харкові, працював у складі журі фестивалю-премії GRA. Тому має уявлення про стан оперної справи в Україні.

Фото: Костянтин Гомон

На фото: директор мережі Opera Europa Ніколас Пейн

Найголовнішим, на його думку, є створення в українських оперних театрах відповідних умов для того, аби співаки, диригенти, музиканти мали можливість реалізуватися на батьківщині за гідну заробітну платню.

Якості продукту, як і скрізь, тут заважає рутина — небажання залишати зону комфорту і змінюватися, пожертвувати вигодою заради ризику і художніх відкриттів. Одним зі способів подолання цих проблем він вважає створення дієвих мережевих зв’язків між оперними театрами та розвитку практики ко-продукцій. «Відкритість, готовність до побудови діалогу і співпраці - це і є майбутнє оперної галузі», — підсумувала генеральна продюсерка Open Opera Ukraine Галина Григоренко.

Фото: Костянтин Гомон

На фото: генеральна продюсерка Open Opera Ukraine Галина Григоренко

Інші новини

Всі новини