Він написав убивство

Північнокорейський лідер Кім Чен Ин перетворюється на одного з найкривавіших диктаторів сучасності, легко усуваючи неугодних і політичних суперників серед вищих чиновників і навіть найближчої рідні

Анна Павленко

В одній з найбільш ізольованих держав планети — Корейській Народній Демократичній Республіці (КНДР) — 16 лютого відзначають День сяючої зірки, або річницю народження другого правителя Північної Кореї і батька нинішнього — Кім Чен Іра. Під час цього свята жителі Пхеньяна традиційно покладають квіти до бронзової статуї покійного вождя, а потім вирушають на щорічний фестиваль квітів. У школах по всій країні проходить урочиста посвята молодших школярів в піонери.

Звичний сценарій свята не змінювався і в цьому році — незважаючи на те, що за три дні до свята був убитий старший син ювіляра Кім Чон Нам. У той час як світові ЗМІ публікували все нові подробиці про отруєння члена династії Кімів в аеропорту малайзійського Куала-Лумпура, офіційні медіа Північної Кореї зберігали мовчання. Таким чином, прості північнокорейці так і не дізналися про смерть зведеного брата нинішнього глави КНДР Кім Чен Ина.

Сьогодні малайзійські правоохоронці продовжують розслідування, а розвідувальні служби Південної Кореї заявляють, що до вбивства причетні північнокорейські спецслужби, які отримали вказівки до усунення Кім Чон Нама ще в 2011 році, одразу після смерті його батька. З того часу Кім старший покинув країну і жив на кілька міст, переміщаючись між Пекіном, Макао і Сінгапуром.

"У разі політичної нестабільності або змін в уряді він міг бути висунутий як наступник",— називає головну причину зацікавленості північнокорейського режиму у вбивстві Кім Чон Нама Стефан Хаггард, професор Школи глобальної політики і стратегії Університету Каліфорнії в Сан-Дієго. До того ж убитий не раз дозволяв собі публічно критикувати владу свого молодшого брата і був прийнятним об'єктом для показового шмагання, додають експерти.

Раніше лідер КНДР вже демонстрував небачену кровожерливість, караючи винних та неугодних. Так, у 2013 році за розпорядженням Кім Чен Ина був страчений його дядько Чан Сон Тхек, якого на той момент багато хто вважав другою найбільш впливовою людиною в країні. Через два роки світ облетіла новина про розстріл міністра оборони КНДР, який нібито заснув на нараді, де був присутній верховний керівник.

Перевірити справжність новин у закритій північнокорейській державі практично неможливо. Однак у найбільшому південнокорейському інформагентстві Йонхап стверджують: за чотири роки свого правління Кім Чен Ин санкціонував страту 70 вищих посадових осіб держави.

А поки глава Північної Кореї займається зміцненням власної влади, його країна страждає від хронічних економічних проблем. Місцевий виробничий фонд зношений, аграрний сектор неефективний, на тлі підвищених військових витрат відчувається постійний продуктовий дефіцит, відзначають фахівці Центрального розвідувального управління США.

За даними ООН, чверть 25‑мільйонного населення країни не має доступу до безпечної питної води, санітарних та медичних послуг. При цьому близько 70% мешканців КНДР відчувають нестачу продовольства, і майже третина дітей у віці до п'яти років недоїдають.

Міжнародні донори щорічно витрачають десятки мільйонів доларів на гуманітарну допомогу Північній Кореї, проте з кожним роком їхні бюджети скорочуються: іноземних лідерів відлякує непередбачуваність і ядерні амбіції режиму Кім Чен Ина. Насильницька смерть його зведеного брата лише погіршить ситуацію, підкреслюють експерти.

"Вбивство підкріплює образ північнокорейського режиму як норовливої диктатури, якій ні в чому не можна довіряти",— каже Хаггард.

Убитий в малайзійському аеропорту Кім Чон Нам був першим і улюбленим сином Кім Чен Іра. Первістка у 1971 році йому народила північнокорейська актриса Сон Хе Рим, яка була на кілька років старша за майбутнього лідера нації і не дуже подобалася його батькові, великому вождеві КНДР Кім Ір Сену.

Свої відносини пара так і не оформила, та онука спочатку приховували від діда і від суспільства, виховуючи в домашньому ув'язненні. Коли хлопчикові виповнилося вісім років, його відправили вчитися до Швейцарії, а потім у Росію. За час своїх зарубіжних університетів Кім Чон Нам вивчив кілька європейських мов, а після повернення в КНДР став активно брати участь в офіційних заходах разом зі своїм батьком.

По праву первородства саме старший Кім Чон Нам повинен був отримати крісло лідера Північної Кореї після смерті батька, і в 90‑ті роки його вже готували до цієї ролі, зазначає Санг Яун, професор корейських досліджень в американському Університеті Тафтса. Проте у травні 2001 року стався неприємний інцидент, який різко змінив стосунки сина з батьком.

Кім Чон Нама разом з сім'єю затримали в аеропорту Токіо, коли ті намагалися потрапити до Японії за підробленими документами. Сімейство депортували в Пекін, потім у Пхеньян, а зніяковілий інцидентом глава КНДР навіть скасував раніше запланований візит у китайську столицю. Після цього Кім Чен Ір переключив свою увагу на молодшого сина Кім Чен Ина, який зрештою і перейняв кермо правління державою в 2011 році, за місяць до свого 28‑річчя.

Як і його старший зведений брат, Кім Чен Ин здобув освіту в Швейцарії, але, на відміну від нього, не цікавився західною культурою, проводив дозвілля за кордоном з північнокорейським послом і повертався на канікули додому, а по закінченні коледжу вступив у військовий університет у Пхеньяні.

В перші роки на посаді верховного керівника і головнокомандувача Кім Чен Ин зосередився на зміцненні своєї монополії на владу. Він провів чистки в керівництві партії, в тому числі віддав наказ розстріляти свого дядька, звинувативши його у спробі держперевороту.

У той час його старший брат Кім Чон Нам вже жив у Китаї, де заслужив репутацію завсідника казино Макао і ловеласа — у нього було кілька сімей у різних містах. За даними японських ЗМІ, з початку 2000‑х його охороняли китайські спецслужби, які в 2012 році навіть запобігли замаху, який на нього готувався. Тоді ж, за даними південнокорейської розвідки, Кім Чон Нам написав молодшому братові листа з проханням зберегти йому життя.

Небезпечним для північнокорейського режиму його робило те, що китайська сторона — так само, як і потенційні внутрішні змовники,— бачили в ньому зручну і керовану заміну для нинішнього правителя КНДР. Розвиваючи цю ідею, журналісти авторитетного американського видання The Financial Times навіть назвали Кім Чон Нама феноменом "що якби" в історії Північної Кореї.

Ще одним мотивом для вбивства могло послужити бажання північнокорейського лідера покласти край висловлюванням брата, які паплюжили імідж правлячої сім'ї, вважає доктор Маркус Беллс, експерт з Північної Кореї Школи східно-азіатських досліджень Шеффілдського університету у Великій Британії. Річ у тім, що Кім Чон Нам кілька разів відкрито заявляв про необхідність реформ у Північній Кореї і критикував принцип наступності влади.

"Я сумніваюся в тому, що людина з досвідом керівництва лише два роки може керувати країною",— цитує його слова про молодшого брата японський журналіст Йоджі Гомі у своїй книзі Мій батько Кім Чен Ір і я, присвяченій Кім Чон Наму та складеній на основі його електронного листування і кількох інтерв'ю.

У 2016 році з Північної Кореї в Південну перебралися понад 30 тис. біженців і стався гучний інцидент з втечею заступника та радника посла КНДР в Лондоні Тхе Ен Хо, який пізніше заявив про існування й інших високопоставлених північнокорейських чиновників, які планують назавжди залишити країну.

"Вбивство зведеного брата Кіма шле попереджувальний сигнал усім потенційним перебіжчикам",— називає ще одну причину для вбивства Беллс.

Як і його дід, а також батько Кім Чен Ин вибрав терор в якості гарантії власної влади. "Виправно-трудові табори, публічні страти, масова мобілізація трудових ресурсів на будівельні проекти та ідеологічна обробка",— перераховує атрибути його правління професор з Університету Тафтса.

При цьому експерти відзначають очевидну схожість в образі й поведінці Кім Чен Ина і його авторитетного діда Кім Ір Сена. "Його постава, те як він одягається, і як державні ЗМІ представляють його відносини з народом, підтверджують, що він наслідує діда",— ділиться своїми спостереженнями Беллс.

Його тиранія зберігає стійкість завдяки перекритим інформаційним потокам із зовнішнього світу, сильній партії, розгалуженій службі внутрішньої безпеки і внутрішній згуртованості північнокорейського народу, який вірить: без лідера Кіма країна втратить свою суверенність.

"Правління Кім Чен Ина в Північній Кореї — типовий тоталітарний режим, заснований на страху",— вважає Лаллі Міура, японський політолог і викладач Токійського університету. Влада Кіма, як і раніше, тримається на армії, хоча за останні кілька років він холоднокровно вбив кількох генералів, зазначає вона.

Кім оточує себе лояльними радниками, одночасно підтримуючи атмосферу страху у вищих ешелонах північнокорейського суспільства, доповнює Беллс. При цьому життя найближчого оточення правителя аж ніяк не схоже на будні простих північнокорейців.

Після того як у 2013 році в гостях у Кіма побував його кумир — колишній американський баскетболіст Денніс Родман, світ дізнався про розкіш, у якій проходить життя північнокорейського вождя. Разом зі своїм гостем Кім провів тиждень на приватному острові.

"Це як поїхати на Гаваї або Ібіцу, тільки він [Кім] — єдиний, хто там живе",— описував свої враження Родман, називаючи проведений час "семизірковою вечіркою" з нескінченними коктейлями і розвагами на гідроциклах.

На себе лідер злиденної країни грошей і справді не шкодує: тільки на імпорт елітного алкоголю у 2012 році було витрачено $30 млн, повідомляється в доповіді для південнокорейського парламенту. Всього ж на придбання предметів розкоші верховний правитель виділив $645,8 млн; у числі його покупок виявилися екзотичні тварини, дорогі годинники, парфуми, електроніка та домашнє обладнання.

Ще північнокорейському диктатору подобаються розкішні засоби пересування. Так, на одному зі знімків північнокорейського центрального агентства новин Кім з'явився на тлі 29‑метрової яхти від французького виробника предметів розкоші LVMH вартістю близько $7 млн. А супутникові знімки у 2015 році зафіксували будівництво п'яти злітно-посадкових смуг поблизу кількох його резиденцій у різних частинах КНДР.

Тим часом економіка північнокорейської держави, в якій правителі династії Кіма зведені в ранг божества, перебуває у вкрай тяжкому становищі. Сільське господарство потерпає від повеней, які регулярно знищують врожаї і викликають продовольчий дефіцит. Так, у кризові 1995-1997 роки від голоду загинули, за різними оцінками, від декількох сотень тисяч до двох мільйонів північнокорейців.

Тоді на допомогу сусідові прийшла Південна Корея, а також США. З 1995 по 2005 рік ці країни забезпечили Північну Корею гуманітарною допомогою на загальну суму більше $2 млрд. Проте уряд КНДР продовжив вести політику ізоляціонізму, періодично демонструючи свою ворожість світу заявами про випробування ядерної зброї і запусками балістичних ракет.

Метою північнокорейського режиму, як і раніше, є демонстрування того, що його ракети можуть донести ядерні боєголовки до Гаваїв або навіть континентальної частини США, зазначає Міура.

Зі зміною адміністрації Білого дому провідні американські ЗМІ заговорили про підготовлювані переговори США з Північною Кореєю. Однак проведений КНДР 11 лютого запуск балістичної ракети та вбивство Кім Чон Нама, що сталося за два дні, можуть знизити шанси таких переговорів на успіх, вважають експерти.

Своє обурення подією вже висловили південнокорейці. "Якщо підтвердиться, що вбивство скоїв режим Північної Кореї, це підкреслить жорстокість і нелюдяність правління Кім Чен Ина",— заявив Хван Геан, прем'єр-міністр і виконувач обов'язків президента Південної Кореї.

Невдоволення інцидентом, ймовірно, продемонструють Японія і Китай. Пекін навіть здатний посилити тиск на Північну Корею через втрату свого потенційного кандидата на пост північнокорейського лідера, передбачає Міура.

Та все ж у довгостроковій перспективі це не матиме якихось наслідків для КНДР, впевнений Лі з університету Тафтса. “Світ мириться зі злочинами Пхеньяна протягом багатьох десятиліть, дозволяючи йому ухилятися від відповідальності за вбивства,— каже він.— Кім, ймовірно, вважає, що і цього разу він вийде сухим з води за рахунок заперечення, пошуку цапа-відбувайла (в особі Південної Кореї) і збройних провокацій".