Україна зайняла 31-е місце на олімпіаді. Це не хороший результат. Це не поганий результат. Цей результат - адекватний.
Скажіть, в якому ще рейтингу, окрім спортивного, Україна знаходиться так само високо в світі. За рівнем ВВП? За якістю життя? За простотою ведення бізнесу?
Ні, український спорт навіть дуже хороший, як для реального стану справ в країні. Спорт - це не окрема галузь буття. Він не може бути відділеним від стану економіки в нормальних демократичних країнах. Хіба що в диктатурах, де владі важливо самоствердитися за рахунок спортивних результатів і кинути у натовп саме те видовище, яке замінює масло на хліб. Україна - не диктатура. Ми самі цього хотіли і самі цього домоглися. Отже, у нас має діяти логіка звичайних країн, де рівень спортивних успіхів безпосередньо пов'язаний з рівнем життя держави.
Так, українські результати погіршилися у порівнянні з іншими олімпіадами. Але це абсолютно природно. Якщо IT-шникам можна їхати в Польщу, коли немає хороших умов, те ж саме справедливо і для спортсменів. Результати у великому спорті - це гроші (підготовка, в тому числі якісний допінг, тобто дорогий і новий, який ще не навчилися ловити) і школа. Школа - це тренери. Логічно, що тренери і спортсмени будуть шукати, де їм економічно вигідно жити і працювати. І тренери їдуть. І готують перемоги інших спортсменів з іншими паспортами. Інакше просто неможливо.
Спортивні успіхи у бідній країні - те ж саме, що позолочений купол церкви поруч з лікарнею, що розвалюється
Зараз великі гроші в спорті - це точно не про Україну. І багато хто виїжджає. І добре, що їх не зупиняють. Тому що спортивні успіхи в бідній країні - те ж саме, що позолочений купол церкви поруч з лікарнею, що розвалюється. Держава не повинна витрачати гроші на підготовку спортсменів, якщо у неї бракує грошей на армію. Тож такий показник - навіть хороший індикатор, який вказує, що пріоритети розставлені правильно. Коли спортсмени зможуть заробляти самі, коли давати їм гроші буде економічно вигідно для бізнесу, тоді можна буде говорити й про відродження олімпійських перемог. Але для цього ми спершу повинні вирости в інших рейтингах - ВВП, наприклад. І простоті ведення бізнесу. Тому олімпійський успіх - це знову про реформи. Це знову про боротьбу з корупцією.
Отже, весь цей великий спорт - це ще й велика корупція. І якщо Болту ніхто не може зашкодити прибігти першим, навіть якщо вся федерація повисне у нього на ногах, то в тих видах спорту, де результат залежить від суб'єктивної оцінки судді, з цими арбітрами потрібно працювати. Росія працює. Ми не працюємо. І це теж добре. Гроші платників податків не повинні йти на це. Навіть якщо це дозволило б нам стати вище на п'єдесталі в художній гімнастиці або синхронному плаванні.
А найголовніше - це те, що взагалі не має значення, яке місце ви займаєте на Олімпіаді. Головне, щоб всі спортивні майданчики міста були зайняті. І їх кількість зростала.
У тексті представлено точку зору автора, яка може відрізнятися від офіційної позиції компанії. Відповідно, представлена інформація не може трактуватися одержувачами розсилки і представниками ЗМІ як публічна і офіційна.
Текст публікується з дозволу автора.
Більше точок зору тут