Мисливиця за привидами
1 січня 1970, 03:00
Голова НБУ Валерія Гонтарева з великими боями очистила банківську систему від більш ніж 80, як вона їх називає, банків-зомбі. На цьому перша серія фінансового бойовика завершена. Друга обіцяє бути більш продуктивною для економічного розвитку України
Олександр Пасховер
Перед парадним входом до Національного банку України (НБУ) незвично порожньо. Голова НБУ Валерія Гонтарева пояснила НВ, що вічні мітинги "постраждалих" від банкопаду вкладників переїхали з Інститутської на Грушевського. Тепер ті — "мураєвські бабусі", як їх називає Гонтарева, маючи на увазі організатора вуличних акцій народного депутата Євгена Мураєва, — перемістилися на сусідню вулицю до будівлі МОЗ, де вони третирують керівника цього відомства Уляну Супрун.
Гонтарева говорить НВ, що ясно уявляє собі, як переймаэться її колега по нещастю, оскільки і сама ось вже 2,5 роки живе в режимі організованого проти неї опору. Що, на її думку, і є ознакою вірності обраного нею шляху реформування банківської системи. Стара система бунтує і пручається. Отже, спосіб її придушення обраний правильно, вважає Гонтарева. Твердження це не без суперечностей. Про це та інше — наша розмова.
— Коли я їхав до вас, прочитав новину про те, що у колишнього заступника генпрокурора Рената Кузьміна при обшуку знайшли золоту лопату. Я подумав: скільки ж ще резервів є в українців для того, щоб ми вирішили всі наші завдання внутрішніми ресурсами?
— О ні. Коли тільки з'явилися е-декларації чиновників, я написала, що для відсутності конфлікту інтересів рекомендую віднести готівкові кошти в державні банки. Це виглядало добре? Але потім, на зустрічі Європейської Бізнес Асоціації, я пояснила, що для "брудних грошей" це зробити практично неможливо. У нас не може "діамантовий прокурор" принести гроші в банківську систему. Тому що у нас вже збудовані жорсткі процедури AML (anti-money laundering), KYC (know your customer) та PEP (politically exposed person), що відповідають найкращим світовим практикам. Якщо чиновник не покаже, звідки і як він ці гроші й цінності отримав, то банк їх не прийме. А якщо візьме, то завтра НБУ повинен буде цей банк оштрафувати. Нам не потрібні гроші "діамантових прокурорів". Тому свою золоту лопату він може переплавити на золоті зуби, наприклад.
— У нас дуже багато грошей під подушками. Чи не так?
— Ми можемо тільки констатувати, що в 2014 році був величезний відтік доларових ресурсів: близько $10 млрд з банківської системи пішли. Повернення за наступні кілька років було не таким значним. Банківську систему "діамантові прокурори" ніколи не відвідували, для них її не існувало. Вони не хотіли виходити в публічну площину з усіма своїми грошима. Тільки е-декларація змусила їх, я навіть не знаю під страхом чого, записати собі свої готівкові заощадження. Вони дуже любили купувати собі лопати, батони, будувати Межигір'я. Ви ж розумієте, що неможливо побудувати Межигір'я, не витративши своїх заощаджень. Але думаю, що більшу частину вони тримали не готівкою, а на офшорних рахунках. Тому загальна сума може бути більш значною.
— НБУ вивів з ділового обігу 86 банків. Ви подали позови проти банкірів, яких запідозрили в очевидному шахрайстві й відмиванні великих сум. Багато з них тепер судяться з Нацбанком, щоб повернутися в систему. Деякі вже повертаються. Ви видалили з системи надійні і платоспроможні банки?
— У нас зараз банки-зомбі повертаються. Це яскраві приклади правового свавілля. Наприклад, кричущий випадок — з банком Велес. Він ніколи не займався банківською діяльністю, а тільки відмиванням грошей. Ми прийшли в цей банк після того, як наш валютний контроль загальмував спробу вивести $460 млн в офшори. Сам банк маленький, незначний. Ми виїхали туди з перевіркою. І від того, що ми там побачили, волосся ставало дибки.
— Наприклад?
— Всі рахунки були оформлені на підставних осіб без певного місця проживання, на безхатченків або взагалі на фіктивні паспорти. Підроблені рішення судів. Ми запитуємо доступ до сервера, а вони відповідають, що сервер вилучено на підставі рішення суду. Ми дивимося на рішення суду, а такого суду ніколи не було. Підроблені договори, підроблені підписи. Складнішої ситуації ще не було. Після виведення банку з ринку в нас потім вийшла стаття Куди поїхав банк, її написала Катерина Рожкова (заступник голови правління НБУ). Тому що в той день, коли ми вивели його з ринку, Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) навіть нікуди було зайти. Він за одну ніч забрав всі документи і сервери — а вранці банку вже немає. Так от, Велес виграє у нас у всіх інстанціях судів. Суд вимагає повернути ліцензію. Кому? І куди повернути? Проти нас порушують кримінальні справи щодо невиконання рішень суду. Типова історія.
— Проте Генпрокуратура порушила справу за фактом заниження Фондом гарантування вкладів вартості активів, і нібито ви до цього причетні.
— Це особливо цікаво. Я навіть бачила, як ви на своєму сайті nv.ua разів три продублювали: "Гонтарева причетна". Так от, ми вивели з ринку банки, у яких за номіналом було активів на 400 млрд грн, а ФГВФО відповідно до всіх своїх процедур оцінив ці активи на суму менше 100 млрд грн. У балансах банків для маніпуляції звітністю були вказані неіснуючі активи. Наприклад, у банку Дельта був неіснуючий кореспондентський рахунок в зарубіжному банку на суму $235 млн, а його в природі не існувало — просто липова виписка та підроблені документи. Там були ділянки землі, оформлені на безхатченків і оцінені в мільярди гривень. Це були неіснуючі активи. Чи особлива категорія — це сміттєві цінні папери. Ми їх називали безцінними паперами. У банку Хрещатик таких "безцінних паперів" було на 2 млрд грн. Щось подібне відбувалося і в Пенсійному фонді Нацбанку — близько 1 млрд грн було "інвестовано" в сміттєві ЦП.
— Ось один з потерпілих, Олег Бахматюк, акціонер виведених з ринку банків VAB і Фінансова Ініціатива, через портал biz.liga.net у свіжому інтерв'ю запитує вас. Послухайте: “Гонтарева особисто прийшла до головуючого судді в кабінет, потім зайшла до голови суду і розповіла, що стосовно Фінансової Ініціативи це державна позиція. Така поведінка голови Центробанку в будь-якій іншій країні була б розцінена як тиск на суд. На 11 інших судах, які НБУ програв, Гонтаревої не було. Запитайте її при можливості — чому?"
— Чудове питання. Так, я прийшла на суд. Не в кабінет судді, не в кабінет голови суду, я прийшла представляти інтереси НБУ на судовому засіданні. Тому що не можна допустити повернення чергового "зомбі" на ринок, банку без капіталу і ліквідності, з виведеними заставами і вкраденими з каси грошима. Напередодні суду я виступала в прямому ефірі телеканалу ICTV. Мене запитали: чому ми програємо суди неплатоспроможним банкам? Я відповіла: от у нас є програний суд першої інстанції у справі банку Бахматюка Фінансова Ініціатива. Ось тоді і прийняла рішення представляти інтереси Нацбанку в суді, запрошуючи всіх послухати, які аргументи можуть бути у суду по відношенню до банку, у якого не було ліквідності, капіталу, який вкрав з каси 183 млн грн.
— Вам треба частіше ходити на суди.
— У нас близько 2.000 справ у судах. Але якщо наше правосуддя не запрацює, то Гонтарева буде ходити в суди.
— Бахматюк бреше?
— Не просто бреше, а саме нахабно бреше. Він просто був упевнений, що все в судах повирішував.
— З приводу ПриватБанку і його проблемного кредиту в 148 млрд грн: як Коломойський збирається виходити з цієї позики?
— На території Нацбанку ми намагалися виходити з цієї проблеми спільно з акціонерами та менеджментом банку останні два роки. На жаль, з цієї проблеми вийти не вдалося. Тому НБУ вже цим займатися не буде. Банк націоналізовано. У акціонерів є зобов'язання протягом шести місяців реструктуризувати свої кредити на ринкових умовах. Де у вас будуть реальні позичальники, справжнє кеш-флоу, застави за справедливою вартістю? Ви скоро побачите меморандум МВФ, де буде прописана процедура, як це потрібно робити. Акціонери підписали лист прем'єр-міністру, що вони зобов'язуються реструктуризувати кредити, які Фонд гарантування списав на 150 млрд грн. Поки вони ще нічого не реструктуризували. Я вже говорила, що потреба в капіталі, підтверджена компанією Ernst&Young на 15.11.2016, становила146 млрд грн.
— З відходом Привату і Платинум Банку можна сказати, що очищення банківської системи завершено?
— Практично так, топ-40 банків — це 97% всієї системи.
— Частка держбанків і банків з російським капіталом займає більше половини банківського сектора. Це виглядає як дуже нестійка система. Держбанки рідко бувають ефективнішими за комерційні, а російські — зважаючи на специфіку відносин Києва і Москви можуть виявитися троянським конем, здатним паралізувати фінансову систему. Чи це так?
— Щодо російських банків: коли я прийшла в НБУ, банки з російським походженням капіталу за активами становили 15%, зараз — 8,8%. Ви бачите, вони дуже хочуть продатися. Чому їх з ринку ніхто не виводив? Тому що вони докапіталізувалися в повному обсязі. Вони сконвертували материнське запозичення мільярдів доларів на закриття своїх дірок в капіталі. Вони нічого у нас не вкрали. Ба більше, вони більше ані копійки не віддадуть своїй "мамі" — в Росію. Вони забрали гроші в капітал на закриття дірок. Звідки у них виникли діри? Вони самі спочатку активно кредитували Донбас, оскільки той індустріальний. Потім самі прийшли і роздовбали його. Наприклад, у нас є один банк з російським походженням капіталу, у якого 80% активів були в поганих кредитах, коли середня цифра по системі становила 40-50%.
САМЕ ТІ БАБУСІ: Місяцями під вікнами Нацбанку йшли протестні акції вкладників закритих банків, яких сама Валерія Гонтарева називає "мураєвськими бабусями" на честь організатора протестів народного депутата Євгена Мураєва
— Промінвест?
— Це банківська таємниця. І подивіться, які суми: із заявлених вчора Степаном Кубівим [перший віце-прем'єр — міністр економічного розвитку і торгівлі] $3,8 млрд прямих інвестицій тільки $1 млрд —реальні ПІІ, решта — це конвертація боргу в капітал, і в основному це здійснили дочірні банки РФ. А ось тепер переходимо до серйозного питання — державні банки. Коли ми писали з Наталією Яресько [міністр фінансів у 2014-2016 роках] стратегію розвитку державних банків, малося на увазі наступне: Ощадбанк перетворюється на ретейл-банк. Укрексімбанк займається експортно-імпортними операціями. Щодо Укргазбанку стояло завдання або продати, або приєднати до іншого банку, що планувалося на кінець 2017 року. Це приблизно 25% банківської системи. Та у нас один Приват займає майже 25% банківської системи. І ось коли відбувається націоналізація, в руках держави опиняються всі ці банки. І тепер це 50% банківської системи. Стратегія, яку ми приймали, — застаріла. Зараз ми повинні переписати стратегію держбанків. Для цього запросили ЄБРР активно брати участь і в капіталі, і у фінансуванні ПриватБанку, і в його стратегічному розвитку.
— Хіба не звучала обіцянка, що ПриватБанк продадуть через три роки?
— ПриватБанк зараз являє собою найбільш докапіталізований і найбільш чистий банк країни. Чому? Тому що на стороні активів державні цінні папери, які Мінфін випустив на 116,8 млрд грн. Є ще портфель, виданий фізичним особам та малому бізнесу на суму 25 млрд грн. Але там був неякісний портфель — корпоративний, 97% якого належало пов'язаним з банком особам. На стороні пасивів — депозити фізичних осіб. З цього банку, якщо мати стратегію, держава може дуже швидко і продуктивно розвинути бізнес. І тоді його можна продати з хорошим мультиплікатором. У нас в країні немає іпотеки. Взагалі. У всьому світі це 100-120% ВВП. А у нас практично 0%, є тільки невирішене питання щодо валютної іпотеки часів 2005-2008 років. Тобто при правильному керуванні це стане реальною success story. Це головне завдання. Ще одне завдання держави — щоб акціонери повернули гроші. Як мінімум, якщо банк реструктуризує кредитний портфель на ринкових умовах і дасть реальні застави, то більшу частину резервів під непокритий кредитний ризик можна буде розформувати — а це близько 150 млрд грн. Тобто повернути вкладений капітал державі.
— Що Коломойський може передати в заставу? У нього є такі активи?
— Ну звісно. Ми з ним дуже довго працювали над можливими заставами і їхньою справедливою вартістю. Як першу частину плану узгодженої рекапіталізації банку влітку 2016 року вони взяли на баланс банку активів на 31 млрд грн за справедливою вартістю. Це були компанії з реальним обігом, які могли повернути кредити, видані на ринкових умовах за 5-10 років.
— Іноземні оглядачі та міжнародні кредитори вважають НБУ одним з двигунів реформ в Україні. Рейтинг Гонтаревої в Україні близький до нуля. Що не так? Чому українці не бачать позитивних результатів реформи банківської системи?
— Давайте ще запитаємо, чому популісти такі популярні? Подивіться наше телебачення, почитайте наші ЗМІ. Кожен день популісти на всіх каналах розповідають: Гонтарева ворог. Гонтарева розвалила банківську систему. Гонтарева підірвала курс локальної валюти. А насправді Гонтарева очистила банківську систему, зробила її прозорою, разом з міжнародною спільнотою стабілізувала курс локальної валюти і всю макроекономічну ситуацію. Інакше б усе порвало після того, як ми втратили 30% нашої валютної виручки і 15% нашого ВВП. Так ось міжнародна спільнота це розуміє.
— Питання звучить так: "Чому прості українці не бачать позитивних результатів?"
— Є політики, які дискредитують всі реформи, всю владу в країні, не тільки Нацбанк і Гонтареву. Вони ж далі свого носа, далі наступних виборів не бачать нічого. Вони не розуміють, що своїм популізмом і маніпуляціями просто руйнують країну.
— На казначейських рахунках накопичилося багато коштів. Банкіри говорять, що ліквідність зараз досить велика.
— Так, 100 млрд грн.
— У нас є багато вільних коштів. Але ми не можемо випустити їх в економіку, яка страждає від їхньої відсутності?
— Перше. Почнемо з прикладу Бахматюка, тобто з великого бізнесу. Він винен 21,7 млрд грн двом банкам і не платить за боргами, 10,9 млрд грн — НБУ, і він не платить ані копійки. Ще $1,8 млрд — іноземним інвесторам. Як ви розумієте, так само "добре" їм платить. Що робити в такій ситуації? Видавати йому кредити? Візьмемо інші приклади великого бізнесу: [Віктор] Поліщук з його боргами понад 23 млрд грн включно з ТЦ " Гулівер або підприємства Бориса Кауфмана, борги Костянтина Жеваго перед банком і НБУ. Я можу перераховувати ці імена нескінченно.
— Жеваго можна і дати, йому ж дають за кордоном.
— Ні, йому ніхто не дає нічого. Він винен НБУ 6 млрд грн, на частину суми є персональна гарантія. Ви ніяк не можете зрозуміти, що не Жеваго і Бахматюка потрібно захищати — вам державу треба захищати. Загалом держава вже виплатила понад 80 млрд грн із бюджету, в тому числі на повернення коштів вкладникам банків цих власників. Вони гуляють вашим коштом. Відкрийте декларацію Жеваго — у нього, бідного, крім годинника, нічого немає. Де активи? У нього було 110 компаній пов'язаних, коли ми виводили його банк з ринку. Де вони в його декларації? Там тільки Ferrexpo, тому що воно по publicy traded company в Лондоні (акції компанії котируються на Лондонській біржі), тому що він англійського законодавства боїться. А на наше плював. Ви йому ще грошей дасте в цей момент? Їхні банки-кредитори списали близько 40-50% свого портфеля недбайливим позичальникам. Їм знову почати видавати кредити?
— Давайте поговоримо про гроші для малого і середнього бізнесу.
— Націоналізований ПриватБанк — дуже хороша платформа для того, щоб починати працювати з малим і середнім бізнесом. Є ліквідність, хороша платформа, на якій це можна робити. Я думаю, робота почнеться. Питання до НБУ більше щодо вартості ресурсів. У нас зараз ставка рефінансування становить 14%. І ми досягли нашої мети щодо інфляції — 12%. Ставка має бути позитивною до інфляції. Наша наступна мета — 8%. На жаль, після підняття мінімальних зарплат удвічі інфляція становить +1%. Просто друкувати гроші, розкидаючи їх з вікон, наша країна більше не буде. Країна цим займалася більше 20 років, і плоди ми всі пожинаємо.
Росіяни спочатку активно кредитували Донбас, а потім самі прийшли і його роздовбали— У вас є своя ставка, у банку — своя, і вона залежить від їхніх ризиків.
— Перше: дуже складно знайти позичальників, які не закредитовані або які хоча би пройшли реструктуризацію так, що їм банк вже може допомогти. По-друге, це наша судова система. Якщо ти не можеш забрати застави, якщо тобі доводиться, як НБУ, роками судитися і далі отримувати не працюючий бізнес, а повне виведення застав і випалену землю, то складно відновити в країні кредитування. Наприклад, на кореспондентських рахунках банків — близько $5 млрд вільної ліквідності за дуже низькими ставками. Так ось і цей ресурс не поспішають нікому давати. Тому питання точно не в наявності ліквідності й ставках, це питання правосуддя та захисту прав кредитора.
— Коли можна очікувати повного скасування обмежень на виведення дивідендів за кордон? Лібералізацію експортно-імпортних операцій?
— Експортно-імпортні операції та дивіденди однозначно в пріоритеті. Наш наступний крок — дозвіл на виплати дивідендів за 2016 рік. Я думаю, це буде дуже скоро. Якби кінець грудня та початок січня проходили спокійніше, то вже, можливо, і зараз дозволили. Чому діють обмеження до $5 млн на місяць, коли влітку 2016‑го ми дозволили сплачувати дивіденди за 2014-2015 роки? Наприклад, тільки два найбільші мобільні оператори заробляють по $250 млн кожен, тобто на рік планують виплатити $500 млн дивідендів на двох. За два роки — це $1 млрд. Якби ми не ввели обмеження в розмірі не більше $5 млн на компанію за місяць, треба було б одразу ж заплатити цей мільярд за 2014-2015 роки. Але при цьому понад 95% усіх компаній за кілька місяців виплатили свої дивіденди в повному обсязі.
— Ваш особистий KPI? На який вимірюваний результат ми вийдемо в банківській сфері, коли ваша кар'єра в НБУ підійде до фінішу?
— Я вважаю, що за 2 роки 8 місяців ми зробили практично все, що планували. Це макроекономічна стабілізація, повне перезавантаження монетарної політики, розчищення банківської системи, внутрішня трансформація Нацбанку. Тобто основні реформи проведені. А тепер ми вступаємо в нове життя, де планів громаддя. Ось зараз найголовніше — стратегія розвитку держбанків, нове валютне регулювання, cashless economy і запуск кредитування економіки. На жаль, останні два місяці я не могла нічим іншим займатися, крім Привату.
— Тобто прихід PayPal — це не KPI?
— Він прийде автоматично, коли у країни буде хоча б мінімальний інвестиційний рейтинг. Вони дозволяють платити нашими картками. Вони не дозволяють приймати на них платежі. Чому? Через країнний ризик. З 90 країн, де працює PayPal, компанія в обидва боки працює лише в 30-40 країнах, які мають інвестиційний рейтинг. Але, на жаль, один Нацбанк не може витягнути економіку і зробити рейтинг.