Світ перебуває в сум'ятті, Росія окупує частину України, реформам в Україні ще належить пройти, і демократія відступає в більшій частині Європи. Здавалося б, українці будуть стурбовані. Здавалося б, їм потрібна досвідчена людина біля керма. Замість цього вони можуть обрати 41-річного телевізійного коміка Володимира Зеленського своїм наступним президентом, пише професор політології в Університеті Ратгерса в Ньюарку Олександр Мотиль для Atlantic Council.
Хай би якими були мотиви його прихильників, обрання Зеленського стало б катастрофою для України.
По-перше, відносини України із Заходом будуть атрофовані, оскільки Зеленський намагається визначити, які західні інститути і політики мають найбільше значення для його країни. Переговори з МВФ, Світовим банком і ЄБРР загальмуються. Тим часом американські та європейські політики поставлять свої відносини з Україною на паузу. Як й інвестори.
По-друге, українські олігархи, які за останні п'ять років частково пішли в тінь, скористаються недосвідченістю Зеленського і його нездатністю управляти складними структурами влади в Україні, щоб здійснити камбек. Так само вчинять корупціонери на всіх рівнях суспільства і держави. ВВП України почне падати, тіньова економіка буде рости, безробіття збільшиться, торгівля з Європою скоротиться і витік мізків — особливо молодих людей, які обрали Зеленського, — прискориться.
По-третє, реформи повністю припиняться. Зеленський не має ні найменшого уявлення про те, як змінюються суспільство, економіка та політика, і йому знадобиться рік чи два, щоб розібратися.
По-четверте, Путін і його поплічники у відколених регіонах південного сходу України будуть у захваті від прогресу розпаду України під безхазяйним керівництвом Зеленського. Хто зможе краще керувати країною, яку вони вважають жартом, ніж клоун? У Путіна буде спокуса почати збройний напад, скажімо, на Маріуполь, одразу після інавгурації Зеленського.
Цілком можливо, що парламентські вибори в Україні восени призведуть до глухого кута і роздробленості законодавчої влади, нездатної домовитися ні про що. Україна матиме тоді найгірший із трьох можливих світів — слабкий президент і слабка Рада, які зіштовхнуться з величезними внутрішніми і зовнішніми викликами.
Якщо Путін піде, і Росія коли-небудь відмовиться від будівництва імперії, українці отримають повне право обрати клоуна своїм президентом. Однак до цього часу вони повинні розуміти, що керувати країною в сучасному небезпечному світі — це не жарт.
У негостинних горах Центральної Азії за старим проходом до Афганістану спостерігає нова сила. Це Китай. Протягом принаймні трьох років китайські військові без зайвого шуму моніторять цей перевалочний пункт у Таджикистані поруч із західним кордоном Китаю.
Вкрита завісою таємниці китайська база, що складається із двох десятків будівель і сторожових веж, ілюструє те, як жорстка сила Піднебесної поширюється разом зі стрімким зростанням її економіки.
Водночас, як США, можливо, обмірковують пакт, за яким американські війська вийдуть з Афганістану, Китай, як видається, проникає в неспокійний регіон, який грає критичну роль у його безпеці та континентальних амбіціях.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
Роблячи тости з хліба, людина наражається на більше забруднення, ніж стоячи на перехресті з активним вуличним рухом, стверджують учені Університету Техасу в Остіні. Хоча запікання і смаження теж можуть бути токсичними, найбільше вчених шокував вплив тостерів, які починають поширювати токсичні частки в повітрі одразу ж після ввімкнення, так як нагрівальний елемент починає гріти сміття і забруднення.
Вчені виявили: коли під час виготовлення тостів хліб підрум'янюється помірно, до золотисто-коричневої скоринки, концентрація частинок у навколишньому повітрі виростає до 300-400 мкгр/м³. Це набагато вище за межі, встановлені ВООЗ, яка стверджує, що повітря має містити не більше 25 мкгр/м³ частинок.
ШВЕЙЦАРІЯ
Щорічно Мюнхенська конференція з безпеки з тривогою схиляється над пацієнтом, який потребує дипломатичної терапії. У минулому це були Єгипет після Арабської весни, Україна чи Америка за часів непередбачуваного головнокомандувача. На цей раз пацієнтом стала сама Європа, оскільки скоро Росія зможе шантажувати Старий Світ ядерною зброєю.
Можливу загрозу ілюструє такий сценарій. Росія окупує три Балтійські держави, обґрунтовуючи це тим, що раніше вони були частиною Радянського Союзу. НАТО доводиться змиритися з цим, як і з анексією в 2014 році колись радянського Криму. Москва скеровує свої ядерні ракети на Західну Європу, а європейці не можуть цьому нічого протиставити.
Порушений Росією договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності прив'язував США до Європи, а без нього у США не буде причини пов'язувати себе ядерними зобов'язаннями по той бік Атлантичного океану.
Сьогодні питання про винуватість чи невинуватість керівника інвестиційного фонду Baring Vostok Майкла Калві у Росії для багатьох іноземців є другорядним. Велику паніку викликає характер арешту. Влада, не беручи до уваги збитки, відправила в СІЗО через дрібницю одного з найшанованіших фондових менеджерів. Правоохоронні органи таким чином ще раз продемонстрували свою непередбачуваність.
Неможливість оцінити те, що з тобою може трапитися, — отрута для будь-якого інвестора. Якщо бізнесмену доводиться боятися за свої інвестиції, він вимагає більшої прибутковості або зовсім від них відмовляється. Так російська економіка дедалі більше втрачає доступ до іноземних капіталів і технологій. А російські підприємці дедалі частіше запитують себе, а чи не спробувати їм щастя за кордоном.
НІМЕЧЧИНА
Білл Ґейтс досягнув багато чого у своєму житті, проте ніхто не очікував, що саме Ґейтс, який полюбляє носити однотонні в'язані джемпери і прості сорочки в смужку, матиме приголомшливий успіх в Instagram. Тепер вчені Берлінського інституту техніки й економіки у своєму дослідженні наводять сторінку Ґейтса як характерний приклад успішного профілю в соцмережах.
Дослідники протягом місяця вивчали 37 найуспішніших зіркових профілів у Instagram і Facebook, зокрема Кім Кардаш'ян, Джастіна Бібера, Кріштіану Роналду, Ілона Маска і деяких інших.
У середньому моделі, співаки, спортсмени, блогери та знаменитості робили по 33 публікації в Instagram і по 30 публікацій у Facebook на місяць. Це забагато, бо найкращий рівень взаємодії з користувачами спостерігався у тих, хто робив на місяць лише 22 публікації. Той, хто публікується частіше, ризикує швидко набриднути своїм підписникам.
Самореклама також погано сприймається. "Хвастощі дратують користувачів", — пишуть дослідники.
ФРАНЦІЯ
Три тижні тому Карл Лагерфельд був відсутній на модному показі Chanel весна/літо-2019, а тепер він пішов назавжди.
Він не любив алкоголю, ніколи не вживав наркотиків, а модою займався як аскетичний марафонець, як енциклопедист — спокійно, холодно, організовано.
Будучи креативним директором Chanel із 1983 року, Fendi — з 1985 року і засновником власного будинку моди, Лагерфельд став найдивовижнішим із наших сучасників і дійшов до того, що перетворився на карикатуру на самого себе.
"Для мене Венеційський карнавал триває цілий рік", — говорив він. Воргол подіумів, епікурієць сили духу, він був витканий із парадоксів. Повністю віддаючись своєму заняттю, він виступав у безлічі іпостасей — як дизайнер, фотограф, ілюстратор, колекціонер і ляльковод.
Переобраний президентом у березні 2018 року Володимир Путін не зможе знову балотуватися на цей пост у кінці свого мандата, в 2024 році. Однак уже передбачено кілька конструкцій для того, щоб він зберіг владу.
Перший сценарій — повторення Схеми 2008 року, коли Путін призначив свого друга Дмитра Медведєва на пост президента і став його прем'єр-міністром, залишивши контроль держави над собою. Розглядається й інший сценарій, який передбачає додавання верхнього поверху до нинішньої "конструкції" — створення посади "верховного правителя" спеціально для Путіна, щоб він виявився вищим за будь-якого нового президента, обраного в 2024 році.
Так, можливо, пізніше Путін стане головою союзу Росії та Білорусі, згідно з давнім проектом зі зближення між Москвою і Мінськом, або союзу, що об'єднує навколо Росії кілька колишніх радянських республік.
Деякі люди в Москві вважають, що, зіткнувшись із економічною стагнацією, соціальним невдоволенням і втратою популярності Кремля, силовики захочуть організувати "диверсійний маневр". Аж до можливості нового конфлікту з Києвом щодо президентських виборів в Україні. Це відвернуло б увагу від наявних труднощів у Росії та додало б додаткового імпульсу Кремлю.