Я розумію, що бувають ситуації, коли інсценування – єдиний спосіб притягнути до відповідальності замовників. Тобто, висувати претензії до правоохоронців у цій ситуації недоречно. Але...
Чи всі організатори операції розуміють, що у підсумку будь-які офіційні повідомлення української держави "за замовчуванням" будуть сприйматися як фейк?
Чи розуміють вони, що виставили власний МЗС як клоунів, що розганяють фейки?
І тепер піде вал публікацій на тему, що "російські танки" теж "привиділися Клімкіну"?
Ви розумієте, що фейки – це зброя Росії? Що Україна витратила чотири роки на те, аби віднайти механізм спростування фейків, і от тепер – сама тиражує фейки. Тепер реакція стороннього глядача на будь-яку інформацію про україно-російську війну буде такою: "Та всі вони там брешуть".
Я не можу оцінити ефективність операції з правової точки зору. Все, що бачу на даний момент – один громадянин України через другого замовив третьому вбивство громадянина РФ. І тепер треба буде показати, де тут ФСБ. Сподіваюся, цей зв'язок встановлять.
Але з інформаційної точки зору – це катастрофа. Очільники у своїй піароманії зовсім "втратили береги".
Добре, треба було інсценувати. Можна було МЗС повідомити? Не про операцію, а просто про те, що не треба поспішати з розголосом?
Для чого на брифінгу був Луценко? Для фото з Бабченком? Чого тягнули аж до брифінгу? Для ефектної появи журналіста перед камерами?
Сподіваюся, що зібрані матеріали того вартуватимуть, і на суді нарешті будуть і викриття, і зв'язок з Росією.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени