Дуже потрібні люди

Український ринок праці почав зростати: кількість вакансій збільшилася на третину, кількість здобувачів зменшилася, а на полювання за українськими кадрами вийшли вітчизняні держоргани та європейські бізнесмени

Катерина Шаповал

 

Киянка Євгенія Тазетдінова цього року відкрила власний дорогий фітнес-клуб Palestra в престижному столичному житловому масиві Оболонь. У цьому не було б нічого незвичайного, але новоспечена бізнесвумен — типова жертва економічної кризи. Двічі втративши роботу, Тазетдінова зважилася на ризикований крок: перетворити захоплення спортом на власну справу. Тепер колишня наймана працівниця сама добирає персонал.

Таких, як Тазетдінова,— хто в кризу відкрив бізнес після втрати роботи — все більше в Україні. Фірми, створені за останні два роки білими комірцями, що були звільнені чи пішли через втрату доходів, стали помітними гравцями на ринку праці. І він, зокрема завдяки таким компаніям, вже майже рік як зростає: все більше вакансій, а здобувачів, навпаки, все менше.

За даними дослідження Барометр ринку праці міжнародного кадрового порталу HeadHunter, з липня 2015 року до липня поточного кількість вакансій на українському ринку праці зросла на третину. А потік резюме з кінця минулого року знизився, причому в 2016‑му цей процес прискорився. Рекрутери пояснюють це скорочення тим, що час масових скорочень у більшості галузей минув. А між тим за 2014‑й кількість вакансій скоротилася на 30%.

Ситуацію яскраво ілюструє зниження конкуренції серед претендентів: за даними HeadHunter, зараз на одне вільне робоче місце претендують 3-4 безробітних, тоді як рік тому на кожну вакансію "полювали" 4-5 осіб.

Скоротилася і кількість офіційно зареєстрованих безробітних. За даними Держкомстату, за 8 місяців 2016‑го їх стало 462 тис. осіб — на 6% менше, ніж за аналогічний період 2015‑го. А в порівнянні з 2014 роком безробіття знизилося на 10%.

Отже, бізнес в Україні пристосувався до поточної ситуації, пояснює Марина Маковій, директор HeadHunter Україна. "Коли зупинилося драматичне падіння гривні, всі звикли до ситуації, заспокоїлися, і пішло зростання",— пояснює вона.

Олена Бецер, директор HR-департаменту мережі АЗК KLO, пояснюючи різницю між нинішньою ситуацією і тією, що була рік тому, каже: в 2015‑му бізнес просто не розумів, як розвиватися, а претенденти готові були взятися за будь-яку роботу.

Ще однією причиною появи нових вільних вакансій рекрутери називають міграцію фахівців. Люди стали мобільнішими, міняючи місця роботи на ті, де оплата, на їхній погляд, справедливіша, пояснює Роман Бондар, партнер компанії Talent Advisors. “Все частіше працівникам здається: їхню працю після падіння гривні несправедливо оцінили,— каже експерт.— І вони вимагають збільшення, а роботодавці не можуть його забезпечити, особливо ті, у яких виручка у гривні". В результаті співробітники починають шукати нового роботодавця. І якщо спеціальність здобувача з розряду затребуваних, то нова робота відшукається.

Для працівників є і ще одна приємна новина: за даними HeadHunter, понад дві третини компаній останнім часом підвищили зарплати своїм співробітникам. Так, 28% роботодавців провели цю операцію щодо усіх своїх працівників, 21% облагодіяли ключові кадри, а 18% — лише тих, хто виконав план. Утім, навіть ці надбавки не довели зарплати до їхнього докризового доларового рівня.

Більше за інших в Україні, як і раніше, потрібні спеціалісти з продажів: таких вакансій у базі HeadHunter чверть. А от частка відповідних резюме — лише 12%. Явний дисбаланс.

На другому місці за затребуваністю — айтішники. За оцінкою Віктора Михайлова, партнера компанії ITStaff, потреба українського ринку в програмістах задоволена лише наполовину: Україна потребує 100-120 тис. айтішників на додаток до наявних 100-120 тис. "Багато компаній не розвиваються тими темпами, якими хочуть, бо бракує подібних фахівців",— вважає Михайлов. Через кадровий голод українські програмісти, мовляв, сильно переоцінені: їхні зарплати бувають вищими, ніж у Європі.

А ще ринком котиться зворотна хвиля — знову потрібні ті, кого в кризу найактивніше скорочували: маркетологи, рекламісти і піарники. За даними HeadHunter, приріст відповідних вакансій становить 21%. Ще більше — на чверть — зросла потреба роботодавців у консультантах. За словами Дар'ї Сухенко, виконавчого директора PR-агентства Trembita PR, все просто: споживчий ринок пожвавився, і до розуміння важливості маркетингу "доросли" середні компанії, які спочатку розвивалися хаотично. В результаті — усім потрібні ті, хто вміє вивчати і налагоджувати комунікації з споживачами.

А ось професіонали з банківської сфери вже не перший рік мало кому потрібні. Обсяг фінансового сектора скорочується, тривають ініційовані Нацбанком чищення. Важкувато знайти роботу і топ-менеджерам, а також юристам, фінансистам і бухгалтерам. Ну й тим, у кого в трудовій книжці ще немає жодної позначки,— новачкам.

Серед нових роботодавців, які зробили помітний внесок у зростання числа вакансій,— державні органи. Звільняючи неефективних працівників, міністерства і відомства шукають не "своїх людей", як раніше, а намагаються залучити високоефективних фахівців ззовні.

Наприклад, Нацбанк, за словами Ольги Прохоренко, директора департаменту персоналу НБУ, був замкнутою системою. "Зазвичай ті люди, які працювали в НБУ, або приходили з інших держорганів, або були членами їхніх [співробітників Нацбанку] сімей",— пояснює вона.

Нині регулятор повністю змінив підхід до найму співробітників. “Ми не просто чекаємо на тих, хто до нас прийде, і потім беремо їх, а самі шукаємо тих, хто нам потрібен,— пояснює Прохоренко.— Ми дивимося банки і компанії, інші організації, які нам цікаві, та запрошуємо людей звідти".
 
 

Ще в Нацбанку очікують, що кандидат матиме не тільки ідеальне резюме, але і soft skills — м'які навички — вміння керувати людьми, комунікувати з ними.

Навіщо це НБУ? "Ми отримуємо можливість обирати найкращих фахівців — така позиція посилює організацію та робить її конкурентною",— каже Прохоренко, яку саму переманили два роки тому в Нацбанк зі служби з управління персоналом компанії ДТЕК, що належить мільярдерові Рінату Ахметову.

Крім НБУ, на ринку праці активні держкомпанії Нафтогаз України, Укрпошта і Укрзалізниця, зазначає Маковій з HeadHunter. За її даними, якщо в 2014 році на сайті hh.ua держоргани розмістили 1,5% від загальної кількості вакансій, то в 2016‑му — 3,5%. І це притому, що зросла загальна кількість оголошень про наймання на роботу.

Активність на українському ринку почали виявляти й іноземні роботодавці, що ваблять вітчизняні кадри за кордон. Причому це не росіяни чи казахи, як було раніше, а європейці. "Потрібні різні професії — від медичних спеціалістів до "синіх комірців",— каже Маковій.— Ми щодня отримуємо кілька нових вакансій". І якщо в 2013-2014 роках 5,5% від загальної кількості вакансій, розміщених на hh.ua, були від іноземних роботодавців і передбачали переїзд за кордон, то в 2016‑му частка таких запитів становить 9%.

Більш за всіх в українських співробітниках зацікавлені польські компанії. Польща кілька разів спрощувала правила працевлаштування для українців і вихідців з інших пострадянських країн. І зараз, згідно з правилами, працювати там без спеціального дозволу можна півроку. А дозвіл на роботу незабаром можна буде отримати, не відходячи від комп'ютера. Подібну систему впроваджує й Угорщина. А Естонія цього року почала держпрограму Робота в Естонії та залучає українських програмістів.
 

Найбажанішими українцями на європейському ринку праці, як кажуть рекрутери, залишаються айтішники, а також інженери — наприклад, конструктори або будівельники. Попит пов'язаний із відтоком власних фахівців і непопулярністю інженерних спеціальностей серед молоді.

Крім Польщі, українських працівників активно залучають Швеція, США, Китай, Велика Британія, Німеччина, Ізраїль та Італія.

Перспективи ринку праці вселяють оптимізм. "Ми бачимо, як плануються наші клієнти і конкуренти [маючи намір збільшувати штат],— пояснює Маковій.— І ми бачимо зростання числа вакансій на нашому порталі". За її словами, роботодавці налаштовані позитивно.

Це підтверджує опитування Європейської Бізнес Асоціації, яке вона провела серед 117 своїх членів — ключових іноземних інвесторів української економіки: 74% респондентів очікують зростання економіки, 44% планують запуск нових проектів.
 

Прохоренко з НБУ впевнена: у найближчі кілька років в Україні почнеться така само війна за фахівців, як і в докризовому 2008‑м. "І тоді ринок знову стане ринком здобувача, а не роботодавця, як зараз",— каже директор Headhunter Україна.