Обід із Машею Єфросиніною

Знаменита телеведуча їсть салат із теплих овочів і відверто розповідає про те, як змінилася за останні 20 років, що лається матом і заробляє значно більше за чоловіка

Ольга Духніч

З відомою телеведучою Машею Єфросиніною ми домовляємося пообідати в ресторані-пекарні Paul на вулиці Городецького в самому центрі Києва.

Своєю появою вона помітно оживляє спокійну атмосферу закладу. Мережева французька пекарня Paul працює в 27 країнах світу, але тільки в Києві це місце для кавування із випічкою перетворилося на модне кафе для зустрічей київського бомонду. Тому невелику відстань від дверей до столу теледіва проходить добрих п'ять хвилин, обмінюючись жартами, рукостисканнями і поцілунками з неабиякою часткою відвідувачів.

— Якщо треба їсти, будемо їсти, — діловито відгукується вона одразу після привітання, підсовуючи до себе меню. Це не перший обід Єфросиніної з НВ, і до дотримання формату теледіва підходить професійно.

39-річну Єфросиніну називають однією з найпрофесійніших телеведучих країни, в багажі якої зібрано багато знакових телешоу України на рейтингових каналах — від Євробачення-2005 до Фабрики зірок, Україна сльозам не вірить і авторського проекту Шоуmust-гоуон. Після кількарічної перерви восени 2017 року Єфросиніна знову повернулася на телеекрани як ведуча української адаптації популярного британського шоу Сюрприз, сюрприз! на каналі СТБ.

Втім, не екраном єдиним. Пауза в роботі, пов'язана з народженням сина і невеликою професійною кризою, обернулася для Єфросиніної новими можливостями. Сьогодні вона відома як співзасновниця благодійного проекту Charity weekend, а з весни цьогоріч — як перший в Україні почесний посол Фонду ООН у сфері народонаселення. Зазвичай такий статус отримують світові знаменитості, наприклад, голлівудська актриса Ешлі Джадд і данська кронпринцеса Мері. Успіх на телебаченні ведуча вдало конвертує в популярність у YouTube, де веде канал про здоров'я, стосунки та виховання дітей.

— Улюблене місце? — цікавлюся я у неї вибором закладу, поки ми обидві робимо замовлення. Я — на користь обліпихового чаю та супу, Єфросиніна — обираючи теплий салат з овочами і трав'яний чай.

— Я живу неподалік, залишиться час виспатися і погуляти з сином перед вечірньою фотозйомкою, — зізнається телеведуча. Ми зустрічаємося напередодні прем'єри першої української новорічної комедії для всієї родини Пригоди S Миколая, де зіграла Єфросиніна.

— І як вам фільм? — вирішую підтримати тему.

— Дуже добрий, а головне, від усього відволікаєшся. Я на передпрем'єрному показі спеціально стежила за обличчями глядачів: до кінця фільму всі сиділи з такими класними ідіотськими усмішками.

Зрозумівши, що остання фраза може образити особливо вразливих глядачів, моя співрозмовниця миттєво виправляється:

— По-доброму ідіотськими, адже ми часто намагаємося щось на обличчі штучно будувати, а як добре, коли люди розслабляються.

Для неї це перший досвід повнометражного фільму, але з півмісяця зйомок на морозі і в снігу вона засвоїла не тільки акторські навички, а й цілком практичні уроки виживання у холоді.

— Якщо ви користуєтеся термоустілками, не клейте їх просто на стопу, краще на вовняний носок, і взагалі краще огорнути ними пальці ніг — мерзнуть насамперед вони. І чай гарячий краще на морозі не пити, великі тепловтрати, тільки теплий. А харчова плівка — це ж універсальний утеплювач! — захоплено розповідає Єфросиніна, яку кілька знімальних днів у карпатських горах засипало цілком реальним, а не бутафорським снігом.

— Прекрасний життєвий досвід, — намагаюся підтримати свою візаві, поки офіціант розставляє на столі замовлені напої.

— Пречудовий! — у тон мені відповідає вона.

Уміння давати поради Єфросиніна поставила на професійну основу. На її YouTube-канал, заведений рік тому, вже підписалося 150 тис. користувачів, а перегляди окремих роликів доходять до 1 млн.

— Мої телевізійні проекти ніколи не припускали і сотої частки такої відвертості і діставання зсередини інтимних штук, як це потрібно в YouTube, — з жаром ділиться подробицями блогер-початківець Єфросиніна. Телеведуча пояснює, що вихід у соціальні мережі зажадав від неї відмови від багатьох чинників, що створювали її успіх на ТБ, зокрема — від правильної літературної мови.

— Ви в деяких роликах прекрасно лаєтеся, — зауважую я.

— Так, я матюкаюся, — легко погоджується Єфросиніна і додає, що за законами телевізійного жанру про це ніхто б ніколи і не дізнався, але в YouTube найцінніше — природність.

Офіціант розставляє тарілки з їжею, а ми говоримо про повернення Єфросиніної на ТБ. Проект Сюрприз, сюрприз!, у якому прості люди, котрі проявили небувалий героїзм, отримують подарунок, зустріч із зіркою або реалізацію своєї мрії, стартував у Великій Британії у 80-і й залишається рейтинговим на американському і китайському телебаченні.

Єфросиніна розповідає, що після року роботи в проекті вважає його для себе чимось на зразок розширеного уроку психоаналізу.

— Люди у нас бояться бути щасливими відкрито: а раптом наврочать? Не вірять, що з ними може статися щось хороше, а ще не надто радіють щастю інших, — перераховує телеведуча особливі якості співвітчизників.

Вона геть засмучується над своєю тарілкою з теплим салатом. Аби підбадьорити співрозмовницю, я ставлю питання, що передбачає оптимістичну відповідь:

— Як змінилося телебачення за останні п'ять років?

— Контент став сміливішим, бо аудиторія пішла в інтернет, стало набагато менше бурлеску, блиску та пір'я, а ще засилля гумору, як реакція на важкі часи. На кожному каналі свій гумористичний проект, — бадьоро відповідає Єфросиніна.

Люди не закохуються у твій новий платиновий диск і пір'я, що стирчить із одного місця, тому що ти ікона стилю! У справжність закохуються

— І все ж у нас не з'явилися ток-шоу з глибоким соціальним змістом у стилі Опри Вінфрі. Чому? — цікавлюся я.

Питання, очевидно, зачіпає Єфросиніну.

— У нас немає своєї Опри, бо у нас немає української мрії, в неї ніхто не вірить! — емоційно реагує вона, подавшись уперед.

Телеведуча впевнена: спершу повинна з'явитися така мрія і люди, які її символізують, потім у неї повинні повірити телебоси і погодитися терпіти, поки програма про це набере рейтингу.

— А ще потрібно народитися сотні українських зірок, у яких з'явиться бажання чесно розповідати про свої помилки та успіхи, відкриватися в ефірі настільки, що будь-який глядач буде готовий у них закохатися. Люди не закохуються у твій новий платиновий диск, твої нові чобітки та пір'я, що стирчить з одного місця, тому що ти ікона стилю! У справжність закохуються. І вміння її подавати, — емоційно завершує тираду вона.

Навесні цьогоріч Єфросиніна стала почесним послом Фонду ООН. Виконуючи свій мандат, вона за минулі місяці встигла об'їхати всі обласні центри України, спілкуючись із жінками на теми гендерної рівності й захисту від домашнього насильства.

— Після цих поїздок у вас склався образ сучасної української жінки? Яка вона? — цікавлюся я, куштуючи суп.

— Вона трохи розгублена, — кілька секунд помовчавши, відповідає Єфросиніна. — Якщо їй 25–30 років, то вона в дуже крутому піке між тим, чого хоче сама, що їй нав'язали батьки, і як жити з цим далі. У неї ще нормальна така петля з нав'язаних правил життя: хороша-погана мати, чи потрібно йти від чоловіка, якщо вдарив, що скажуть люди, раптом мама не зрозуміє.

Телеведуча перераховує стандартний набір проблем, з якими зазвичай працюють українські психологи. Відпивши чаю і трохи помовчавши, вона додає:

— Багато жінок ще не розуміють, що насильство не завжди фізичне, — психологічне не менш страшне. Ми зустріли в Кривому Розі в реабілітаційному центрі молоду жінку з клінічною депресією: чоловік шантажував її фінансово, а вона не розуміла, що це теж насильство, і за допомогою можна і треба звертатися.

Завершуючи з супом, я знову повертаюся до теми професії.

— Не секрет, що ведучий, актор старіє зі своєю аудиторією. Ви для себе довгостроково плануєте перехід з ефіру в громадський активізм? Ось Анджеліну Джолі тепер також більше знають як посла ООН, ніж як актрису.

— Послухайте, але ж це закономірно! — емоційно реагує Єфросиніна: питання, пов'язане з віком і зміною амплуа, змушує її реагувати гостріше. — Я теж, будучи прихильницею краси Джолі, свого часу думала: "Блін, ну яка Камбоджа? Ну, знімися, будь ласка, ще десь!"

Перевівши подих, вона продовжує:

— Закономірність у тому, що, пропрацювавши 15 років професійним інструментом на телебаченні, а потім отримавши пропозицію піти в декрет, ти думаєш: а в чому сенс усього цього? Що з тобою відбувається?

На кілька секунд вона замислюється.

— Точно потрібно в якийсь момент зупинитися і подивитися на себе і на все, що ти робиш, із боку. Я теж потрапила в цей капкан, коли мені здавалося, що за 20 минулих років я не змінилася. Чому ж люди інакше на мене дивляться? Чому мене раптом Сніговою королевою називають? Чому я щодня чую фразу: "Ой, а ви зовсім інша!" Подивитися свої ефіри та інтерв'ю, подивитися, що ти робиш, набрати нову команду, подивитися свіжим поглядом. Тому що ми маємо властивість змінюватися — і не завжди в кращу сторону.

Одразу, опанувавши себе, моя співрозмовниця додає, що кілька років без телебачення їй добряче допомогли.

— А в політику йти не думаєте? — допитуюсь.

— Поки що точно ні, — запевняє вона, — я люто не розумію, що там зараз відбувається, і як це можна змінити.

Ми закінчуємо з їжею, і я питаю Єфросиніну про те, які обмеження на її життя накладає шлюб із чиновником (чоловік Єфросиніної Тимур Хромаєв із 2015 року — глава Нацкомісії з цінних паперів).

— Точно змінилося співвідношення витрат і доходів, — усміхається Єфросиніна і зізнається, що в останні роки, щоб заробити, бере рекламні контракти і робить вагомий внесок у бюджет сім'ї.

— Чоловікові зазвичай складно пережити, якщо дружина заробляє більше, — зауважую я.

— У нас це було усвідомлене спільне рішення. Йти з бізнесу в держструктуру, щоб займатися корупцією, чоловік не хотів, — знизує плечима телеведуча. — Коли він приніс першу зарплату, я зрозуміла: щоб зберегти звичну якість життя, працювати доведеться більше.

Ми закінчуємо обід, і моя співрозмовниця наполягає на його порівну оплату. Подивившись на годинник, вона задоволено зауважує:

— Чудово! Залишився час на сон.