Обід з Джудіт Гоф

Посол Великої Британії в Україні під головною ялинкою Києва на всі болючі політичні питання дає точні та чіткі відповіді, а потім розповідає, як щороку на Різдво готує індичку, і заразливо сміється

Ольга Духніч

З послом Великої Британії в Україні Джудіт Гоф НВ домовився пообідати в самому серці різдвяного Києва — на Софійській площі. Вирішено було не так серйозно закушувати, скільки пити глінтвейн.

У 11 ранку 22 грудня тут все нагадує репетицію перед головною виставою року. Снігоприбиральна техніка розгрібає купи мокрого снігу, велика частина різдвяних наметів закрита, а навколо головної ялинки країни розгублено блукають ростові фігури панд та білок.

— У Великій Британії такого різдвяного ярмарку немає, це німецька традиція, у нас площу прикрашає гарно вбрана ялинка, — пояснює пані посол, поки ми пробираємося через талий сніг до одного з небагатьох наметів, який відчинено.

Зустрітися тут —  ідея Гоф, і відступати вона явно не має наміру.

45-річна британка —  восьмий надзвичайний і повноважний посол своєї країни в Україні. До цього Гоф встигла попрацювати головою дипломатичної місії в Грузії, а також керувала груповою політичною стратегією по Албанії, Македонії та Балканам в МЗС Великої Британії.

Її країна є одним з найвпливовіших союзників України, а також ініціатором міжнародних санкцій проти Росії. Обсяг фінансової допомоги Великої Британії Україні в 2017-2018 роках складе 40 млн фунтів стерлінгів.

— Дівчата, глінтвейну немає, бо в нас зранку відсутня електрика! — попереджає нас господиня лотка.

Відсутність глінтвейну нас не зупиняє: ми просимо налити соку, вибираємо на тарілку різдвяні солодощі і розташовуємося біля невеликого фуршетного столика, з якого ще не зійшла ранкова ожеледь.

— Може, зайдемо в кафе? — з надією пропоную я.

— Ну вже ні! Я тут ще й провідник британського туризму, так що давайте зробимо дуже красиві фото, — рішуче посміхається посол і з готовністю позує фотографу.

Щоб підтримати настрій Гоф, я питаю про різдвяні традиції в її власній родині.

— Якщо ми в Англії, то йдемо до церкви на опівнічну службу, це традиція, а потім повертаємося додому і лягаємо спати, але діти прокидаються дуже-дуже рано, щоб подивитися, чи прийшов Санта-Клаус. А от наступні чотири-п'ять годин я стою на кухні і готую, — з бадьорою посмішкою звітує посол.

Загинаючи пальці, вона перераховує з десяток страв, які готує в цей день. Серед них — обов'язкова різдвяна індичка і пиріг.

— Ви дійсно все це робите самі? — не приховую здивування я.

— Так-так, а переконавшись, що все в порядку, я падаю кудись на диван. І це теж моя традиція — впасти і лежати на дивані після п'ятигодинного готування, — заразливо сміється Гоф.— Якраз в цей час ми всі разом дивимося різдвяне звернення королеви.

Н езважаючи на святковий антураж, далі наша розмова стосується тем зовсім не новорічних.

— В останні тижні українські антикорупційні органи піддаються небувалому тиску з боку силових структур. Якою ви бачите ситуацію і її наслідки для України? — запитую я, намагаючись перекричати стукіт лопат, що дроблять кригу.

— У заяві нашого МЗС чітко сказано: те, що ми бачимо в Україні зараз, — це країна на роздоріжжі, яка повинна зробити вибір, — Гоф миттєво стає серйозною.— За три роки [цією владою] зроблено набагато більше, ніж попередніми українськими урядами. Але зараз ми стурбовані ознаками того, що незалежність антикорупційних органів виявилася під загрозою в Україні. Повірте, це може серйозно відбитися на репутації країни, яку вона так успішно створювала протягом декількох останніх років.

— Чим нам це може загрожувати? — цікавлюся я.

У відповідь Гоф відповідає, що йтися може навіть про подальшу міжнародну підтримку України, а також зауважує, що без ефективної боротьби з корупцією нові інвестиції в країну не прийдуть.

— Тут представлені багато відомих британських компаній — Land Rover, JCB, Mark& ​Spencer та безліч інших, вони постійно говорять мені, що їхній розвиток тут гальмує корупція, величезна кількість регуляцій і високі податкові ставки.

Нашу розмову переривають аніматори, одягнені в костюми панди та білки. Щоб заробити на знімку з послом, вони намагаються обійнятися з нею і привітати її з Новим роком. Панду та білку ледве вдається вгамувати працівнику посольства, який супроводжує Гоф.

Тим часом посол надягає на змерзлі руки рукавички і пропонує спробувати солодощі, що лежать перед нею. Однак без гарячих напоїв їх їсти складно.

Паузу, що зависла через солодощі, я перериваю питанням про можливість полегшення візового режиму з Великою Британією для українців.

— У найближчій перспективі можливостей для такої лібералізації ми не бачимо, — жорстко зазначає посол.

Крім усього іншого, це питання ускладнене недавнім прецедентом, коли паспорт громадянина України незаконно отримав громадянин іншої держави — той самий, який стріляв у чеченських добровольців АТО Адама Осмаєва та Аміну Окуєву.

— Ми тепер чекаємо на належне розслідування цього факту, щоб переконатися в тому, що процес видачі віз в Україні захищений і безпечний. Оскільки в іншому разі лібералізація загрожує вже Великій Британії і безпеці її громадян, — зазначає моя співрозмовниця.

Деякий час ми намагаємося зайняти вдале положення біля столика, сніг під яким поступово перетворюється на калюжу.

О крім обов'язкової роботи посла, Гоф із задоволенням бере участь у безлічі соціальних ініціатив і флешмобів. Наприклад, в цьому році вона відтискалася на підтримку учасників бойових дій з посттравматичним синдромом, а також в якості волонтера-викладача англійської мови попрацювала в ініціативі Go Global — проект літніх мовних таборів для українських дітей.

— Мені вдалося попрацювати з дітьми зі сходу України, яких вдалося вивезти з поселень на лінії розмежування, і це було по-справжньому цінно — вирвати їх на кілька днів із ситуації війни, — із задоволенням згадує Гоф.

— Напевно, це був незвичний досвід і для вас, і для дітей, — зауважую я.

— Краще, звичайно, запитати дітей, але для мене це знайоме завдання. Багато хто забуває, що у послів до дипломатичної кар'єри було цілком нормальне життя. І в тому житті я деякий час викладала англійську в Польщі, — посміхається Гоф, обертаючи в руках паперовий стаканчик.

— За два роки перебування в Україні що вам здалося тут дивним? — цікавлюся я.

— Я вже так давно втягнута в життя цієї частини Європи, що мені навряд чи щось може здатися незвичайним, — посміхається Гоф.— Я виходець з дуже ліберального суспільства. Британці знають, що їхні права можна реалізувати максимально вільно, якщо правила порядку або закон їм цього не забороняють. В Україні життя людей дуже регулюють правила, і часто, якщо людина не знаходить норми, як саме їй чинити в тій чи іншій ситуації, вона відчуває себе не дуже впевнено, — пояснює моя співрозмовниця.

Тут вона перериває сама себе і називає, що їй дійсно подобається в Україні:

— Коли я користуюся тут громадським транспортом разом зі своїм маленьким сином, люди автоматично поступаються мені місцем в салоні. У нас така поведінка зустрічається набагато рідше.

— Ви користуєтеся тут метро? — недовірливо питаю я.

— І тролейбусами, і автобусами. Це хороша можливість поговорити з людьми, — посміхається Гоф.

У нинішньому році Велика Британія проголосувала за вихід з ЄС. При цьому суспільство розділилося на прихильників і противників Брексіту майже навпіл. Сьогодні цей суспільний конфлікт все ще актуальний? — цікавлюся я.

— Суперечки все ще не вщухають, — визнає Гоф.— Але Об'єднане Королівство — це перш за все демократія. Референдум про вихід відбувся, рішення прийнято. І якщо ти — частина демократичної держави, ти поважаєш демократичні методи волевиявлення. Більшість все ж висловилася за вихід країни з ЄС. Зараз головне питання — як саме ми будемо залишати Європейський союз. Для нас дуже важливо дати зрозуміти: ми залишаємо ЄС, але ми не залишаємо Європу.

— В такому разі чи може Україна бути впевненою, що і в перехідний період, і після нього Велика Британія виступатиме за збереження санкцій проти Росії? - запитую я.

— Ми завжди займали принципову позицію з цього питання і в нашому новому статусі розглянемо можливість зберігати санкції проти Росії до тих пір, поки ситуація цього вимагатиме, тобто поки Росія не змінить своєї поведінки і не звільнить Україну.

Ми знову змінюємо тему і вже говоримо про те, що британці знають про Україну. Причому Гоф тут же зауважує, що "українська вишиванка була у нас дуже модною в цьому році". Однак потім переходить до серйозного.

— Звичайно, британці часто асоціюють з Україною те, що чують в медіа, — конфлікти і корупцію. І я кажу своїм знайомим: так, ці слова, на жаль, релевантні тому, що відбувається, і я хотіла б, щоб це було не так. Але Україна набагато більше, ніж ці слова, і її молоде покоління прагне вести цю країну в іншому напрямку, до того ж володіє величезним людським потенціалом.

— А в Україні ви зустрічалися зі стереотипним сприйняттям британців? — питаю я.

У відповідь Гоф заливається сміхом:

— О, можливо, тому, що я ламаю більшу частину подібних стереотипів, в українців цей фокус зі мною так просто не проходить!

Мою співрозмовницю дійсно складно вписати в існуючий стереотип холодної, дещо гордовитої британки. Весела і комунікабельна Гоф поєднує роботу посла з вихованням двох синів. Вона не приховує своєї сексуальної орієнтації і разом з іншими європейськими дипломатами особистою присутністю підтримала київський прайд, який провела українська ЛГБТ-спільнота.

— Беручи участь в прайді, ви не хвилювалися за свою безпеку?

— Зовсім ні. Цьогоріч все було дуже правильно організовано, за що я дуже вдячна організаторам і правоохоронним органам. Що особливо було приємно, це те, як багато людей з традиційною орієнтацією прийшли підтримати ЛГБТ-спільноту. Це важливо. Україна має, на жаль, реноме нетолерантного до інакшості суспільства, мій же досвід показує, що люди тут готові підтримати рівність для всіх.

Ще не закінчивши фразу, моя співрозмовниця поглядає на годинник. Відразу після інтерв'ю на неї чекають на урочистому прийомі, присвяченому Дню працівників дипломатичної служби.

Ми прощаємося, і наостанок я прошу співрозмовницю побажати щось українцям в новому році.

— Ось тут, під ялинкою, — уточнюю я.

— Так все просто: я бажаю українцям доброго року, а також рухатися далі, розвиваючи ті досягнення, які зароблені ними трьома роками раніше, — каже Гоф.

Вона тисне мою руку і в супроводі співробітника посольства пішки вирушає до місця наступного заходу.