Обід з Еліною Світоліною

Четверта ракетка світу і перша — України пояснює, що стоїть за її тенісними перемогами, розповідає про свого британського бойфренда, трохи ніяковіючи, та їсть голубці

Ольга Духніч

На можливість пообідати з однією з найсильніших тенісисток світу — українкою Еліною Світоліною — НВ чекав впродовж довгого тенісного сезону, який триває з січня по кінець жовтня. Чекав не дарма.

Дотримуючись побажань Світоліної знайти "щось українське", ми зустрічаємося в київському ресторані сучасної української кухні Barvy на вулиці Мечникова. Вперше в історії обідів з НВ співрозмовниця приходить значно раніше заявленого часу.

— Ми організовані люди, вже і замовлення зробили, — посміхається Світоліна, яка вже чекала на мене. На широкому сірому дивані, де розташувалися спортивна зірка і її прес-секретар, — кілька сумок і тенісна ракетка, дбайливо упакована в поліетилен.

— Ви завжди і всюди з ракеткою ходите? — посміхаюся я.

— Дзуськи! — в тон мені відповідає Світоліна. Вона прихопила ракетку з собою, оскільки після зустрічі з НВ у неї запланована фотосесія.

Станом на кінець сезону-2017 Світоліна — четверта ракетка світу в рейтингу WTA і перша українка в історії жіночого тенісу, яка досягла таких високих результатів. І якщо потенціал Світоліної професіоналами від спорту був помічений ще десять років тому, то перемога над першою ракеткою світу Сереною Вільямс в третьому колі Олімпійського турніру в 2016 році, а потім запаморочливий успіх в сезоні-2017 змусив говорити про неї всю Україну і весь небайдужий до спорту світ.

Якщо на початку 2017 року Світоліна посідала 13-у сходинку світового рейтингу, то вже у вересні піднялася на рекордне третє місце, лише трохи знизивши результат до кінця сезону. Сьогодні вона залишається єдиною тенісисткою в історії жіночого тенісу, яка закінчила перемогою три поспіль турніри WTA серії Premier 5, протягом яких встигла обіграти практично всю золоту десятку жіночого тенісу.

— Це був несподіваний для мене успіх. Я завжди прагну до високих результатів, але намагаюся про них не думати. Варто задуматися — відразу розслабляєшся і відстаєш, — стримано коментує свої перемоги моя співрозмовниця.

Враження стриманої людини вона справляє в усьому — сидить прямо, говорить спокійно, емоції проявляє рідко, та й жестикуляція їй не властива. Елегантна сіра сукня з квітковим принтом з останньої колекції українського дизайнера Лілії Пустовіт тільки підсилює відчуття стриманості. Впізнати у Світоліній наполегливого і емоційного бійця, яким вона стає на корті, нелегко.

П еред нашим столиком виникає офіціант, а з ним і все замовлення. Світоліна отримує тарілку голубців і овочі гриль, я — буряковий салат з вершковим сиром.

— Тенісист вашого рівня має дотримуватися дієти. Ви себе в чомусь обмежуєте? — питаю я, окидаючи поглядом ситний обід спортсменки.

— У нашому спорті немає норм ваги, тому я намагаюся дотримуватися ваги, в якій мені комфортно, — відповідає тенісистка, обережно куштуючи голубець. Вона розповідає, що довгий тенісний сезон і робота м'язів на витривалість потребують певного жирового запасу, і на одних салатах не проживеш.

— Але ж у чомусь ви собі відмовляєте? — наполягаю я.

— Ну хіба що в пампушках та джанк-фуді. Солодке певним чином впливає на стан нервової системи, під час сезону не хочеться через тістечка ризикувати виграшем.

Тут же тенісна зірка починає розповідати про бабусині млинці з різними начинками, які завжди готові до її приїзду в рідній Одесі. Більш того: сама Світоліна в рідкісні дні відпочинку може приготувати млинці для своєї команди.

За їжею ми встигаємо обговорити графік тренувань спортсменки, день якої зазвичай починається о 9-10 ранку. "Розслаблений" підйом — данина успіху Світоліної. Чим вище тенісист в турнірній сітці, тим частіше його ігри відбуваються у вечірній час, а значить, можна вставати пізніше.

— У періоди між виступами я тренуюся по п'ять-шість годин на день. Це і фітнес, і заняття на корті, плюс запланований відпочинок між тренуваннями. Якщо все це врахувати, то виходить повний робочий день, — підраховує Світоліна. За два тижні до виступів її навантаження знижується до півтори години на добу.

— В Україні за тенісом міцно закріпився стереотип "спорту для мажорів". В іншому світі теж так? — цікавлюся я.

— Так і є, — підтверджує вона.— Це дорогий вид спорту за витратами, які важливо вкласти в тенісиста-початківця.

— А от якщо талановита дитина в Україні хоче повторити ваш шлях, скільки це коштуватиме? — не відчеплююсь я.

— Залежить від того, де ти тренуєшся. На жаль, в Україні недостатньо кваліфікованих тренерів, здатних вивести спортсмена на хороший рівень, а значить, потрібно їхати за кордон, — впевнена Світоліна.

Навчання в хорошій європейської академії, за її словами, коштує близько €50 тис. на рік. Втім, теніс — популярний спорт в Європі, і якщо юне дарування здатне про себе заявити, то можна знайти спонсора, готового інвестувати в талант.

Сама Світоліна вперше взяла в руки ракетку, коли їй було чотири роки. Але оптимальним віком для старту професійної кар'єри вона вважає шість-сім років.

— Це якраз той вік, коли дитина розуміє, чи подобається їй вид спорту, чи готова вона займатися цим професійно. Тому що розділяти тренування і життя не вдасться.

— У вас були специфічні дитинство і юність. При такому графіку вам вдалося завести друзів?

— Якщо чесно, друзів у мене мало. Я така людина, яка любить побути наодинці з собою, обміркувати завдання на наступні турніри на рік вперед, — відверто каже Світоліна.— Нам не можна особливо розслаблятися.

Тепер більшу частину життя вона проводить не з рідними або друзями, а зі своєю командою, до якої входять тренери, спаринг-партнер тенісистки, фізіотерапевт і дієтолог.

— А я чула, що з недавнього часу ви з'являєтеся на публіці з бойфрендом, відомим англійським гравцем в крикет Рисом Топл. Як вам обом вдається балансувати між життям і професійним спортом? — допитуюсь я.

Вперше Світоліна посміхається по-справжньому зніяковіло.

— Ми обидва добре плануємо час, — скупо відповідає вона.

Спортсмени познайомилися випадково в тренажерному залі і з першого погляду один одного не впізнали. Проте вже близько року пара відпочиває разом, а оскільки в останні роки Світоліна частіше тренується у Великій Британії, то нерідко з'являється в компанії свого друга на сторінках англійської світської хроніки.

— Кого з вас частіше впізнають на вулицях? — запитую я.

— В Європі теніс популярний, а в Англії до того ж дуже популярний крикет. Можна сказати, що обох фоторепортери за нагоди не пропустять.

Є один стереотип про жіночий теніс: вважається, що це сексуальний вид спорту, де кар'єра тенісистки часто поєднується з модельною. Вам це цікаво? — продовжую розпитувати я.

— Для мене важливо показати хороший результат, а все інше, включаючи рекламні контракти, приходить слідом за успіхом, — твердо заявляє Світоліна. За її словами, на серйозні рекламні контракти можуть розраховувати тільки гравці першої двадцятки — і то, якщо добре виглядають і володіють яскраво вираженим іміджем.

— А ваш імідж який?

— Більш натуральний, абощо. Я — борець, і всі знають, що за своє я боротимуся до останнього, — пояснює Світоліна, відсуваючи від себе тарілку, щоб попозувати для фотографії.

У фокусі камери її зосередженість майже миттєво змінює усмішка, явно відпрацьована професійно, але при цьому дуже відверта.

— У вас багато яскравих тріумфів, але при цьому немає великих перемог на турнірах Великого шолома, — переходжу я до професійної теми.

— Це мій стиль гри. Я йду до успіху поступово, не розриваючись, і правильна траєкторія для мене важливіша окремих перемог, — говорить Світоліна.— Звичайно, хотілося б зіграти на турнірах Великого шолома краще, але я намагаюся не зациклюватися на поразках.

За її словами, психологічний настрій у тенісистів першої десятки — важлива умова перемоги.

— Тоді, у 2016 році, обігравши Серену Вільямс, ви відчули, що це одна з поворотних точок вашої кар'єри? — цікавлюся я.

— Це не було поворотною точкою, але було однією з цеглинок. Я зрозуміла, що рухаюся в правильному напрямку, а значить, потрібно ще більше концентруватися на грі, а не на перемозі, — проявляє раціональність Світоліна.

— Ви дуже стримана людина, — не витримую я.— Куди ж ви діваєте надлишок напруги? Виїжджаєте в ліс і кричите? Або надягаєте боксерські рукавички?

— Так, бокс допомагає мені зняти напругу, — несподівано погоджується тенісистка.

Виявляється, вона не тільки сама тренується, але із задоволенням дивиться виступи українських боксерів.

— Я фанат братів Кличків, а зараз стежу за Олександром Усиком та Василем Ломаченком, тішуся з того, як вони провели цей спортивний рік.

— Спортсмен повинен вміти правильно програвати? — задаю болюче питання.

— Програвати — це неправильно, але без цього ніяк. Ти завжди граєш під велику відповідальність і серйозні гроші, у тебе є амбіції, але важливо залишатися людиною поза кортом — вміти привітати суперника і визнати, що в цей день він був кращим за тебе, — Світоліна просить офіціанта принести сік.

— А коли ви плакали через поразки в тенісі останнього разу, згадати можете?

Після секундної паузи на обличчі Світоліной знову з'являється посмішка:

— Вже ні. Останнього разу я плакала над одним зворушливим французьким фільмом.

До кінця року вона увійшла до десятки найбільш високооплачуваних тенісисток світу під номером дев'ять, заробивши майже $3,3 млн. І я вважаю доречним запитати Світоліну, як такі суми змінюють її життя і самооцінку.

— Коли ти граєш, то не замислюєшся про гроші, — відповідає вона.— Тому що, коли починав грати в теніс, ти ж не заради них грав. Мене цей вид спорту розкриває як людину.

Тут же Світоліна пояснює, що її тенісні мільйони існують тільки на папері. Левова частка призових йде на податки і зарплату команди.

— Окрема стаття витрат — перельоти, проживання і тренування, — загинає пальці теннісістка.— В результаті залишається не дуже вже й багато. Бачите, я не тільки спортсмен. Я і біг-бос, і бухгалтер.

— А після перемог балуєте себе чимось? — допитуюсь я.

— Звісно, я дуже люблю шопінг, — одразу ж зізнається Світоліна

Втім, вона уточнює, що останнім часом купує речі тільки "по справі", тому що недавно придбала в Великій Британії будинок.

— Мені потрібне своє місце, де мені добре і психологічно комфортно, тим більше в Англії я буваю частіше, ніж в інших країнах, і тренуюся також там.

Наша розмова вичерпана, і я цікавлюся, де і коли Світоліна виступить в наступному сезоні.

— В січні я виступатиму в Брісбені, а потім в Мельбурні, вже на турнірі Великого шолома, — ділиться планами вона.

— А якщо говорити про довгу перспективу, де ми побачимо вас через п'ять або десять років?

— Планів залишати великий спорт у мене точно немає, — каже Світоліна.— Але теніс — руйнівний вид спорту, і тут все залежить від того, як ти зможеш себе вберегти. У мене таке завдання є, — підводить підсумок вона.

Я вимикаю диктофон, і ми прощаємося. Уже одягаючись, Світоліна раптово повертається до мене і каже:

— А ви нічого так, молодець, не відразу до типових питань про гроші і бойфренда перейшли, протрималися спочатку непогано, потім тільки здулися. Треба тренуватися! — якось вже дуже по-спортивному закінчує вона, несподівано заливаючись сміхом.

Сміючись, ми нарешті прощаємося остаточно.