Обід з Марічкою Падалко

У ресторані здорового харчування обличчя телеканалу 1+1 розповідає, як це — займатися журналістикою, бути дружиною народного депутата і виховувати трьох дітей

 

Ольга Духніч

 

 

Ресторан Salateira на Подолі виглядає як пекло для марнотратників життя і рай для тих, хто стежить за своїм здоров'ям.

Вікна на всю стіну, столи і стільці з білого пластику, яскраво-зелені стіни і лінія самообслуговування. Клієнти закладу — в основному молоді усміхнені люди — забирають до столиків величезні тарілки салатів і корисні вітамінні напої. Крім салатів, ресторан пропонує супи і пасту — точно такі, як у книжках про здорове харчування.

Salateira для обіду з НВ вибрала ведуча новин на каналі 1+1 Марічка Падалко.

Невисока, тендітна і юна на вигляд Падалко вже 15 років працює на одному з найпопулярніших українських телеканалів — 1+1, причому є його незмінним ранковим обличчям. Спочатку — як ведуча ранкової передачі Сніданок з 1+1 та спортивної Проспорт, а з 2008 року — як ведуча ранкових ефірів ТСН-Новини та дитячої програми Марічкин кінозал.

Останні сім років Падалко поєднує роботу на ТБ зі статусом багатодітної матері. Вона одружена з народним депутатом від партії Самопоміч Єгором Соболєвим, разом вони виховують трьох дітей.

— Тут за стінкою спортивний клуб, в якому я займаюся, трохи далі — великий супермаркет, де роблю покупки, а за 10 хвилин легко можу добігти до роботи,— пояснює вона.

Моя співрозмовниця звикла зважати на час і раз у раз поглядає на годинник.

— Адже ви тут вперше? Ходімо, я вам усе покажу,— рішуче маневруючи між любителями здорової їжі, телеведуча пробирається до стійки і, не дивлячись в меню, замовляє салат Кампанья. Я наслідую її приклад і теж вибираю салат.

 

В очікуванні замовлення ми встигаємо почати розмову про роботу.

— Складно знайти більш емоційну подачу новин, ніж на 1+1. Ведучі з власними оцінками подій явно перегинають палицю, чому так? — задаю я питання, яке мене давно цікавить.

— Це наша усвідомлена стратегія,— миттєво реагує Падалко.— Телевізор давно втратив монополію на новини, і нам кожного разу потрібно шукати причину, чому людина, яка вже знає 80% інформації з інтернету, включить ТСН. Ми хочемо, щоб глядачі бачили в нас друзів, з якими вони хочуть розділити свої емоції і отримати підтвердження своїм почуттям. Коли в країні війна — це особливо важливий запит.

— Але ж у такого формату мовлення є і зворотна сторона: ви перестаєте бути інформаційною службою як такою і отримуєте можливість емоційно маніпулювати,— не вгавала я.

— Звичайно, є,— погоджується Падалко,— але ми довго заробляли довіру глядачів, щоб нею відверто зловживати.

Вона тут же обмовляється, що у близьких відносин журналістів ТСН і аудиторії є зворотна сторона:

— Люди часто сприймають нас не як інформаційну службу, а як соціальну службу або поліцію. Дзвонять і пишуть з будь-яких кримінальних причин. Я питаю: а ви дзвонили в поліцію?

— Але ж ви самі частково провокуєте глядача великою кількістю кримінальних новин — всі ці вбивства на грунті алкоголізму, аварії, дитячі смерті.

— А ось це все, на жаль, питання рейтингу,— зітхає Падалко.— Наші основні глядачі — заміжні жінки 35+, і ця аудиторія дає піки переглядів на негативі, а з позитивних новин йде.

Мить помовчавши, телеведуча додає у виправдання:

— Ми ніколи не показуємо кров заради крові. У кожному сюжеті є повчальний епізод — наприклад, про те, що москітні сітки на вікнах — погана ідея, якщо в будинку маленька дитина. Люди не тільки бояться, але і можуть робити висновки.

 

Довгий діалог перериває оголошення, що наше замовлення готове. З важкими тацями ми повертаємося до столу.

— Обрання вашого чоловіка народним депутатом України вплинуло на ваш статус на роботі? — я змінюю тему розмови

— Хіба що в ньюс-румі я тепер часто маю дурний вигляд,— ведуча брязкає важким підносом об стіл.

Рішення не проводити політичні дебати вдома — найкраще для нашої родини

Виявляється, в сім'ї Падалко—Соболєва вже кілька років працює жорстке правило — не говорити на політичні теми. А тому інсайди з Верховної ради, навіть пов'язані з її чоловіком, вона частіше дізнається від колег-журналістів, ніж від нього самого.

— Я, як добра дружина, раніше обов'язково розпитувала Єгора про роботу, навіть якщо мені було нецікаво. Не спитаю я, обов'язково знайдуться юні віддані активістки, які будуть дивитися йому в рот і говорити: "Ви такий талановитий, розкажіть ще...", адже чоловіки від цього тануть,— повчально міркує Падалко.

Ситуація змінилася відразу після Майдану, коли чоловік Падалко одного разу заявив, що політики йому вистачає і на роботі, а в родині він хотів би спокою.

— Тому, повертаючись з Ради, Соболєв знає, що він повинен розповісти дві-три напівсвітські новини, щоб втамувати мою цікавість, але не більше,— посміхається телеведуча, встигаючи їсти салат.

— А як же історія про те, що ви чоловіка-депутата з дому вигнали з політичних причин? — посміхаюся у відповідь я, згадуючи гучну подію річної давності. Тоді фракція Самопоміч провалила голосування антидискримінаційних законів.

— По-перше, я його не виганяла. Адже він написав у Фейсбуці "змушений піти з дому". Оскільки у нас дуже матріархальне суспільство, ці слова були інтерпретовані, як ніби я його вигнала,— пояснює Падалко та емоційно продовжує:

— Сварка дійсно була. В якийсь момент я через чоловіка настільки особистісно утягнулася в діяльність Самопомочі, що стала відчувати відповідальність за все, що вони роблять і не роблять. Цей конфлікт тільки підтвердив, що рішення не проводити політичні дебати вдома — найкраще для нашої сім'ї.

Падалко зізнається, що відтоді у неї з'явилися свої професійні табу.

— Навіть в новинах я намагаюся, щоб мені не траплялися сюжети про Самопоміч, а якщо в новинному потоці з'являється згадка про Єгора — викреслюю або переписую новину без нього, посилаючись на конфлікт інтересів.

— До речі, про конфлікт інтересів,— вхоплююсь за тему я.— Як у вашій сім'ї поєднуються антиолігархічні прагнення чоловіка і ваша робота на каналі, що належить одному з українських олігархів?

— По-перше, я несу особисту відповідальність за те, що роблю і говорю в ефірі, а по‑друге, серед усіх медіаресурсів, які належать олігархам в Україні, 1+1 вже точно останній, кого можна звинуватити в цензурі,— впевнена Падалко.

— Місяць тому, під час націоналізації Приватбанку вам потрібно було давати інформацію про власника каналу Ігоря Коломойського і бажано об'єктивно. Чи вийшло це? — нагадую я.

— Відразу скажу, що летючок на тему "Як ми говоримо про Коломойського" на каналі не було,— говорить телеведуча. І зауважує, що коментувати роботу колег не буде, а тиждень найбільш гострих обговорень долі Приватбанку припав на її вихідний.

Ми робимо паузу і доїдаємо салат.

Гаразд, а як в цю вашу систему життя вписуються діти? — порушую мовчання я.

— А ось з дітьми я багато часу проводжу,— пожвавлюється Падалко, мати 10‑річного сина та двох дочок 9 і 7 років. Графік роботи через тиждень і ранкові ефіри дозволяють їй звільнити для сім'ї всю другу половину дня.

— Це ще й непогане фітнес-тренування,— розповідає вона і на пальцях підраховує кількість відвідувань різних секцій трьома дітьми за тиждень. Виходить 14.

— На всі секції я вожу їх сама і пішки, няня у нас для дому. Іноді за день виходить до 15 км проходити,— хвалиться ведуча і демонструє фітнес-трекер на зап'ястку.

— Ну, а в квартирі на 47 кв. м як уживаєтесь вп'ятьох? — я згадую єдину задекларовану сім'єю нерухомість в Києві.

— Графіки у всіх нас збудовані так, що ми перетинаємося тільки перед сном. Встигнути за цей час один одному набриднути нереально,— пояснює Падалко. У повному складі сім'я зустрічається у вихідні, які проводить в заміському будинку.

Відсовуючи тарілку, телеведуча розповідає і про правила виживання у великій родині:

— Важливо говорити з кожним зі своїх дітей щодня. Я роблю це по дорозі від дому до чергової секції. Важливо мати чіткий графік і вміти розмежовувати ролі матері і дружини — перераховує Падалко. Для неї лінія розмежування позначена дев'ятою вечора, коли діти йдуть спати, і настає її вільний час.

І все ж головним джерелом енергії для телеведучої є спорт. Починала оглядачем спортивних новин, свій перший напівмарафон вона пробігла два роки тому. "Колеги втягнули, і спочатку я бігла 2 км у благодійному забігу, а потім зареєструвалась на напівмарафон",— згадує вона.

Біг для Падалко — ще один спосіб зняти стрес.

— Раніше вранці мене все дратувало — діти погано їдять, Єгор довго спить. А тепер я залишаю всім сніданок і біжу, і мені без різниці — хто скільки їв і спав, так і прекрасний настрій на весь день.

Ідею дружини підхопив і Соболєв,який без підготовки пробіг з дружиною 21 км Сьомого одеського марафону.

— Тоді ми купили йому кросівки, сфотографувалися, і я написала в соціальних мережах, що це, можливо, останнє фото живого Соболєва,— сміється Падалко.

 

І все ж,— цікавлюся я у 40‑річної телеведучої,— у чому ваші амбіції, адже ви вже багато років поспіль зайняті у звичних проектах?

— Знаєте, я чомусь дуже напружено чекала свого 40‑річчя,— раптом зовсім не про професійні плани продовжує Падалко і, посміхаючись, зізнається, що в 40 років життя змінилося в кращу сторону.

— Тепер я працюю над тим, щоб дозволити собі бути щасливою і не відчувати за це звичного такого "радянського" сорому,— розмірковує вона.

Поворотною подією до роздумів стали часті зустрічі Падалко з родичами загиблих українських військових. Вона разом з колегами по цеху часто бере участь у благодійності.

— Їм часто здається, що суспільству до них байдуже, що воно не цінує те, чим пожертвували їхні близькі. Але насправді нам не байдуже, нам просто соромно, що ми живі, що наші чоловіки вдома. Я завжди намагаюся їм це пояснити.

Тут телеведуча зізнається, що й сама довго шукала приводи відчувати себе нещасною і переносила це відчуття на сім'ю і дітей.

— Тільки нещодавно в собі це поборола, тому і зараз знаю, і 42, і в 45 років буду точно знати, що хочу бути щасливою, тим більше нарешті навчилася, як це робити.