«Хоче зіграти в Авдіївську гру». РФ намагається уникнути «кривавої м’ясорубки з обох сторін» — Грабський аналізує ситуацію біля Покровська

Чому там є такі темпи? Треба розуміти об'єктивну реальність, в якій ми не можемо забезпечити однакову щільність військ на всіх ділянках фронту. Нам не вистачає особового складу і тому ми не можемо створити відповідні бойові порядки, які б гарантували не прорив противника на цьому напрямку.

Чому я трошки спокійно до цього ставлюся? Тому що треба розуміти, що противник там створює захисні бар'єри. І задача його — вийти на напрямок Новопавлівка і закріпитися на берегах річки Солона, щоб, знаєте, створити, як вони кажуть, буферну зону на цьому напрямку.

— Річка Солона — це майже по кордону Донецької і Дніпропетровської областей.

— Це вже на території Дніпропетровської області. Там є населені пункти Муравка, Новопавлівка, Філія. Це ті зони, які є задачею військ противника, станом на сьогодні.

Чи будуть вони лізти далі? Сказати дуже важко.

З іншого боку, треба розуміти, що на південь від Новопавлівки ситуація викликає певне занепокоєння, тому що противник досить активними темпами проривається по напрямку від Багатиря до Іскри. І це є небезпечно.

Якраз ця траса є небезпечною, тому що вона є, фактично, дорогою на Покровське, це Дніпропетровська область. А далі — транзитом вже до Запорізької області, яка є, власне, ціллю противника.

Саме тому ми говоримо про таку складну ситуацію на цьому напрямку. Але ще раз підкреслюю: новопавлівський напрямок, порівняно з тим, що ми бачимо на ділянці між Покровськом та Костянтинівкою, є другорядним напрямком докладання зусиль російської армії.

— Давайте тоді поговоримо про стик покровського та костянтинівського напрямків, північніше Мирнограда, або так званий лівий фланг нашої оборони Покровсько-Мирноградської агломерації. Критично неприємним виглядало просування росіян за трасу Покровськ-Мирноград-Костянтинівка. Ви тоді казали, що нас врятують контрудари. З об'єктивних причин, зрозуміло, їх не відбулося, не вийшло зрізати ці просування противника. І зараз вони вже розшилися до того рівня, що схоже на те, що виникає фізична загроза охоплення Покровська. А насамперед наші війська вже стикаються з оперативною загрозою відрядання нашої логістики. Які перспективи подальшого розвитку подій під Покровськом та Мирноградом?

— Ситуація надзвичайно складна, тому що противник вивчив уроки Бахмута, противник вивчив уроки Авдіївки, і тому він зараз намагається діяти комбіновано.

Але ця комбінованість ударів полягає в тому, що противник сковує наші війська на лінії фронту від Новоекономічного до Удачного, а разом з тим на північ від Новоекономічного ми спостерігаємо досить серйозні темпи просування противника по напрямку Коптєве-Разіне-Родинське на Красний Лиман.

Це викликає дуже серйозне занепокоєння, тому що, ви абсолютно праві, я можу це підтвердити, вже сьогодні можна констатувати, що наші логістичні комунікації, які забезпечують Покровсько-Мирноградську агломерацію, Покровсько-Мирноградський укріплений район, знаходяться під ударами ворожих дронів. Що серйозно ускладнює питання забезпечення потреб наших військ, що ведуть там оборону.

Чому я кажу саме про уроки Бахмута і уроки Авдіївки? Тому що в Бахмуті ми бачили, що противник ув’язувався в вуличні бої, намагаючись прорватися через місто, що призвело до знищення цілого армійського корпусу противника — корпусу [ПВК] Вагнера, про нього ми більше на нашій війні не чули.

Але потім противник вивчив ці уроки і під Авдіївкою він вже не діяв так безрозсудно, бо він робив дії з охоплення Авдіївки, оточення її, і нанесення таких ударів, витримати які були просто неможливо. З урахуванням того, що логістичні комунікації так само були під постійним вогневим впливом противника.

Є серйозне побоювання, що противник хоче зіграти таку ж саму гру, Авдіївську гру, і в районі Покровська, Мирнограда.

Чому це важливо для противника? Тому що він розуміє, що сама агломерація за своїми розмірами, Покровська-Мирноградська, більша Бахмутської, і тому ув’язуватися в вуличні бої на цьому напрямку для нього критично невигідним. Це буде просто кривава «м’ясорубка» з обох сторін, яка призведе до серйозних жертв, втрат. Якщо в нас особливо немає вибору і ми маємо триматися, то для росіян це означає втрату темпу наступу — яким би повільним він не був, він все ж таки спостерігається.

Тому для нас ситуація там, особливо після прориву по напрямку Разіне-Родинське з заходом на східні околиці Красного Лиману, виглядає дуже небезпечною.

— Постає логічне запитання: що робити в цьому контексті? Я не знаю, чи ви маєте відповідь. Чи просто прийняти той факт, що рік під Покровськом противник бився, бився, бився і він зараз досягає успіху.

— Що робити? Ми робимо і так неймовірне, тому що щільність російських військ на цьому напрямку є надзвичайно високою.

Під час проведення початку широкомасштабної агресії противник на 1500-кілометровій лінії фронту зосередив 160 тисяч військ, а зараз він на ділянці в районі Покровська, за словами генерала [Олександра] Сирського, [головнокомандувача ЗСУ], тобто на ділянці менше 100 кілометрів, зосередив 110-тисячне угруповання.

Щільність військ складає 10 тисяч на 10 кілометрів фронту — приблизно така ж сама, як створювалася під час Другої світової війни. Це те, що називається концентрація військ і бойового потенціалу на напрямку головного удару.

Тому ситуація складна. Чому я так кажу саме про війська? Тому що війну ведуть саме війська, війну ведуть люди. Не важливо, скільки техніки ви маєте, не важливо, які ви інженерно-фортифікаційні споруди створили, — якщо у вас немає особового складу, то, відповідно, і утримувати оборону значно важче.

І це те, що ми можемо зробити. Єдиний спосіб — це посилення наших угруповань, які обороняються, щоб ми могли зупинити противника, нанести йому вогневе ураження і примусити його відступати. Тільки в такому варіанті і такій послідовності може бути виконана ця задача.

У протилежному випадку ми будемо стикатися з подальшим повзучим просуванням противника і перспективою ув’язування в жорстокі, криваві вуличні бої в районі Покровська та Мирнограда, а в перспективі - і Костянтинівки, як ви розумієте.