Новое Время 24/7 (copy)
17 листопада 2016, 09:00
Особливості українського квотування
Святослав Вакарчук, музикант
У мене викликає подив, навіщо деякі власники радіостанцій ставлять кожні 10-15 хвилин музику мого гурту Океан Ельзи, ніби показуючи цим, що у нас немає іншої музики. Таким чином вони, по-перше, дратують слухачів, адже ніхто не хоче слухати одну й ту саму групу кожні десять хвилин, по-друге ж, висміюють ініціативу щодо квот на україномовну музику в цілому.
Це все є наслідком того, що у нас не збалансовані державні інтереси. Зараз державні чиновники з усієї сили нав'язують квоти, намагаючись якнайшвидше збільшити кількість україномовного продукту і думаючи, що він за рік стане суперякісним і цікавим. Програмних директорів більшості радіостанцій взагалі цікавить лише заробляння грошей, а українську музику як велику національну ідею вони в душі всерйоз не сприймають. Як наслідок, відбувається перетягування канату: одні роблять крок, інші намагаються максимально його знівелювати.
Це перетягування канату показує, що в нас немає справжнього внутрішнього консенсусу з цього приводу. На мою думку, все має бути зовсім інакше. Це має бути добровільна згода обох сторін робити все українське популярнішим і кращим.
Євген Кисельов, журналіст
Я повинен покаятися. Три тижні тому я мав необережність зробити категоричний прогноз: «Гілларі Клінтон – наступний американський президент». І повторив його на початку листопада у статті для українського політичного тижневика Новое Время.
Я помилився. Президентом США обраний Дональд Трамп.
Мабуть, найголовніший урок "трампівської несподіванки" полягає ось у чому. Ми всі забули, що політика існувала й у стародавньому світі – за тисячоліття до того, як були придумані передвиборчі опитування. У боротьбі за владу перемагав той, у кого політичне чуття було тонше, гостріше..
Перемога Трампа. Три висновки для України
Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ
На превеликий жаль, і в Україні, і в Сполучених Штатах Америки популізм випереджає здоровий глузд. Це, до речі, стосується і багатьох європейських країн: ми бачимо це на прикладі євроскептиків, правих і лівих радикалів. Цей тренд, на жаль, сьогодні крокує світом і являє собою загрозу для демократії.
На жаль, криза відповідальності також триває. Дуже часто виборці роблять вибір не з позицій здорового глузду, а з точки зору перекладання власної відповідальності на чиїсь плечі. А потім політики, на плечі яких її перекладають, ні за що відповідати не хочуть, оскільки самі є безвідповідальними.
Чотири причини пити більше кави
Клер Коллінз, британський дієтолог
Люди, які п'ють каву, живуть довше. У результаті аналізу 20 досліджень із загальним охопленням у 970 тисяч чоловік, вчені прийшли до висновку, що ті з учасників, які найбільше п'ють каву, на 14% менше ризикують померти від передчасної смерті, ніж ті, хто нею не захоплюється.
Навіть якщо ви вживаєте 1-2 чашки в день, ризик передчасної смерті знижується на 8%. Більше того, ризик передчасної смерті серед людей, які випивають 2-4 чашки кави без кофеїну, все ще на 14% нижчий, ніж серед тих, хто її не п'є в принципі.
Місце України в республіканській Америці
Тарас Березовець, політконсультант
Якими будуть наслідки для України? Насамперед, можу засмутити наших російських "друзів": ніякого відкату від політики санкцій щодо Росії не відбудеться. Всі великі лобісти України пройшли Конгрес, а вчора представник Республіканської партії в Комітеті з розвідки заявив, що вони не відступлять від принципу підтримки України й очікують від нового президента США продовження тиску на Росію щодо виведення військ із Донбасу і дотримання Мінських угод. Це дуже важливий момент. До влади приходять рейганісти, так звані яструби, люди, які традиційно підтримують жорстку політику щодо Росії.
При цьому потрібно розуміти, що до України та інших союзників у Трампа руки дійдуть не раніше, ніж навесні. Таким чином, у Путіна з'явиться вікно можливостей, коли американці будуть максимально пасивні. Він може цим скористатися, на жаль.
Проблема для України також може бути в тому, що Трамп, як бізнесмен, буде жорстко ставитися до питань виділення допомоги. Цілком ймовірно, що обсяг американської допомоги як Україні, так і іншим країнам серйозно скоротиться. У питаннях фінансування ми, можливо, будемо згадувати Обаму зі сльозами на очах.
1.
Трамп і Україна: страшна кара чи марні сльози
Юлія Артамощенко
2.
Марушевська: ми були як партизанський загін
Анастасія Береза
3.
Фізик запропонував теорію, яка перевертає уявлення про Всесвіт
Олексій Бондарєв
4.
Факти, які не вписуються у польську версію Волинської трагедії
Ігор Бігун
5.
Чим відома нова перша леді США
Олександра Горчинська