NV Преміум

Путін має новий план. Яку бомбу може підірвати Кремль

Погляди

31 жовтня 2022, 19:54

Томас Фрідман

Американський журналіст, тричі лауреат Пулітцерівської премії

Оскільки російська армія продовжує зазнавати невдач в Україні, світ стурбований тим, що Путін може застосувати тактичну ядерну зброю. Можливо й так. Однак поки він готує іншу зброю

Це нафтова та газова бомба, яку він підірве просто на наших очах і з нашою ненавмисною допомогою — і легко може зробити це вже взимку.

Якщо він так зробить, це може запустити ціни на нафту та бензин у стратосферу. Політичні наслідки, як сподівається Путін, розділять західний альянс і спонукають багато країн терміново шукати брудну угоду з господарем Кремля. Зокрема і США, в яких як MAGA-республіканці (республіканці, які не визнали обрання Байдена президентом, від трампівського слогана MAGA — Make America Great Again — НВ), так і прогресисти висловлюють стурбованість зростаючою ціною, яку доводиться платити за український конфлікт.

Стисло: Путін зараз веде наземну війну, щоб прорвати позиції України, та енергетичну війну на два фронти, щоб зламати волю України та її союзників. Він намагається зруйнувати систему електропостачання України, щоб забезпечити там довгу та холодну зиму, водночас зайнявши позицію для того, щоб підвищити вартість енергії для всіх союзників України поясню потім як). І оскільки у нас — Америки та Заходу — немає енергетичної стратегії, яка б пом’якшила вплив путінської енергетичної бомби, ця перспектива лякає.

Коли справа доходить до енергії, ми хочемо відразу п’ять речей, які несумісні, і Путін знає про це:

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

1. Ми хочемо зневуглеводнити нашу економіку якнайшвидше, щоб пом’якшити цілком реальну небезпеку зміни клімату.

2. Ми хочемо якомога нижчих цін на бензин і мазут, щоб ми могли їздити на своїх машинах так швидко і так багато, як нам хочеться — і ніколи не вдягати светр у приміщенні або робити що-небудь для економії енергії.

3. Ми хочемо сказати нафтодиктаторам в Ірані, Венесуелі та Саудівській Аравії, щоб вони забиралися додому.

4. Ми хочемо мати можливість ставитися до американських нафтових і газових компаній як до вигнанців і динозаврів, які повинні вивести нас із нинішньої нафтової кризи, а потім піти в ліс та померти, дозволивши перемогти сонячну та вітрову енергію.

5. О, і ми не хочемо, щоб нові нафто- та газопроводи чи лінії електропередач вітряних і сонячних електростанцій псували наші двори.

Нам потрібен потужний енергетичний арсенал, а не лише військовий

Я розумію, чому люди хочуть усі п’ять пунктів — і просто зараз. Я також хочу всі п’ять! Але вони припускають компроміси, які надто небагато хто з нас готові визнавати чи обговорювати. В енергетичній війні, подібній до тієї, в якій ми зараз перебуваємо, необхідно чітко визначити свої цілі та пріоритети. У США як у країни і як у західного альянсу немає сходів пріоритетів у галузі енергетики, є лише конкурентні прагнення та магічне мислення, що ми можемо отримати все.

Якщо ми продовжуватимемо в тому ж дусі, то буде дуже боляче, якщо Путін скине енергетичну бомбу, яку, на мою думку, він готує саме до Різдва.

Ось яка, на мою думку, його стратегія: він почне з того, що змусить Сполучені Штати скоротити свій стратегічний нафтовий резерв. Це величезний запас сирої нафти, що зберігається у гігантських печерах, який ми можемо використати у надзвичайній ситуації, щоб компенсувати будь-яке скорочення внутрішнього виробництва чи імпорту. Минулого тижня президент Байден оголосив про виділення ще 15 млн барелів із резерву в грудні, завершуючи план, який він виклав раніше, щодо виділення загалом 180 млн барелів у спробі зберегти ціни на бензин якомога нижче — напередодні проміжних виборів. станню частину він не згадував. У цьому не було потреби).

Згідно з повідомленням The Washington Post, нафтовий резерв містив «405,1 млн барелів станом на 14 жовтня. Це близько 57% від його максимальної дозволеної ємності зберігання 714 млн барелів».

Співчуваю президентові. Люди справді постраждали від цін на бензин по 5 і 6 доларів за галон. Але використання резерву, призначеного для того, щоб пом’якшити ситуацію перед раптовим припиненням виробництва в країні чи світі, для того, щоб заощадити на десять центів або чверть долара за галон бензину перед виборами, — ризикована справа, навіть якщо президент планує поповнити резерв у найближчі місяці.

Путін хоче, щоб Америка зараз витратила якнайбільше свого запасу стратегічних нафтових резервів — так само, як німці відмовилися від ядерної енергії, і він підсадив їх на дешевий російський природний газ. Потім, коли потік російського газу перервався через війну в Україні, німецьким будинкам і фабрикам довелося відчайдушно скорочувати споживання та шукати дорожчі альтернативи.

Потім Путін спостерігає за тим, як Європейський Союз готується до заборони морського імпорту сирої нафти з Росії, починаючи з 5 грудня. Це ембарго — разом із заходами Німеччини та Польщі щодо припинення імпорту трубопроводом — має покрити приблизно 90% поточного нафти Європейського Союзу з Росії.

Як зазначається у нещодавньому звіті Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні, округ Колумбія, «важливо, що санкції також забороняють європейським компаніям надавати послуги зі страхування судноплавства, брокерські послуги чи фінансувати експорт нафти з Росії до третіх країн».

Міністерство фінансів США та Європейський Союз вважають, що без цієї страховки кількість покупців російської нафти різко скоротиться. Тому вони збираються сказати росіянам, що ті зможуть отримати страховку для своїх нафтових танкерів лише від кількох західних страхових компаній, які домінують у галузі, і лише в тому випадку, якщо вони зменшать ціну на експорт сирої нафти до рівня, встановленого європейцями та Сполученими Штатами.

Мої джерела в нафтовій промисловості кажуть мені, що вони серйозно сумніваються, що ця західна «цінова змова» спрацює.

Саудівська Аравія, партнер Росії по ОПЕК+, безумовно, не зацікавлена у створенні такого прецеденту з «ціновою змовою», влаштованого покупцями. Ба більше, міжнародна торгівля нафтою сповнена сумнівних особистостей (ім'я Марка Річа нічого вам не каже?), які процвітають на ринкових спотвореннях. Нафтові танкери несуть транспондери, які відстежують їхнє місцезнаходження. Але танкери, які займаються тіньовою діяльністю, відключать свої транспондери і знову з’являються «на радарах» лише через кілька днів після пересадки з корабля на судно або перевантаження свого вантажу в резервуари для зберігання десь в Азії для реекспорту, у такий спосіб фактично відмиваючи свою російську нафту. Нафта тільки в одному дуже великому танкері може коштувати приблизно $250 млн, тому мотивація тут величезна.

Тепер додайте сюди ще одного спритного гравця: Китай. Він має всі види довгострокових контрактів з фіксованою ціною на імпорт скрапленого природного газу з Близького Сходу приблизно по $100 за барель нафтового еквівалента. Але через шалений підхід президента Сі Цзіньпіна до стримування Covid — останніми місяцями близько 300 мільйонів громадян були повністю або частково перебували в локдауні — економіка Китаю значно сповільнилася, як споживання газу. В результаті, як повідомило мені джерело в нафтовій галузі, Китай забрав частину проданого йому СПГ за цими контрактами з фіксованою ціною для внутрішнього використання і перепродав його до Європи та інших країн, які страждають від газового голоду, по $300 за барель нафтового еквівалента.

Тепер, коли Сі зафіксував свій третій термін на посаді генерального секретаря Комуністичної партії, багато хто очікує, що він послабить свої обмеження. Якщо Китай повернеться до свого нормального споживання газу і припинить реекспорт його надлишків, світовий газовий ринок стане ще страшнішим.

Зрештою, як я вже зазначав, Путін намагається позбавити Україну можливості виробляти електроенергію. Сьогодні понад мільйон українців залишилися без електрики і, як написав минулого тижня у Твіттері один український депутат, «настає повна темрява та холод».

Отже, складіть усе це, а потім ще припустимо, що в грудні Путін оголосить, що припиняє експорт усієї російської нафти і газу на 30 або 60 днів до країн, що підтримують Україну, замість того, щоб підкоритися вимогам Європейського Союзу та прийняти встановлені ним ціни на паливо. Він може дозволити собі це на короткий час. Це буде путінська енергетична бомба та різдвяний подарунок Заходу. На цьому жорсткому ринку нафта може подорожчати до $200 за барель за відповідного зростання цін на природний газ. Ми говоримо від $10 до $12 за галон на заправці у Сполучених Штатах.

Чарівність енергетичної бомби для Путіна в тому, що, на відміну від ядерного вибуху, який об'єднає проти нього весь світ, вибух нафтової бомби, внаслідок якої ціни на пальне злетять угору, розділить Захід та Україну.

Безумовно, я просто припускаю, що це те, що задумав Путін, і якщо світ порине в рецесію, це може призвести до зниження цін на енергоносії. Але було б розумно мати реальну контрстратегію, особливо тому, що, хоча декому у Європі вдалося запастися природним газом цієї зими, відновлення цих запасів до 2023 року без російського газу і з поверненням Китаю до нормального життя може виявитися дуже дорогим.

Якщо Байден хоче, щоб Америка була арсеналом демократії для захисту американців та демократичних союзників, — і не хоче, щоб ми благали Саудівську Аравію, Росію, Венесуелу чи Іран добувати більше нафти та газу, нам потрібен потужний енергетичний арсенал, а не лише військовий. Тому що ми перебуваємо у стані енергетичної війни!

Байдену потрібно виголосити важливу промову, ясно давши зрозуміти, що у найближчому майбутньому нам потрібно більше всіх видів енергії, які ми маємо. Американські інвестори в нафтогазову галузь повинні знати, що поки вони виробляють продукцію максимально чистим способом, інвестують у вловлювання вуглецю і гарантують, що будь-які нові трубопроводи, які вони будують, будуть сумісні з транспортуванням водню — ймовірно, найкращого чистого палива, яке з’явиться в наступному десятилітті — вони посядуть гідне місце в енергетичному майбутньому Америки, поряд із виробниками сонячної, вітрової, гідроенергії та інших екологічно чистих джерел енергії, які Байден героїчно стимулював своїм кліматичним законодавством.

Я знаю. Це не ідеально. Це не той 2022 рік, у якому я сподівався опинитися. Але це той 2022 рік, у якому ми зараз перебуваємо, а все інше — це насправді просто магічне мислення, і єдина людина, яку воно не обдурить, — це Володимир Путін.

Переклад НВ

НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Інші новини

Всі новини