Новий інтернаціонал

Загальноприйнята думка про те, що в XXI столітті найперспективніша мова для вивчення — китайська, помилкова, кажуть лінгвісти. По-перше, англійська не збирається поступатися лідерством, а по‑друге, її завзятим переслідувачем є аж ніяк не мова Піднебесної, а стара добра французька

Олексій Бондарєв

 

Що два тижні на планеті зникає одна мова — такий невтішний висновок звіту експертної групи ЮНЕСКО, представленого в 2015 році. Нескладна математика дозволяє порахувати, що до кінця XXI століття з 7 тис. мов, які можна зустріти сьогодні, виживуть не більше 500.

А вже в широкому вжитку залишиться ще менше, підкреслює американський лінгвіст і експерт із мов на межі зникнення Девід Харрісон. Достатньо подивитися на інтернет, в якому 70% контенту складено англійською, а з-поміж інших широко представлені тільки китайська, іспанська, французька, німецька та російська.

“97% населення Землі розмовляє 4% світових мов,— сказано в доповіді експертної групи ЮНЕСКО із мов на межі зникнення.— Це означає, що мовну неоднорідність людства забезпечує крихітна меншість населення світу".

Будь-який допитливий розум буде схильний зробити з цієї страшної статистики два висновки. Перший — лінгвістика скоро вимре, як вимерла колись середньовічна наука астрологія. Другий — для того, щоб виростити зі своєї дитини освічену людину, достатньо навчити її хоча б парочці з тих кількох мов, що мають шанс вижити найближчими десятиліттями.

Обидва ці висновки будуть дещо поквапливими. Лінгвісти не залишаться без роботи, оскільки скорочення кількості мов йтиме паралельно з мутаціями тих мов, що залишаються. Англійська мова, за допомогою якої сьогодні можуть порозумітися, наприклад, голландець і китаєць або іспанець та індус, має мало спільного з мовою Шекспіра.

А для того, щоб точно знати, які саме мови будуть затребуваними, коли виростуть ваші діти й онуки, слід сьогодні проявити неабиякі аналітичні здібності.

Поширена думка, що час домінування англійської мови у світі невблаганно добігає кінця. Її прихильники переконані, що в нинішньому столітті почнеться переможна хода планетою китайської, а точніше північнокитайської мови (у світі її традиційно називають MandarinChinese). І пов'язано це зі зростанням китайського населення — і без того найчисельнішого в світі — та міццю китайської економіки.

Насправді, боятися "китаїзації" планети не варто, вважають експерти. Принаймні в будь-якому разі до зсунення англійської мови зі світового лінгвістичного престолу навряд чи дійде.

На думку британського лінгвіста Джона МакУортера, це легко пояснюється тим, що англійська просто встигла стати № 1 у всіх сферах міжнародного життя. Витіснити її з друку, сфери освіти, світу високих технологій та бізнес-етикету буде вкрай складно.

“У нас досі загальноприйнятий стандарт — розкладка клавіатури QWERTY і змінний струм AC саме тому,— зазначає МакУортер.— Альтернативи є, але сила звичного ладу важливіша".

Китайська не має шансів на світове панування і з інших причин, констатує МакУортер. За його словами, деякі звуки, які використовуються в китайській мові, надзвичайно складно вивчити дорослій людині. Те саме стосується і системи писемності.

"Щоб легко опанувати китайську, потрібно буквально вирости з нею",— констатує лінгвіст. А от англійська набагато простіша в опануванні, переконаний МакУортер. Навіть почавши вивчення в зрілому віці, можна в короткі строки більш-менш вільно почати висловлюватися нею.

Ну й аргумент про те, що китайську доведеться вчити всім у зв'язку з майбутнім економічним пануванням Китаю, вченому теж не здається суттєвим.

Власне, тут працює той самий принцип, який призводить до вимирання сьогодні багатьох дрібних мов. Якщо знання мови не дає конкурентної переваги, то вона не має розповсюдження, констатує Девід Харрісон.

Наприклад, якщо йдеться про мову індіанського племені навахо, то її знання нічого не дає молодому поколінню в сучасній Америці. Тому молодь все рідше погоджується говорити мовою предків, віддаючи перевагу поширенішій у суспільстві англійській.

Наскільки б стрімко не зростала роль китайських компаній і китайського капіталу в світі, важко уявити собі момент, коли швейцарському банкіру або фінансисту з Волл-стріт знадобиться неодмінно знати китайську, щоб мати справи з компаніями з Піднебесної. Радше, навпаки — всі китайські бізнесмени володітимуть англійською мовою, спільною для всього економічного світу.

Багато володарів керували, не нав'язуючи свою мову, зазначає МакУортер — наприклад, монголи правили тим-таки Китаєм, так і не прищепивши китайцям монгольську говірку.

"Навіть якщо китайці правитимуть світом у XXI столітті, вони робитимуть це англійською мовою",— переконаний лінгвіст.

Ззгідно з нещодавнім дослідженням British Council, міжнародної організації Сполученого Королівства з культурних відносин та освіти, китайська посідає лише четверте місце в переліку мов, які слід вчити юним британцям, щоб відповідати тенденціям майбутнього. Більшість експертів, опитаних у процесі дослідження, проголосували за інші мови як найбільш затребувані у світі в найближчі 20-30 років.

Так, до трійки лідерів увійшли іспанська, арабська та французька мови. Звісно, не слід забувати, що дослідження проводилося у Великій Британії, де всі апріорі вже володіють англійською.

Іспанською сьогодні в світі говорить півмільярда жителів. Арабською — близько 300 млн. Логічно радити майбутньому поколінню вчити саме ці мови, навіть не наводячи додаткової аргументації.

Поява французької мови на третьому місці в такому авторитетному дослідженні може здатися дивною. Окрім вищезазначених важковаговиків світового лінгвістичного світу, є як мінімум кілька мов, що мають більше розповсюдження: наприклад, це китайська (1,3 млрд осіб) та гінді (381 млн).

Французькою сьогодні говорять 229 млн осіб. Проте чимало лінгвістів вважають, що саме "мову кохання" варто серйозно розглядати для вивчення нинішнім поколінням дітей. Оскільки вже за 20-30 років вона може стати однією з найзатребуваніших у світі.

 
Доказом цього, наприклад, можуть слугувати результати великого дослідження, проведеного цьогоріч на замовлення найбільшого французького інвестиційного банку Natixis. Воно свідчить про те, що поки заможні батьки наймають своїм дітям гувернанток, які говорять китайською, варто було б заганяти своїх чад на уроки французької, іронізує британський оглядач Ізабель Хантер.

До 2050 року французька стане основною мовою спілкування для населення Західної Африки, яке швидко зростає, — до того часу цей регіон світу розвиватиметься найбільш динамічно.

Вже сьогодні французька мова є офіційною в 32 країнах світу. І більшість тих, хто говорить французькою, не народилися у Франції та не мають французької крові, зазначає Хантер. Африканське економічне диво, яке багато економістів пророкують ближче до середини поточного століття, матиме коріння в колишніх французьких колоніях, таких як Алжир, Марокко, Сенегал, Габон, Кот-д'Івуар, Конго та Камерун.

Для сучасних жителів цих країн головною мовою, крім їхніх корінних племінних говірок, є саме французька, а не англійська. В міру зростання їхніх економік франкомовні країни почнуть грати більшу роль у світі.

На відміну від китайської мови, яка абсолютно чужа європейцям, французька — рідна для однієї з провідних держав Старого Світу і легко піддається вивченню. До того ж нею говорить чимала частина одного з економічних локомотивів планети — Африки

Аналітики Natixis пророкують, що вже до 2050 французькою розмовлятиме більше людей, ніж на гінді. Згідно з їхніми оцінками, загальна кількість франкомовних досягне 750 млн осіб.

Доки сперечаються про те, яка мова виявиться наймасовішою у використанні, деякі експерти пропонують поглянути на проблему під дещо іншим кутом.

На думку лінгвіста Джона МакУортера, мандрівник у часі, який опиниться, наприклад, у 2116 році, помітить дві ключові відмінності від поточного моменту.

По-перше, кількість мов, якими говорять на планеті, істотно скоротиться. По-друге, ті мови, що залишаться, будуть набагато простішими, ніж їхні прабатьки.

Друге логічно випливає з першого. Спрощення мов — необхідна умова для їх розповсюдження. Так, за словами американського лінгвіста з Університету штату Вашингтон Девіда Лайтфута, значна частина з мільярда носіїв китайської мови не в змозі зрозуміти один одного через різні говірки, що мають між собою мало спільного.

Сучасна англійська також ілюструє цю проблему. Розповсюдившись світом, мова Британської імперії стала мутувати під впливом місцевих говірок і колориту. З'явилися версії англійської мови з істотними доповненнями, які роблять ці версії ледь упізнаваними.

За словами Лайтфута, досить зіштовхнути віч-на-віч мешканця Південного Уельсу з мешканцем якогось південного штату США, наприклад Луїзіани, і взаємне розуміння вимови і сленгу прямуватиме до нуля.

А вже якщо взяти більш екзотичні версії англійської, то картина стане ще моторошнішою. Так, за словами Лайтфута, турист, що розмовляє ямайським діалектом англійської, потрапивши до Лондона, змушений буде спілкуватися за допомогою словника і жестів.

А ще в світі є спенгліш і чингліш — жахливі злиття мови Шекспіра з іспанською та китайською. Цими "мовами" сьогодні розмовляють мільйони людей у цілих країнах світу. Спенгліш, наприклад, — це справжня лінгвістична "чума" в деяких штатах США і Мексики. За підрахунками лінгвіста Алана Стівенса, за допомогою спенгліш сьогодні лише в цих двох країнах спілкуються майже 40 млн осіб.

За словами МакУортера, відмінною рисою цих гібридів є не тільки змішання слів різного походження в словнику, але і спрощення граматики. Так, більшість мішаних говірок на основі англійської позбавляються неправильних дієслів і складних часів.

Представник XVIII століття, міркує МакУортер, почувши розмову двох сьогоднішніх лондонців, вважав би їх напівграмотними бовдурами.

На цьому тлі дедалі більше лінгвістів вважають, що найбільші шанси на масове розповсюдження в майбутньому має так звана проста англійська (simple english). У сучасної повсякденної англійської набагато скромніший словник, аніж у класичної англійської вікторіанської епохи. В інтернеті навіть набувають популярності адаптації класичної британської літератури в спрощеному викладі. Бо сучасний носій англійської мови вже не може без тлумачного словника читати прозу Чарльза Діккенса або Джозефа Конрада.

Звісно, хтось шкодуватиме про втрачені мовні багатства, каже МакУортер. Проте хіба не чудово, якщо жителі всієї планети зможуть розуміти один одного, оскільки, крім їхньої рідної мови, існуватиме хоча б одна мова, яку знають практично всі?