Росія погрожувала видавати українцям російські паспорти в окупованому Донбасі дуже довго. Президент РФ Володимир Путін вирішив здійснити цю загрозу через три дні після того, коли переважна більшість українців проголосувала за нового президента, якого Москва ще досі навіть не визнала. Якщо путінський указ 24 квітня, що спрощує для резидентів Донбасу процес отримання російського громадянства, це пряма спроба добитись поступок від Володимира Зеленського, то заява команди останнього свідчить про те, що цей план провалився.
Аналогії з виданням паспортів жителям Південної Осетії та Абхазії як виправдання для війни Росії проти Грузії в 2008 році є не лише неминучими, а й схоже на те, що навмисними. Кореспондент Новой газеты Павло Канигін відмічає, що постійні чутки та попередні розмови про роздавання паспортів на Донбасі супроводжувались коментарями про те, як таку політику успішно здійснили в Південній Осетії та Абхазії. «Тобто Москва загрозливим чином дала зрозуміти, що роздавання громадянства – крок як мінімум до визнання територій. Не хочете забирати «республіки» на наших умовах…, тоді отримуйте мільйони російських громадян у себе по всій країні».
Урочиста заява Росії про те, що вона прагне реінтеграції для так званих «Донецьких і Луганських народних республік» (далі – «республіки») з Україною, не відповідає її поведінці. Навіть якщо ігнорувати той визнаний на широкому рівні контроль, який країна здійснює над номінальними лідерами «республік», там також мають місце такі відкриті заходи як імпортування з Росії підручників та шкільних стандартів. Посилаючись на джерела, близькі до кураторів «республік» на кшталт Владислава Суркова, Канигін пояснює: план полягає в тому, щоб прив’язати ці території до Росії так близько, як тільки можна, перш ніж вони реінтегруються в підконтрольну уряду Україну.
Канигін очевидно переконаний: Москва припускає, що українці, які приймуть російське громадянство, все ж залишаться українськими громадянами.
Втім, це не є так очевидно. Представник діючого українського президента Петра Порошенка відразу зазначив, що ситуація в «республіках» дещо інакша, ніж у Криму. Українці, які виберуть пристати на пропозицію Путіна, муситимуть відмовитись від українського громадянства, так як Україна не дозволяє подвійне громадянство. Навіть з грубо прагматичної точки зору, вони б цілком могли ухилитись від такої пропозиції, враховуючи те, що Росія навіть не визнала так звані «республіки».
Складно збагнути, що Кремль отримав би від подібного визнання зараз, хоча популярність Путіна і різко знизилась останнім часом, і він міг би сподіватись на ще один порив войовничої пропаганди, подібної до тої, що була навколо захоплення Криму.
Захоче Путін іти в цьому напрямку чи ні, для України тут все ж існують очевидні проблеми. У Криму ситуація очевидна. Росія зробила все, щоб проживання, робота та отримання українцями медичної допомоги без російського громадянства там стало неможливим, і відтак Україна визнала там подвійне громадянство, виходячи з того, що не можна стверджувати, що тамтешні українці приймали російське громадянство з власної волі.
Складно буде перевірити, з власної волі приймають українці російське громадянство і в окупованому Донбасі чи ні, та навіть якщо так, це все одно дуже серйозний крок до того, щоб лишити українців захисту як громадян України.
Відтак Росія спробувала проти України «гуманітарну картку», що насправді була відмовкою, придуманою Путіним, Сурковим та іншими російськими політичними фігурами.
Путін заявив, що рішення видавати паспорти має «гуманітарний характер», і що в той час як вони «не бажають створювати проблем новому українському керівництву», вони все ж не можуть терпіти ситуацію, коли громадяни так званих «республік» «позбавлені будь-яких громадянських прав». Сурков у свою чергу заявив, що це «обов’язок Росії перед людьми, які говорять і думають російською, і які нині в дуже складному становищі».
Росія зациклилась на необґрунтованій претензії про те, що уряд України переслідує переважно російськомовне населення Донбасу з 2014 року, і є така ймовірність, що на цей крок навмисне пішли якраз напередодні важливого голосування за мовний закон у Верховній Раді України 25 квітня.
Заяви про захист «громадянських прав» складно сприймати серйозно, і це навіть не беручи до уваги прямої ролі Росії у війні та кровопролитті. Так, це правда, що українці, які живуть на окупованих територіях, мусять переходити на підконтрольну уряду Україну, щоб отримати свої пенсії та соціальні виплати. На це є вагомі причини, та це не заперечує того факту, що російський указ є вкрай суперечливим.
З повагою до всіх інших громадянських прав, слова Путіна – просто надзвичайно цинічні. Першим, що зробили росіяни та деякі проросійські бойовики, коли перехопили контроль над територіями Донбасу в 2014 році – це відрізали їх від усіх українських ЗМІ, а список інших сайтів, заблокованих через те, що ті доносять правдиву картину подій на Донбасі, інших частинах України, включаючи Крим, а також в Росії – дуже довгий.
Має місце і наростаюче релігійне переслідування, у ході якого «республіки», слідуючи прикладу Росії, забороняють Свідків Єгови та утискають прихожан усіх інших вірувань, крім Православної церкви Московського патріархату. Нині є більше сотні цивільних заручників, а також військовополонених, включаючи багатьох – на кшталт журналіста Станіслава Асеєва – яких слід також вважати політв’язнями. Ніхто з цих людей не має шансів на справедливий суд. Список грубих порушень фундаментальних прав людини можна продовжувати, і республіки широко запозичують їх від путінського режиму в Росії, тож отримання російського громадянства напевне не покращить становище людей.
Ходовою версією є те, що Путін вчинив так, аби натиснути на нового президента, якого обрали в тому числі за обіцянку принести мир на Донбас. Наразі Зеленський досі продовжує бути дещо далеким від деталей того, де він нього залежить майже все. Втім, його команда вже видала заяву, і напевне досить недвозначну для тих, хто боявся, що Зеленський готовий продатись Росії. У заяві повідомляється, що «указом про видачу російських паспортів громадянам України, які перебувають на тимчасово непідконтрольних нашій державі територіях, Російська Федерація визнала свою відповідальність як держави-окупанта. Для світової спільноти ці дії є ще одним наочним підтвердженням справжньої ролі Росії як держави-агресора, що веде війну проти України».
Ця позиція дещо відрізняється від позиції Порошенка, викладеної вище, так як команда Зеленського заявляє, що «попри це, Україна буде робити все від неї залежне, щоб захистити, надати належну допомогу та забезпечити права своїх громадян, які вимушені перебувати на окупованих територіях». Команда продовжила словами про те, що Україна також розраховує на підтримку міжнародної спільноти у захисті прав українців на окупованих територіях та посилення дипломатичного та санкційного тиску на Російську Федерацію.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Галі Койнаш. Републікування повної версії тексту заборонене
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени