Нові G-вершини

До кінця року в Україні може з'явитися зв'язок четвертого покоління, здатний оживити не тільки сферу телекомунікацій, але і весь ринок. Втім, 4G поки впроваджуватиметься лише точково

 

Андрій Юхименко, Микола Оліярник

 

 
У сфері телекомунікацій Україна сьогодні схожа на спраглого коня, якого нарешті погодували — і він помчав вперед.

Країна довгі роки жила з мобільним зв'язком формату 2G, будучи чи не останнім острівцем цього допотопного стандарту в Європі. Лише два роки тому пройшов довгоочікуваний конкурс з продажу частот для зв'язку третього покоління (3G). В результаті мобільний інтернет став дійсно швидкісним і доступним в різних точках країни, а оператори як з ланцюга зірвалися: вони наввипередки намагаються підключити якомога більше абонентів до своїх мереж.

Вже в цьому році в країні може з'явитися зв'язок наступного покоління — 4G. Тобто на смартфоні можна буде дивитися потокове відео HD-якості — і це лише найпростіший приклад використання четвертого покоління. Це можливо вже з 3G. 4G просто зробить це швидшим і зручнішим.

Перший конкурс з продажу відповідних частот у Національній комісії регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) планують провести в другому або третьому кварталі 2017 року. І хоча на торги виставлять не найкращий діапазон в 2,6 ГГц, цього, за словами Олександра Животовського, голови НКРЗІ, достатньо, щоб розгорнути 4G-мережі у великих містах.

Запровадження зв'язку четвертого покоління — революційна річ. Говорячи про можливості, які вона дає, українські експерти наче читають рядки з фантастичних романів. З високошвидкісним інтернетом такої якості реальністю стають розумні міста з контролем громадського транспорту, різні проекти в агросекторі або медицині.

Втім, все це лише за українськими мірками — фантастика. На Заході, де 4G використовується давно, всі ці чудеса — вже реальність. Так, з його допомогою в США допомагають діабетикам: телеконсультації і телемоніторинг хворих допомогли знизити частоту госпіталізацій і амбулаторних візитів пацієнтів на 58%. Це зекономило кошти як приватних, так і державних клінік.

"Такі проекти дуже залежать від якості покриття та швидкості передачі даних",— пояснює Сергій Терещук, технічний директор Ericsson в Україні і Центральній Азії. Зв'язок 4G забезпечує потрібну якість і швидкість.

 
 

Однак, на думку експертів, для України запуск зв'язку четвертого покоління навряд чи стане проривом. Чому? Відповіддю служить історія з 3G-зв'язком.

Оператори поки не змогли зробити всепроникним навіть його. І не відбили вкладених в 3G з лютого 2015‑го коштів, коли відбувся конкурс з продажу відповідних ліцензій.

Сьогодні найширша 3G-мережа у lifecell, найбільшого за кількістю абонентів гравця ринку — його зв'язком третього покоління користується 27,8 млн осіб, або 65% населення країни. У компанії Київстар, лідера за кількістю абонентів, що підключені до 3G - 26,3 млн (62%). Замикає трійку Vodafone з показниками 22,9 млн і 54% відповідно.

При цьому жоден з операторів не досяг повного географічного покриття: 3G-зв'язок присутній у великих населених пунктах і частково на основних транспортних магістралях.

Крім того, швидкість інтернету в мережах часто все ще залежить від таких факторів, як відстань від базової станції і кількість користувачів, які одночасно до неї підключені.

І навіть створення нинішнього "леопардового" покриття вилилося операторам в копієчку. Наприклад, Vodafone до теперішнього моменту витратив на ці цілі понад 6 млрд грн. Витрати конкурентів сумірні.

А от доходи поки відстають. Виручка Київстару від мобільної передачі даних за 9 місяців минулого року склала 1,7 млрд грн. Дані інших операторів не розголошуються.

Поки українські телеком-гіганти справляються з зростанням обсягів передачі даних. Це відбувається завдяки тому, що вони встановили найактуальніше обладнання, так зване 3,75 G або навіть 3,9 G, яке практично впритул наближається за параметрами до зв'язку четвертого покоління.

“Технологічно наша мережа готова до впровадження 4G,— каже Вікторія Павловська, прес-секретар Vodafone Україна.— Ми встановлюємо базові станції нового покоління — вони 4G-ready".

Але рано чи пізно і цього буде недостатньо — тоді і знадобиться зв'язок повноцінного четвертого покоління. “У абонентів все більш популярним стає використання сервісів стрімінг відео і музики в реальному масштабі часу,— пояснює Ігор Єрещенко, експерт департаменту регуляторного забезпечення Київстару.— Швидкості 4G-мережі дозволяють отримувати потокове відео у форматі HD і з високою якістю".

Технологічно наша мережа готова до впровадження 4G
Вікторія Павловська,
Vodafone Україна

Перший конкурс з продажу частот для 4G в Україні пройде, ймовірно, у другій половині 2017‑го, каже Животовський. Поки на продаж виставлять частоти в діапазоні 2,6 ГГц. Далі регулятор планує запустити на ринок діапазон 1,8 ГГц — сьогодні ці частоти нарізані окремими фрагментами між операторами, і НКРЗІ стимулює їх домовитися про обмін.

Але все це відкриє перед зв'язком четвертого покоління двері лише найбільших українських мегаполісів. Щоб 4G з'явилася в невеликих містах і селах, потрібні частоти низького діапазону (800/900 МГц). Зараз вони зайняті операторами, їх використовують аналогове телебачення, яке доведеться відключити, а також військові, домовитися з якими про конверсії складно.

Але навіть якщо всі умови будуть дотримані, на шляху тріумфальної ходи 4G постануть самі оператори мобільного зв'язку. Телекомунікаційні гіганти не почнуть глобально вкладатися в новий формат, так як вони ще не повернули собі інвестиції, витрачені на розвиток 3G-мережі. Крім того, за словами Павловської з Vodafone Україна, при запровадженні четвертого покоління в її компанії враховують економічну ситуацію в країні, попит на послуги і наявність у людей смартфонів з підтримкою 4G.

Не надто підігрів зв'язок третього покоління і економіку. Аналіз даних у країнах Європи засвідчив: кожні додаткові 10% проникнення широкосмугового інтернету дають приріст ВВП на 1,5%. Для країн з великим технологічним відставанням цей показник, як продемонстрував досвід Африки, і зовсім досягав 7%.

В Україні ж усе річне збільшення ВВП в 2016 році становило менше 2%. І на тлі глобального відкату, що відбувалося раніше, це виглядає скоріше наслідком стабілізації економіки, а не благотворним впливом 3G.

Втім, реакцію економіки на появу широкосмугового мобільного інтернету в країні не вивчали, каже Олена Мініч, екс-директор департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). За її словами, в умовах економічної кризи дуже складно відстежити вплив окремої технології на ВВП.

Мініч впевнена, що запуск зв'язку третього покоління однозначно забезпечив іміджевий ефект — країна перестала виглядати технологічним аутсайдером. Крім того, з'явилися можливості для нових сервісів. Поки їх не так і багато, а найбільш показовий випадок — вихід на український ринок всесвітньо відомого сервісу таксі Uber.

Крім того, технологія 3G дозволила невеликим телекомпаніям налагодити онлайн-трансляцію з місця події. “До появи 3G для цього доводилося відправляти на зйомку вантажний автомобіль з супутниковою тарілкою на даху,— розповідає Петро Вівчар, керівник апаратної в телекомпанії Люкс, яка володіє 24 каналом.— А зараз достатньо використовувати невеликий модем розміром з половину ноутбука".

А компанія Інтайм, оператор вантажних перевезень, завдяки новим технологіям створила власну службу доставки товарів з інтернет-магазинів, яка може дати фору Укрпошті. В ІнТаймі придумали мобільний додаток і забезпечили кур'єрів смартфонами — тепер ті в реальному часі знають про статус замовлень.

Завдяки 3G-технологіям сьогодні в Україні працюють служби таксі, які відстежують рух своїх автомобілів, а також термінали для поповнення рахунку і здійснення платежів, які стоять у всіх великих торгових центрах.

Мініч точно знає і про те, що споживання мобільного трафіку на одного 3G-абонента за рік подвоїлося, як і дохід з одного абонента. Збільшилася і кількість смартфонів у населення.

Мобільний інтернет дійсно сподобався українцям: обсяг переданих даних у операторів зростає на 70-95% рік до року. На прикладі lifecell це виглядає так: мобільний трафік у четвертому кварталі 2016‑го порівняно з аналогічним періодом минулого року потроївся, дійшовши до 14.258 Тб. А денне споживання сягнуло рівня 180 Тб.

Більше двох третин переданих даних, за оцінками Бурака Ерсоя, головного виконавчого директора lifecell, припадає на відео.

Етап 4G в Україні можна пропустити, вважають в lifecell і відразу — разом з передовими технологічними державами світу — перейти до 5G. Так вітчизняні оператори не будуть витрачатися на впровадження вже відживаючого своє в розвинених країнах зв'язку четвертого покоління. А ось 5G, мовляв, приведе до цієї технологічної революції.

Зв'язок п'ятого покоління дозволить масово — до 50 тис. на одну соту" — підключати мобільні пристрої, скоротити менш ніж до однієї мілісекунди час мінімальної затримки мережі. Крім того, зросте швидкість і дальність передачі даних.

Підсумок вразить українців: з таким зв'язком можна проводити на відстані хірургічні операції, впроваджувати в містах безпілотний транспорт і повністю автоматизувати управління муніципальною інфраструктурою.

5G-стандарт вперше запустять в 2018 році на зимових Олімпійських іграх у Південній Кореї. До 2019‑го, найімовірніше, напишуть всі необхідні для його впровадження протоколи. І в 2020‑му відбудеться перший комерційний запуск 5G під час Олімпійських ігор в Токіо. Після цього стандарт, на думку профільних аналітиків, почне поширюватися по всій земній кулі.

Втім, радикальна ідея lifecell — пропустити 4G і відразу перейти до 5G — в нашій країні знаходить мало прихильників. Для України наступний крок у розвитку мобільних мереж — це 4G/LTE. "Такий стандарт дозволить поступово підготувати мережі операторів до впровадження 5G",— говорить Терещук з Ericsson. Мовляв, саме мережа 4G стане базисом для побудови 5G.

І тому Животовський з НКРЗІ прогнозує, що зв'язок п'ятого покоління в Україні з'явиться вже після 2020 року. "А до того часу ми повинні зняти всі перешкоди для впровадження і дати телеком-ринку ще один поштовх для розвитку",— резюмує він.