Закон про розширення антиросійських санкцій (CAATSA) був прийнятий в американському Конгресі абсолютною більшістю: 98 голосів «за» і два голоси «проти». 2 серпня президент США Дональд Трамп спокійно підписав цей законодавчий акт, без будь-якого галасу.
У законі йдеться про санкції проти трьох країн – Ірану, Росії і Північної Кореї. Санкції проти Росії є найважливішими, будучи найоб'ємнішими та наймасштабнішими.
В останні роки санкцій політикою займався Білий дім, а не Конгрес. Санкції, виведені Конгресом, досить важко скасувати. Як приклад, достатньо навести поправку Джексона-Веніка до Закону про торгівлю США, внесену у 1974 році. В ті часи поправка змусила СРСР дозволити еміграцію євреїв, однак зараз закон як і раніше обмежує торгівлю з деякими колишніми радянськими республіками.
Втім, цього разу через побоювання, що Трамп виконає свої погрози і зможе припинити дію антиросійських санкцій, пов'язаних з Україною, Закон був кодифіковано так, щоб президент не зміг скасувати його без схвалення Конгресу.
CAATSA може вплинути і на відносини з Європою. На сьогоднішній день найважливішим є те, що 27 жовтня Державний департамент США назвав 41 російський суб'єкт в секторі оборони і розвідки, які підпадають під дію CAATSA (Розділ 233). Вже 31 жовтня це призвело до незначного посилення санкцій відносно російської нафти, зокрема, були заблоковані деякі бурові роботи російської нафтової компанії «Роснефть» в Чорному морі.
При цьому Німеччина вже висловила стурбованість тим, що розділ 232 CAATSA може бути використаний проти будівництва газопроводу «Північний потік-2» в Балтійському морі, але це навряд чи станеться. Хоч цей приклад і не має великого значення, але він показує, що співпраця ЄС-США з питання санкцій проти Росії скорочується.
Держсекретар США Рекс Тіллерсон без всяких публічних заяв скасував посаду координатора по санкційній політиці в Державному департаменті. При Обамі цей пост займав високопоставлений дипломат Деніел Фрід, який був послом у Польщі, старшим радником у справах Європи в Раді національної безпеки США і помічником держсекретаря з європейських питань. Тіллерсон делегував ці повноваження чиновнику середньої ланки – заступнику голови політичного планування Девіду Тесслеру, який не має такої влади, як Фрід.
Документ повинен бути підготовлений до 29 січня
Проведення санкційної політики ускладнюється тим, що відповідно до CAATSA, різні органи повинні представити звіти по восьми розділах Закону. І це створює певні труднощі. Не принципові, але організаційні.
Найцікавішим в CAATSA є його розділ 241, що доручає Адміністрації протягом 180 днів представити Конгресу США «список значущих іноземних політичних діячів і олігархів Російської Федерації, найбільш близьких до російського режиму». Документ повинен бути підготовлений до 29 січня.
Разом з Деніелом Фрідом і двома російськими експертами, Андрієм Ілларіоновим та Андрієм Піонтковським, я відстоював точку зору, що США повинні зосередитися на тих росіянах, які зробили свої статки, користуючись тісними зв'язками з президентом Росії Володимиром Путіним та іншими кремлівськими лідерами, а не стали багатими, займаючись підприємництвом.
Втім, виходячи з політики адміністрації США, навряд чи ЄС буде частиною цієї широкої дискусії. Тому залишається під питанням, чи підтримає Європа санкційну політику США. І звичайно, більш формальна координація в цьому питанні між США і ЄС була б більш кращою.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікація повної версії тексту заборонена
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени