Переговори Нормандської четвірки в Берліні є загальним відображенням втоми учасників. Перша за 16 місяців зустріч (РФ до цього послідовно зривала всі спроби переговорів на рівні міністрів закордонних справ, тільки в цьому році це відбулося в Мюнхені та Парижі), яку очікували з нетерпінням, так і не принесла ніяких сенсацій.
По суті, сторони залишаються при своїх. Україна, Німеччина і Франція налаштовані на повноцінну миротворчу операцію на Донбасі під егідою ООН, Росія згодна на карликову місію, яка зводиться до функцій бодігардів щодо міжнародних спостерігачів. Формула Штайнмайєра плекається і просувається росіянами, але вже новий міністр закордонних справ ФРН Хайко Маас, схоже, охолов до неї.
Надій на великий швидкий прорив немає і тому можна розраховувати тільки на локальні зрушення. На кшталт довго мусованої заміни головного донецького сепаратиста Олександра Захарченка. Але Владислав Сурков відсунутий від управління процесами, а 14 червня стартує Мундіаль в Росії. На тлі чемпіонату заміна давно обридлого Москві вождя ДНР пройде максимально непомітно і тому здається цілком логічною.
Сторони залишаються при своїх
Крім того, Путін може повторити прецедент перед сочинською олімпіадою 2014 року, коли вирішив показати жест «доброї волі» і звільнити Михайла Ходорковського. Авторитарні вожді взагалі люблять театральщину, і тому кремлівський володар може піти на несподіваний обмін когось із топ українських заручників (Олега Сенцова або Романа Сущенка). Тож Кирило Вишинський тут може дуже навіть стати в нагоді.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени