Колеса фортуни

Маркетологи кажуть нам, що Nissan X-Trail з переднім приводом цілком годиться для повсякденної експлуатації в будь-який час року. Під час літнього тесту X-Trail мене просто зачарував. І я знову взяв його взимку, щоб перевірити, чи зможу я обійтися без повного приводу

Олексій Бондарєв

Nissan X-Trail - один з найпопулярніших автомобілів в своїй категорії. До дизельної версії найчастіше висувають одну претензію - варіатор йде тільки з переднім приводом. Хочеш повний привід - купуй з «механікою».

Особисто я проти ручної коробки передач нічого не маю, але наразі 2017-й рік, наші космічні кораблі борознять простори і т. д., і люди цілком заслужено не хочуть купувати автомобілі з трьома педалями.

У нас на тесті побувала машина з 1,6-літровим дизелем, варіатором і переднім приводом. У найпростішій комлектації така машина коштує від 755 тис. грн. Побувала у нас на тесті топова комплектація - від 929 тис. грн.

Ось 5 найяскравіших вражень від передньопривідного Nissan X-Trail в умовах київської зими.

У перший же вечір я дуже кумедним чином застряг у себе у дворі. Заїхав в арку і зупинився, намагаючись зрозуміти, чи залишили добрі сусіди місцину для мене на парковці.

Коли я побачив, що залишили, і натиснув на газ, нічого не сталося. Передні колеса Nissan X-Trail радісно шліфували лід, що товстим шаром покривав асфальт. А задні – навіть не ворушилися.

Зрештою, мене виштовхали бомжі, що несуть вічну вахту на місцевому смітнику.

Я прокляв все і весь вечір з ностальгією згадував кілька повнопривідних машин, які брав на тест останнім часом.

Але за всі інші сім днів у тандемі Nissan X-Trail, така проблема не повторилася жодного разу. Хоча, як мінімум, два дні пройшли в суцільних снігопадах, а крижана кірка на асфальті тільки наростала завдяки нічним заморозкам.

Можу констатувати, що, як і раніше, вважаю повний привід серйозною перевагою, але і без нього жити можна.

Кожен сам для себе вирішує, що йому важливіше - мати весь рік серйозну економію палива і комфорт від варіатора, або впевнено почуватись на льоду в кілька зимових тижнів із заморозками.

На крижаній трасі швидко їздять тільки дурні. Яка б машина не була.

Лід – штука підступна. Бувають ситуації, коли ніякий повний привід не врятує.

Nissan X-Trail цілком гідно впорався з тривалою поїздкою по зимовій нечищеній трасі із середньою швидкістю 110 км/год. Більше я давати не ризикнув.

Варто відзначити цілком пристойну аеродинаміку кузова – бруд витончено обліплює машину з усіх боків, але скло і дзеркало довго залишаються чистими. При поїздці на далекі відстані вам не доведеться часто зупинятися, щоб протирати їх.

Взимку дуже важливо, щоб в машині швидко прогрівався салон і розморожувалось скло. Особливо – якщо у вас маленькі діти, яких змушувати сидіти в крижаній машині зовсім не хочеться. Та й швидкість, з якою починає відчуватися включений підігрів сидінь, теж важлива.

У Nissan X-Trail з усім цим йде непогано. Піч «розкочегарюється» досить швидко. Обігрів заднього скла теж працює зі значною швидкістю.

А ось бічні дзеркала обігріваються в щадному режимі. Перед поїздкою краще все ж очищати їх вручну.

Підігрів сидінь працює також, як в більшості сучасних авто середнього класу. Після включення на максимум спочатку довго нічого не відчуваєш, а потім раптом відразу виникає відчуття, що чорти посадили тебе на сковорідку.

Влітку як я не гвалтував X-Trail, а більше 7 л на 100 км у мене не виходило. Це з київськими заторами. На трасі ж X-Trail радував майже іграшковою витратою 4,8 л.

Взимку цифри трохи підросли. В умовах зимового Києва з прогрівом і нескінченними заторами середня витрата палива піднялась до 8,5-9 л на 100 км. Прокотившись по трасі, я знову побачив жадані 5 л на 100 км.

Загалом, Nissan X-Trail на заправках вас не розорить.