«Ефективно дошкуляємо окупантам». Донецька земля віддана в жертву для знищення наших ворогів — інтерв'ю з бійцем й лідером гурту Тінь Сонця

— Звичайно, відстежуємо. Ми займаємося розвідкою та коригуванням, інколи ще по-іншому хуліганимо. І це далеко не всі потужності нашого підрозділу аеророзвідки 130-го батальйону. Я говорю про свій розрахунок, у якому я працюю, проходжу бойове чергування. Тож загалом досить ефективно ми ворогу дошкуляємо.

На жаль, ми розуміємо, ця війна нищить наші села, нашу природу, але ворог гине і це головне. Я постійно хочу донести широкому українському загалу ту думку: те, що війна знаходиться так далеко навіть від Дніпра, Полтави, і тим паче Києва та Чернівців зі Львовом, — це дуже добре. Це значить, що, на превеликий жаль, війна є, але вона далеко від багатьох наших міст, де наші рідні, близькі, кохані можуть собі спокійно жити.

Ця земля, донецька, на жаль, фактично віддана в жертву. Це такий майданчик знищення ворога. Питання навіть не в тому, що навіщо ми воюємо за ці області. По-перше, ми воюємо тому, що це українські області. По-друге, ми знаємо, як доброзичливо до нас ставляться на півночі Донеччини — і Костянтинівка, і Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ. По-третє, це та територія, де ми нищимо ворога. Чим більше ми його будемо нищити, тим вища ймовірність, що він не піде далі. У цьому однозначно є прогрес. От, що я хотів сказати, що дуже позитивно.

— Сергію, ви пройшли шлях від піхотинця. Були мінометником, зараз — дроновод, аеророзвідка. Вибачте, я так скажу: цього модного фаху ви вже в військах набували, я так розумію?

— Так, однозначно. Про аеророзвідку — так, запропонували пізнати щось нове в мене у батальйоні, я подумав і зважився на цей крок. Хоча скажу так: тривалий час ця тема дроноводства, як ви сказали, була дуже складною.

— Давайте так скажемо: пілот БПЛА.

— Так. Наприклад, мінометка — це більше математика. А аеророзвідка — це моторика твоїх пальців рук. Я вважаю, що я зробив зараз значний прогрес, уже набагато краще літаю, але, звичайно, ще вчитись і вчитись. Я займаюся поки що тільки денною розвідкою. Це як навчитися їздити на велосипеді чи на лижах, чи на сноуборді, — приблизно так і в аеророзвідці. Коли ти після багатьох синців усе ж таки: вау, я можу. Це найбільший кайф.

— Сергію, а що ви порекомендуєте людям, які зараз у тилу? Тренуватися, використовуючи різноманітні електронні симулятори? Наскільки корисно це може бути?

— Це корисно. На жаль, я не зустрічався зі тренажером Mavicа, денного чи нічного, але є тренажери FPV-дронів. Наприклад, програма VelociDrone або Liftoff — ці програми допомагають керувати ніби симулятором FPV-дрона. І оскільки FPV-шка — це складніша робота, ніж на Mavicу, який хоча би зазвичай фіксує висоту дрона, то певні ази ви зможете опанувати.

В аеророзвідці важливо в режимі пілота, тобто нестабілізованого коптера, залишатися приблизно на тому ж місці, звідки ти ведеш спостереження, протидіяти вітру, ще і камерою обертатися вправо-вліво, наводитися на певні цілі, які тебе цікавлять, і залишатись у повітрі в тому місці, де треба. От це найскладніша робота. Ці симулятори для FPV, я би сказав, сприяють [цьому].

Потім, можливо, ви підете саме на FPV і у вас уже буде така значна база, завдяки якій ви будете ефективним бійцем уже найближчим часом.

Загалом, що мене найбільше турбує і я би так сказав, чого я найбільше хочу? Я вважаю, що має бути запроваджений закон про рекрутинг, згідно з яким, якщо вже є відношення від певного підрозділу, що тебе беруть, ти приходиш до ТЦК і вони не мають жодного права тебе відрядити кудись в інше місце.

Це твоя гарантія, що спершу після проходження «навчалки» ти потрапиш саме в той підрозділ, який у тобі має потребу. І тільки якщо ти погано себе проявиш, то так, уже можеш потрапити кудись в інше місце. А якщо ти проявляєш себе добре, якщо навчився певній спеціальності, ти маєш право потрапити в відповідний підрозділ.

І те, що говорять, що там немає запиту… Запит якраз є. У нас у 130-му батальйоні теж практикується такий рекрутинг, є заохочення. Якщо раптом хтось хоче долучитися, нам теж треба пілоти зокрема. Але точно знаю, що потрібні й інші спеціальності.

— Ви вважаєте, що на додачу до закону про мобілізацію треба приймати окремий закон про рекрутинг, так?

— Я вважаю саме так, тому що це сприятиме мотивації нових людей йти у військо. Бо зараз дуже часто цей рекрутинг ігнорується, особливо якщо це відношення з не дуже відомих бригад.

Дуже багато реформ потребується в нашій країні. Це така двояка ситуація: військовослужбовець має бути аполітичним, але я завжди був людиною в хорошому сенсі політичною. Я вважаю, що люди мають іти в політику, чесні люди, аби політика була чистою. Бо коли ми говоримо «політика — брудна справа», от таке і відбувається.

Це я вже говорю як співзасновник партії Народовладдя. Я чесно скажу: я більше співак по життю, а зараз, коли війна, пішов у військо. Але я розумію, що одними піснями і навіть однією сміливістю та вправністю країну не врятуєш. Повинні бути політики, державні мужі, які будуть робити все можливе, аби Україна була обороноздатною по максимуму. Ми не можемо дозволити собі воювати в тому стані, який у нас є зараз, з таким монстром, який поставив свою економіку на військові рейки, а ми — ще ні.