Німецька машина

Вже згаданий індекс конкурентоспроможності вимірює країни у 12 найрізноманітніших категоріях. Ось лише деякі з них: Вища освіта та професійна підготовка, Ефективність ринку товарів і послуг, Інноваційний потенціал тощо. В останній номінації, на думку фахівця з WEF, німці кращі в світі. Тут у потилицю їм дихають США, у спину — Швейцарія, трохи нижче відчутний подих Тайваню та Китаю. На вершині інновацій — щільна конкуренція. І саме вона є драйвером росту країн.

Ось коли пошкодуєш, що “нас там немає”. У цій конкретній номінації українці 58‑і серед 140 країн. Що не так погано для країни, яка розвивається, але занизько для участі в загальносвітовій конкуренції. В номінації Макроекономічна стабільність німці ділять першу сходинку ще з 30 країнами. Нас знову “там немає”. Українську макростабільність фахівці WEF розмістили на 131‑му місці, між Нігерією та Ганою.

Всі номінації рейтингу між собою пов’язані. І всі разом впливають на одну святу ціль — економічне зростання та добробут громадян. До чого ж тут інновації? На це запитання відповідають автори індексу.

Традиційні шляхи до зростання та успіху — скорочення витрат та ефективність. Їх уже недостатньо. Лише країни, здатні швидко переходити від ідеї до її успішної комерціалізації, матимуть найбільшу продуктивність. Саме слово “швидко” є ключовим у цьому висновку. Один із чинників, що визначають здатність країни до інновацій, а отже, до конкурентоспроможності, — якість освіти.

На початку листопада британський журнал Times Higher Education оприлюднив рейтинг 500 найкращих університетів світу — World University Rankings 2018. У першій сотні — десять вузів Німеччини. Найвищий серед них посідає 34‑й рядок — мюнхенський Ludwig Maximilians Universität. Сила цих вузів полягає в тому, що всі вони залучені до реальної економіки та працюють на замовлення великих та дрібних гравців ринку.

Семенов розповідає, що працює в подібному інституті. Він фінансується з трьох джерел. Приблизно третина надходить із держскарбниці. Трохи більше третини — виграні в жорсткій конкуренції гранти на наукові розробки. “Наприклад, від німецького фонду фундаментальних досліджень, що на конкурс­ній основі виділяє гроші”, — пояснює молодий український фізик. Решта коштів надходить від промисловості. Саме зараз Семенов і його команда працюють над замовленням швейцарського гіганта електроніки АВВ. Тобто фактично це вже слід вважати високотехнологічним експортом послуг.

Щодо внутрішнього ринку, зауважує Семенов, у Німеччині дуже поширене явище, коли автомобільні компанії замовляють інститутам дослідження. Як приклад наводить свою спільну роботу з RWTH Aachen University — № 79 у World University Rankings. “Один із найсильніших технічних університетів Німеччини, та й взагалі Європи, — говорить учений. — Ось вони часто співпрацюють із Mercedes тощо”.

Найбільше за всіх у Німеччині інвестують в інновації автоконцерни Volkswagen та Daimler AG — $ 12,1 млрд та $ 6,9 млрд відповідно. На третьому місці Siemens — $ 5,5 млрд. Сумарно це чверть ВВП України.

Повертаючись до брошури Стратегії високих технологій: інно­вації для Німеччини, слід звернути увагу ось на що — інновації відбуваються у міждисциплінарних взаємодіях. “Таким чином, ми плануємо посилити співпрацю між компаніями, університетами та науково-дослідними установами, — зазначено в програмі. — З цією метою ми вживатимемо нових заходів щодо стратегічного розширення можливостей університетів для співпраці з промисловістю та суспільством”.