Нігерійське диво

Дивовижна історія найбагатшої людини Африки Аліко Данготе, який не просто продавав корисні копалини, а виробляв цемент і за допомогою своїх політичних зв'язків перетворював його на золото

Анна Павленко

Коли у Санусі Дантата, одного з найбагатших жителів великого нігерійського міста Кано, народився онук, він серйозно зайнявся його вихованням. Змалку дід намагався розбудити в дитині інтерес до комерції, і його старання не були даремні: сьогодні його онук Аліко Данготе став найбагатшою людиною в Африці.

"Коли тебе виховує батько чи прабатько з натурою підприємця, ти переймаєш його прагнення, — згадує своє дитинство Аліко Данготе. — Це змушує тебе ревно вірити в те, що можливе все".

Йому й справді вдалося зробити те, чого не домоглися багато інших бізнесменів регіону. За 100 років існування рейтингу багатіїв від авторитетного американського журналу Forbes в нього жодного разу не потрапив представник африканської країни на південь від Сахари. І ось 2008 року в списку вперше з'явився Данготе. На той момент його статок оцінили в $3,3 млрд. За три роки капітал мільярдера продемонстрував гігантське зростання — до солідних $13,8 млрд. І сьогодні сам Данготе вже має статус найбагатшої темношкірої людини у світі.

За даними опублікованого в листопаді рейтингу Forbes, 58‑річний Данготе володіє $16,7 млрд — це в понад 3,5 рази перевищує капітал найбагатшого українця Ріната Ахметова. Причому нігерієць посідає перше місце в списку найзаможніших африканців вже п'ятий рік поспіль.

Аліко Данготе відрізняється від інших багатіїв Африки. Свій статок він заробив не на рітейлі, видобутку нафти або алмазів, як багато хто з них, а на власному виробництві. Прихильники Данготе вважають його головною заслугою те, що він довів: Нігерія може не лише торгувати, але і самостійно виробляти. Тим часом критики звинувачують бізнесмена в нечесній грі, коли той, щоб підлаштувати під себе ринок і обійти потенційних конкурентів, користувався своїми політичними зв'язками.

Хай там як, Данготе продемонстрував приклад, за яким тепер ідуть багато африканських бізнесменів, що мріють про успіх. "Типовий багатий африканець — це просто продавець готових продуктів і товарів, — говорить НВ Мошуд Адемола Фаеміво, співавтор першої та єдиної біографічної книги про найбагатшого нігерійця. — Аліко Данготе — інший, він здійснив прорив і став засновником автохтонного африканського капіталізму".

Аліко Данготе народився в сім'ї успішних підприємців, які торгували кофеїновими плодами дерева кола і земляними горіхами. Цей бізнес свого часу зробив багатієм Санусі Дантата, діда Данготе по материнській лінії.

Ще в школі його онук вперше повправлявся у підприємництві, купуючи та перепродуючи солодощі. Пізніше в Каїрському університеті Аль-Азхар Данготе засвоїв теорію ведення бізнесу, і коли йому виповнився 21 рік, відкрив власну справу: позичивши кілька сотень доларів у рідного дядька, він заснував компанію з продажу продуктів харчування.

Данготе, як і чимало сучасних багатіїв Африки, спочатку мав фінансову та соціальну перевагу завдяки своїм впливовим родичам. Так, Ізабель душ Сантуш, яка посіла восьму сходинку рейтингу африканських багатіїв Forbes, є старшою дочкою президента Анголи, і її інвестиції в португальські компанії пов'язують з діяльністю батька. Другий номер — Нікі Оппенхаймер — своє головне джерело збагачення у вигляді частки в діамантовому бізнесі отримав у спадок. А наймолодший учасник рейтингу, сорокарічний Мохаммед Девджі, заробляє, керуючи групою компаній свого батька.

Бізнесмен-початківець Данготе імпортував цукор з Бразилії та рис із Таїланду, продаючи їх з високою націнкою. З часом продажі стали давати щоденний дохід в $10 тис. А вже за 15 років Данготе перетворив свій бізнес на один з найбільших торгових конгломератів Нігерії. За років правління військових диктатур, коли армія жорстко контролювала економіку, йому вдалося побудувати бізнес-імперію на імпорті та торгівлі цукром і борошном.

Проте зупинятися на досягнутому Данготе не збирався. 1996 року він вирішив освоїти нову нішу — виробництво. Дотримуючись стратегії зворотної інтеграції, коли бізнес зростає за рахунок придбання компаній-постачальників, Данготе забезпечив стабільне та економічно вигідне надходження ресурсів для своїх підприємств. І при цьому він створював нові робочі місця та підтримав курс на імпортозаміщення, залишаючи нігерійські гроші всередині країни.

Сьогодні його підприємства, об'єднані в конгломерат Dangote Group, виробляють цемент, молоко, цукор, макаронні вироби, фруктові соки, борошно, хліб, рис, а також пакувальні матеріали.

Утім, за останній рік нігерійський магнат збіднів на $5 млрд через падіння вартості акцій його компанії Dangote Cement і девальвацію нігерійської валюти. Проте висока диверсифікація бізнесу дозволила Данготе уникнути ще більших втрат.

"Якщо сьогодні падають ціни на нафту, це не означає, що у нашої компанії справи йдуть гірше, і це великий плюс диверсифікації", — розмірковує мільярдер. Крім цементної і харчової промисловості, компанії Данготе також провадять торгівлю нерухомістю, організовують перевезення, керують портами і надають телекомунікаційні послуги.

Незважаючи на те що 70% доходів у бюджет країни приносить нафта, Данготе довгий час уникав цієї висококорумпованої галузі. Однак, розуміючи переваги власного дешевого пального, 2013 року він вирішив будувати нафтопереробний завод у 45 км на схід від Лагосу.

"Нафтопереробний завод із продуктивністю 650 тис. барелів на день буде найбільшим локалізованим в одному місці нафтохімічним комплексом у світі, — заявив Данготе у недавньому інтерв'ю американському агентству Bloomberg. — На його будівництво піде $12 млрд, він генеруватиме оборот $24 млрд на рік".

Цей завод стане найбільшим проектом у бізнес-біографії Данготе і дозволить перетворити Нігерію з імпортера пального на чистого експортера. А це, своєю чергою, виведе на новий економічний рівень країну — найбільшого нафтовидобувальника Африканського континенту, яка входить у двадцятку світових лідерів з нафтовидобутку зі щоденним її об'ємом 1,8 млн барелів.

Однак поки серцем промислового об'єднання мільярдера є компанія Dangote Cement — вона забезпечує 80 % загальної виручки. Цементний бізнес Данготе працює у 17 країнах Африки, його річні продажі становлять близько $2 млрд. За своєю ринковою капіталізацією Dangote Cement займає третину всієї фондової біржі Нігерії.

Розвитку цементного виробництва сприяє бум інфраструктурного будівництва на континенті. З активним економічним зростанням, збільшенням населення й урбанізацією в африканських країнах зростає попит на будівництво житла, спорудження нових енергетичних, водних і дорожніх комунікацій.

Тим часом Данготе розширює географію свого бізнесу. До 2017 року він має намір добудувати цементний завод в Непалі. Цього року країна пережила два руйнівних землетруси, і тепер компанія нігерійця розраховує зробити свій внесок у відновлення зруйнованої інфраструктури.

Після катаклізму Данготе передав непальському уряду $1 млн пожертвувань.

"У благодійності Данготе піонер, адже філантропія нехарактерна для африканських бізнесменів", — відзначає його біограф Фаеміво.

За словами самого Данготе, за останні два роки він віддав на благодійність близько $100 млн, причому переважно в Африці — в Нігерії, Нігері, Кенії, Танзанії, а також у країнах західної частини континенту, які постраждали від епідемії Еболи.

Водночас оглядачі нерідко пов'язують благодійність Данготе з його комерційними інтересами та політичними іграми. Причому нігерійцю вдавалося зберігати та примножувати свій бізнес за будь-якої влади, і неабияку роль у цьому відігравали зв'язки у великій політиці.

1981 року Данготе познайомився з генералом Олусегуном Обасанджо. Коли той балотувався в президенти Нігерії від Народної демократичної партії (НДП) в 1991 і 2003 роках, бізнесмен щедро спонсорував його виборчі кампанії. Обасанджо виграв на обох президентських перегонах, а Данготе закріпився в колі його найближчих соратників.

В опублікованій на порталі WikiLeaks дипломатичній телеграмі 2005 року Браян Браун, колишній генеральний консул США в Лагосі, повідомляє про особливе становище нігерійського магната. "Вважається, що Данготе входить в коло наближених бізнес-консультантів президента Обасанджо, — пише Браун. — Невипадково у переліку заборонених для імпорту продуктів багато таких, які входять в зону інтересів Данготе".

Мільярдер користується й іншими привілеями. Якщо зазвичай нігерійський уряд дуже неквапливо ухвалює рішення про приватизацію державних підприємств, то Данготе вдається оперативно вигравати тендери. Так, 2010 року у власність Dangote Group перейшла держкомпанія Benue Cement Company, а роком пізніше — Savannah Sugar Company. Йому також вдалося побудувати власний причал у лагосському порту Апапа, який є держвласністю. Це спростило відвантаження сировини на розташований тут-таки цукровий завод бізнесмена.

Сам Данготе з дитинства знає про значущість добрих відносин з владною верхівкою. "Неважливо, чим ти займаєшся, ти завжди повинен поважати сьогоднішню владу. Будь покірною людиною",— цитує він слова свого діда.

У квітні 2015 року на президентських виборах в Нігерії переміг опонент партії НДП — Мохаммаду Бухарі. Тим часом економічні інтереси Данготе, як і раніше, під захистом: цемент і цукор залишаються в переліку товарів, імпорт яких заборонений митною службою Нігерії.

"Життя Аліко Данготе — делікатне балансування в країні, де політика — це більше, ніж усе", — зазначає нігерійський журналіст, письменник і колумніст Толу Огунлесі.

Не можна заперечувати і зворотної зацікавленості. Будь-яка влада розуміє значення бізнесу Данготе для Нігерії. Він є найбільшим роботодавцем у країні й у всій Західній Африці, а також другим за величиною роботодавцем на африканському континенті. Крім того, Данготе інвестує зароблені кошти в економіку Нігерії, чим вигідно відрізняється від інших заможних співгромадян.

"Середній нігерійський африканський багатій має колоніальний менталітет і накопичує своє багатство за кордоном на шкоду народу", — констатує Фаеміво.

Близькі характеризують Данготе як трудоголіка, який виключно сам приймає важливі бізнес-рішення. Не менше половини свого часу він проводить в Нігерії. В решту часу їздить в Лондон, де готується до запланованого на 2016 рік розміщення акцій своєї компанії на Лондонській біржі. А також відвідує інші африканські країни, де шукає нові можливості.

Особняк Данготе розташований у фінансовому центрі нігерійської столиці й одному з найдорожчих районів для життя в країні — Вікторія Айленд. Тут він живе зі своєю дружиною і трьома дітьми. Як і іншим заможним африканцям, йому властивий потяг до розкоші. До свого 53‑го дня народження в 2010 році Данготе купив для особистих потреб восьмимісний літак Bombardier вартістю $45 млн. А в 2013-му придбав яхту, вартість якої, за оцінками місцевих ЗМІ, склала $43 млн.

Але як би не критикували Данготе за зайву розкіш в побуті та зв'язки з політичними фігурами для збільшення свого капіталу, в цьому плані він залишається типовим багатієм сучасності. "Чи користувався Данготе своїми добрими відносинами з політичною елітою Нігерії? Безумовно, — коментує Фаеміво. — Але немає нічого несподіваного в тому, що мільярдери в усьому світі підтримують своє привілейоване положення завдяки підтримці політиків і правителів".