Нежіночий погляд

Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер розмірковує про ефективність українських реформ, антиросійські санкції та ставлення австрійців до ЄС. Найсмачніше дипломат залишила на фінал свого монологу

 

Мирослава Макаревич

 

У тих чотирьох країнах Центральної та Східної Європи, де мені довелося працювати (Угорщина, Польща, Латвія та Україна), можна виявити багато спільного, коли йдеться про прагнення до демократії, свободи, кращих стандартів життя. Головна відмінність України від цих країн у тому, що в ній великий вплив на політику справляють олігархи.

Коли почався Майдан, люди ціною свого життя відстоювали європейський вибір. Тоді Україна стала сприйматися як країна, яка бореться за демократію і європейські цінності. Однак потім, коли події продовжили розвиватися і була анексія Криму Росією, війна на Донбасі, Україна почала асоціюватися з війною, з відсутністю безпеки, а отже — зі страхом. Конфлікт, що не вщухає третій рік поспіль, звісно ж, кинув тінь на імідж країни.

Більшість австрійців розуміють, що цей конфлікт не був початий Україною, що Крим був анексований і Росія підтримує сепаратистів на Донбасі. Ми всі бажаємо, щоб це скоріше закінчилося. Мінські угоди є не оптимальним інструментом, але єдиним, який наразі є в розпорядженні, щоб дійти якогось рішення.

Потік туристів з Австрії, які цікавляться культурою і культурною спадщиною Австро-Угорської монархії, що залишила слід в Україні, не вичерпується. Один з головних центрів тяжіння — це Львів.

Австрія є одним з головних інвесторів в українську економіку. Вона посідає п'яте місце серед усіх країн світу за обсягом інвестицій в економіку України: $2,7 млрд, або 5,5% від загальних інвестицій.

Я не згодна з твердженням, що в Україні не можна робити бізнес. Статистика доводить, що не дуже багато австрійських інвесторів покинули Україну за останні два-три роки. Але звертаю увагу, що у вашій країні бізнесувати дійсно досить складно. Безліч бюрократичних правил, регуляції, що постійно змінюються, наприклад, у податковій системі — все це ускладнює прихід інвесторів. Дійсно серйозними проблемами залишаються корупція, відсутність забезпечення правопорядку, нереформована судова система. Так, багато реформ уже запущені, але все ж вони мають здійснюватися швидше, щоб поліпшити інвестиційний клімат країни.

Що б я порадила: спілкуватися з представниками австрійської економіки, а також з представниками Палати економіки Австрії в Україні, отримати якомога більше інформації для запуску бізнесу тут. Неможливо залучити інвестора, якщо він не впевнений, що його інвестиції будуть прибутковими та в безпеці.

Австрія, як і інші країни ЄС, проголосувала за пролонгацію санкцій щодо Росії. Це спільне європейське рішення, за яке і Австрія несе відповідальність. Звісно, санкції зачепили як економіку в Європі загалом, так і економіку Австрії зокрема. Від санкцій проти Росії та від контрсанкцій Росії в Австрії страждають насамперед банківський сектор, сільське господарство і важке машинобудування. Деякі компанії зазнали великих втрати в результаті російських контрсанкцій. Постраждала і туристична індустрія в Австрії, яка відчула значне скорочення кількості туристів з Росії через зниження купівельної спроможності середнього класу Росії.

Ми маємо бути впевнені, що, завдаючи нам таких втрат, санкції допоможуть досягнути мети і матимуть конкретний результат: поступ у межах Мінських угод, який посприяє розв'язанню конфлікту на сході України та відновленню територіальної цілісності країни.

Австрія — не єдина країна, де бізнесмени (і лише меншість з бізнесменів є олігархами) з України або звідкись іще розміщують або хочуть розміщувати свої інвестиції. Австрія дотримується всіх зобов'язань і правил ОЕСР [Організації економічного співробітництва та розвитку], зокрема щодо питань сплати податків і запобігання відмиванню грошей. Відповідно до всіх аудитів Австрія вважається однією з країн, яка значною мірою відповідає дотриманню всіх стандартів і правил. Стверджую, що Австрія не є податковим раєм. Вважаю, у нас достатньо перевірок та контролю, щоб перешкодити нечесно отриманим грошам перетворитися на інвестиції.

В Австрії дуже багато іноземних інвесторів, успішних зарубіжних бізнесменів, великих концернів, які мають тут свої центральні офіси. Кожна країна хоче мати інвесторів. Австрія — добра країна для життя, безпечна, з високим рівнем культури та освіти, з високими витратами на дослідницькі цілі. Все це в сукупності залучає інвестиції та капітал.

Якщо ви запитаєте пересічних австрійців, хочуть вони залишитися в ЄС або вийти, абсолютна більшість вам дадуть відповідь, що вони бачать себе в Євросоюзі. Європа зараз стоїть перед деякими викликами і шукає рішення міграційної кризи. Німеччина, Швеція і Австрія прийняли найбільшу кількість осіб, які просять притулку. Інтеграція цих людей часто є складною, а також витратною. Міграційна криза має бути вирішена усім Євросоюзом.

На тлі невдоволення європейців напливом мігрантів у всій Європі зростає популярність ультраправих рухів і партій. Популісти всіх ґатунків у різних країнах використовують негативний ключ щодо всього і грають на природному остраху людей перед змінами. От нещодавно ми стали свідками Brexit. Дуже важливо не переривати діалог, вести широкі дискусії між різними націями і розв'язувати складні завдання спільно.

Ніхто не хоче повернення до монархії. Ми з великою повагою ставимося до спадщини Австро-Угорської імперії та дбайливо зберігаємо багатства минулих часів. Ми можемо пишатися нашим минулим, але мусимо знати всю історію XIX і XX століть і засвоювати уроки з неї, щоб зберегти мир у Європі.

Австрія, спадкоємиця Австро-Угорщини, яка раніше займала велику територію Центральної Європи, перетворилася після розпаду Дунайської монархії на дуже маленьку країну. Після жахливої Другої світової війни, визволення союзниками і десяти років окупації чотирма союзниками—світовими державами, після довгих переговорів у 1955 році прочинилося вікно можливостей, щоб знову стати незалежною, вільною та демократичною державою. Сьогодні Австрія є сучасною державою, яка не заперечує свого минулого та своєї історії. Але ми живемо не минулим, а сьогоденням. Для нас важливий синтез між традицією і сучасністю, прогресом.

Я пораджу українцям познайомитися з Віднем. Але також настійно радимо відвідати наші невеликі міста, розкидані в усіх дев'яти федеральних землях — наприклад, їхні столиці Зальцбург, Інсбрук, Грац.

Мені б хотілося звернути увагу українських друзів на те, як австрійці живуть за містом. Виїхати подалі від мегаполісів і подивитися, як чітко працює інфраструктура в австрійській провінції, які там високі стандарти життя, як люди піклуються про свої місця проживання. Взяти якісь уроки з усього побаченого і надихнутися.