Я вже розповідав про те, як і чому незалежності прагнуть каталонці – жителі найбагатшого регіону Іспанії.
Там центральна влада вже почала лютувати. Вона доручила прокуратурі почати кримінальні розслідування щодо 712 мерів міст, які готують проведення референдуму 1 жовтня. Крім того, поліцію зобов'язали шукати, вилучати, знищувати бюлетені, урни для голосування та агітаційні матеріали.
Втім, все це, думаю, не допоможе: у Каталонії та поліція, і прокуратура – місцеві. І ті, і інші підтримують проведення референдуму. Тому якщо й будуть виконувати накази, то без великого ентузіазму. Швидше за все, голосування відбудеться, причому в його демократичності і мирному характері великих сумнівів немає.
Цього, однак, не можна сказати про ще один референдум щодо незалежності, який відбудеться майже одночасно. 25 вересня жителі іракського Курдистану теж підуть на дільниці для голосування. Вони повинні будуть вирішити – відділятися їх регіону від Іраку чи залишитися в складі єдиної країни.
Відповідь, загалом, відома заздалегідь. Очікується, що 98 або 99 відсотків виборців виступлять за відділення.
Курди багато століть мріяли про власну державу, але ніяк не могли її побудувати. Турки, араби й іранці щоразу виступали проти, жорстоко придушували курдські повстання. Їх учасників частково вбивали, частково продавали в рабство, а частково заганяли в сухі й безплідні гори.
Незважаючи на століття утисків, депортацій, заборон на культуру і мову, курди зуміли зберегтися як народ. Більш того, зараз курди – це найчисленніший народ світу, який не має власної держави. Точних цифр ні у кого немає, але вважається, що їх від 35 до 50 мільйонів осіб, розкиданих по різних країнах.
Курдів, які не мають своєї держави, звичайно, шкода. Країну вони собі заслужили і навіть вистраждали. Але оголошення ними незалежності в Іраку може спричинити досить серйозні і дуже похмурі наслідки.
По-перше, ніхто точно не знає, де пройдуть кордони нової держави. На ті землі, які іракські курди вважають своїми, претендують і місцеві араби. Причому мова не тільки про землю, а й про її надра: за оцінками геологів, там міститься приблизно 4% усіх світових запасів нафти. Бійка з арабами за цю нафту майже неминуча.
По-друге, проти відділення курдів виступає не тільки Ірак, а й сусідні Туреччина, Сирія та Іран. Вони дуже бояться, що і їх власні курди захочуть наслідувати приклад іракських одноплемінників. Строго кажучи, в Сирії зараз все до цього і так йде, що дико турбує Анкару. Туреччина багато разів обіцяла не допустити створення незалежного Курдистану. Вона теж може піти в атаку на тільки що проголошену державу. Іран їй напевно допоможе.
По-третє, більшість країн світу не готові підтримати незалежність курдів. Проти виступають навіть США, Велика Британія і Німеччина, які традиційно їм допомагали. Росія, до речі, відноситься до цієї витівки нейтрально. Єдина країна, що гучно оголосила про свою підтримку відділення курдів від Іраку, – це Ізраїль. Він сподівається, що нова держава відверне на себе увагу і ресурси регіональних опонентів – Туреччини, Ірану, Сирії та Іраку.
Більш того, ізраїльтяни не приховують свого бажання побудувати в Курдистані злітно-посадочні смуги або навіть авіабази, з яких можна буде погрожувати всім згаданим країнам. Насамперед, звичайно, Ірану з його ядерною програмою.
Іранці, природно, менше всього хочуть отримати на своєму кордоні ізраїльські авіабази і війська, тому будуть усіма силами проти створення Курдистану.
В результаті проголошення незалежності загрожує обернутися новою близькосхідною війною, в якій з одного боку будуть курди і (можливо) ізраїльтяни, а з іншого – Туреччина, Іран та Ірак.
Країни Заходу і Росія, ймовірно, залишаться осторонь від конфлікту, але суті справи це не змінить: майбутній конфлікт обіцяє стати дико жорстоким і кривавим. Незалежний Курдистан – це величезна стратегічна небезпека для всіх своїх сусідів, але його жителі нізащо не відмовляться від щойно отриманої незалежності, до якої вони йшли майже тисячу років.
Загалом, ця історія може виявитися набагато моторошнішою, ніж нинішня громадянська війна в Сирії. А з огляду на фактор Ізраїлю, зовсім незрозуміло, чим вона закінчиться.
Більше світових новин у відеоблозі Івана Яковини
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє . Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени