Новий закон. Як в Україні каратимуть чиновників за незаконне збагачення

Президентський закон оприлюднено у парламентському виданні Голос України.

Гроші, нерухомість та інше майно, яке більше ніж на 6 мільйонів 200 тис гривень не збігається з офіційними доходами чиновника, конфіскують. А сам посадовець може опинитись за ґратами на 10 років.

Відновити справедливість

Цей документ нарешті дозволить відновити справедливість після скасування Конституційним судом попередньої статті закону про незаконне збагачення, зауважила Голова антикорупційного комітету Верховної Ради, народна депутатка від Слуги народу Анастасія Красносільська.

У інтерв'ю Радіо НВ вона додала, що закон встановлює адекватне покарання для чиновників, які володіють майном, вартість якого перевищує їхні статки. Депутатка також повідомила, наскільки їй відомо, негативних відгуків щодо чинної версії закону з боку західних партнерів не було.

«Це закон, який повертає справедливість, яким знову можна буде карати чиновників, якщо їхні нескромні статки не можна буде пояснити їх скромними доходами. Це можливість і покарати, і що найбільш важливо, повернути вкрадені в українців статки назад у бюджет», — наголосила Красносільська.

Нагадаємо, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення для представників влади запровадила Верховна Рада попереднього скликання ще три роки тому. Це було однією з умов для отримання Україною безвізового режиму з ЄС та подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом. Однак у лютому 2019 року Конституційний суд визнав норми цього закону неконституційними і такими, що суперечать принципу презумпції невинуватості. У Національному антикорупційному бюро закрили усі відповідні справи.

Що передбачає новий закон

Новий закон доповнює Кримінальний кодекс положеннями, які встановлюють кримінальну відповідальність за придбання активів, вартість яких на 6 млн грн перевищують офіційні доходи. Придбання таких активів карається позбавленням волі на строк до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади строком до трьох років.

Згідно з законом, кримінальна відповідальність загрожує представнику влади, якщо різниця між його придбаними активами і законними доходами перевищує 6,5 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У разі викриття у незаконному збагаченні чиновника чи депутата можуть позбавити волі на термін від п’яти до десяти років і права займати певні посади на строк до трьох років.

Незаконні активи підлягають конфіскації за рішенням суду. Під активами маються на увазі грошові кошти, нерухомість, інше майно, майнові права, нематеріальні активи, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи або послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Готуючи законопроєкт до другого читання, комітет розширив поняття законних доходів. Відповідно до першої редакції, представнику влади загрожувала відповідальність, якщо вартість його майна перевищувала його річний дохід — зарплату, пенсію, відсотки тощо. Не враховувалося, що він міг придбати це майно на власні заощадження. В остаточній версії до законних доходів також віднесли грошові заощадження, кошти на рахунках у банку, дорогоцінні метали та кошти, позичені третім особам.

Справа про визнання активів наобґрунтованими та їхнє стягнення на користь держави розглядатиме Вищій антикорупційний суд. Документ також вводить ще одну санкцію за незаконне збагачення — цивільну конфіскацію. Якщо вартість необґрунтованих активів чиновника, депутата або представника місцевої влади складає від 1 до 6,5 млн гривень, тоді вони конфіскують у цивільному порядку — кримінального покарання не буде, але держслужбу доведеться залишити.

Відповідає Конституції

Не можна виключати, що Конституційний суд з певних міркувань оскаржить чинну версію закону, адже і попередній документ він визнав незаконним необгрунтовано. Таку думку в інтерв'ю Радіо НВ висловила Виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.

Водночас вона зауважила, що усі зауваження Конституційного суду були враховані. Виконавчий директор Центру протидії корупції наголосила, на жаль покарати чиновників вдасться лише за ті злочини, які будуть скоєні відсьогодні. Результати розслідувань від 2015-го року будуть втрачені, адже кримінальне законодавство не має зворотньої сили.

«Наш Конституційний суд може скасувати що завгодно. У мене є великі застереження стосовно роботи Конституційного суду. Тому що попередній виклад статті про незаконне збагачення, як на мене, повністю відповідав Конституції. Водночас у новій редакції закону враховані коментарі, застереження, які були викладені у рішення Конституційного суду про декриміналізацію незаконного збагачення і тепер буде складніше ще раз скасувати статтю про незаконне збагачення», — наголосила Каленюк.

Не новий велосипед

Чинна версія закону більш досконала за попередню і до неї немає істотних зауважень. Таку думку в інтерв'ю Радіо НВ висловив засновник громадської організації State Watch Олександр Лємєнов.

Він зауважив, що хіба що можна було би знизити поріг, аби посадовців карали навіть за більш дрібні порушення. Експерт наголосив, що інститут цивільної конфіскації ефективно функціонує в розвинених країнах. В Україні в цьому плані не вигадали нічого нового, а радше імплементували напрацювання інших держав в українське законодавство.

«Все те, що ми імплементуємо, ми беремо звідкись. Просто інтегруємо безпосередньо на ту політичну площадку, соціополітичні відносини, які склалися у нашій державі. Ми ж не придумали велосипед, ми запозичили ідею, просто перекрутили її безпосередньо для українських реалій», — наголосив Лємєнов.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підписав цей проєкт закону в понеділок, 25 листопада. Глава парламенту Дмитро Разумков схвалив документ на початку листопада.