На світових ринках бува короткий тиждень. Відзначення збору врожаю (а колись це було велике свято, оскільки можна було, нарешті, по-справжньому розслабитися, а не горбатитися на полях з ранку до ночі) захопило весь світ, від США до Японії. У Штатах під назвою «День Подяки», в Японії – під схожим ім'ям, а в Європі, яка чомусь забула про збір урожаю і не святкує, просто розслабилися під шумок закриття американських ринків. Так чи інакше, прихід Дня Подяки, а з ним і ще одного модного свята, дня шопоголіка, Чорної п'ятниці, ознаменує собою формальний старт різдвяного ралі. Біда з ним в цьому році в тому, що воно, це ралі, як почалося рік тому, так і не зупинилося. В результаті, індекс S & P500 на цей День Подяки закрився на позначці в 2597 пунктів, всього за декілька кроків від історичного максимуму.
Що стурбувало ринки на цьому тижні, так це Німеччина. Прийшла біда, звідки не чекали. Адже від педантичних і надійних німців дійсно не чекали, особливо не звертаючи уваги, як у них там йдуть переговори щодо формування коаліції. Ангела розбереться, думали ринки. Та й сама Меркель, думаю, була в цьому впевнена. Але біда німецьких переговорів, та й більшості переговорів у північній Європі і околицях, в тому, що у них йде ідеологічне притирання. А значить, можуть не домовитися через якусь принципову дрібницю. Не те що Україна. У нас же завжди малюють кадрову шахову дошку, кому і який потік розподілити, ось в таких умовах домовитися легко. У Німеччині ж найдрібніша партія вийшла з переговорів, ще й грюкнувши дверима наостанок. Це налякало ринки, вдаривши насамперед по євро. Нікому з інвесторів і спекулянтів не хочеться нових виборів, та ще й з перспективою поразки фрау Меркель. Популістів у Європі, з їх загостреним скрєпами, як в Угорщині чи Польщі, вже вистачає. Втім, німці залишилися німцями, і до кінця тижня повернули впевненість ринків, переконавши, що зможуть щось придумати. Чи то уряд меншості, що в Німеччині не так страшно, тому що навіть опозиція там поводиться адекватно, чи то велика коаліція, до якої поки що схиляється чаша вагів. Так чи інакше, але головний індикатор, курс євро, вказує на оптимізм тих, хто розбирається в німецьких розборках трохи більше. Валютна пара євро-долар до ранку п'ятниці торгується на рівні 1.185.
На ринках, що розвиваються, ніяких ексцесів не відбувалося. Навіть в Зімбабве все вдалося зробити без шуму, пилу і без єдиного пострілу. Дідусь-тиран пішов на спокій під обіцянки, що його не чіпатимуть, а сам процес пройшов навіть з дотриманням видимих ознак легітимності. Що радує, тому що нове для Африки, адже раніше тут військові не морочилися, а просто брали владу і розстрілювали тих, хто проти. Тепер так відбувається тільки в зовсім богом забутих місцях планети, таких як Луганськ, де поняття інвестиційна привабливість і верховенство права вважаються вигадками рептилоїдів, які правлять світом. Правда, дідусь-тиран подбав лише про себе, забувши про інших товаришів. Так, вже і міністра фінансів Зімбабве пов'язали. Що воно ще буде. Але в рамках. А в українському сегменті тиша. Ринок єврооблігацій України на цьому тижні трохи відставав від загального позитивного тренда ринків, що розвиваються. За підсумками тижня український сегмент спустився трохи нижче, прибутковості виросли майже непомітно.
Ринок проігнорував дуже позитивну новину НАК Нафтогаз, де сформували Наглядову раду з пристойних людей. А сама ця історія продемонструвала, що умовна світова закуліса, кредитори і міжнародні фінансові інститути, ще можуть за необхідності так закрутити гайки українському уряду, що той згадає, як поводитися в пристойних компаніях. Незрозуміло, правда, що тепер робити голові правління Укрексімбанку, який перебуває в цій самій наглядовій раді і з подивом виявив, що тепер за законом не може очолювати банк. Залишимо за дужками раціональність цього рішення, але відзначимо, що Україна не була б Україною, якби в цій ситуації голова Укрексімбанку не міг піти з поста в зв'язку з тим, що увійшов до наглядової ради Нафтогазу з тієї причини, що не сформована наглядова рада самого Укрексімбанку, яка повинна прийняти рішення про звільнення. Втім, з огляду на той факт, що вже з квітня порожнє крісло голови НБУ, а енергоринок може залишитися без регулятора, тому що хтось забув подати нових членів цього самого регулятора, колізія навколо Укрексімбанку виглядає безневинною дрібницею.
А в Україні виплатили повернення ПДВ. І тепер, особливо після того, як система стала електронною, а значить, працює як годинник і не вимагає відкатів, це стає основним фактором валютного ринку. Ось і на цьому тижні гривня втратила близько 40 копійок на тлі повернення ПДВ. Така собі мінісезонність в рамках будь-якого місяця. У підсумку, до кінця тижня гривня впритул підібралася до сакральної позначки в 27,0 за долар. Подивимося, чи зможе вона перебратися через неї цього разу. Зрештою, коли ж, як не в кінці року. А Мінфін вже третій аукціон поспіль не може розмістити гривневі облігації. Банки пішли в депозитні сертифікати Національного банку. Зате аукціон з продажу валютних паперів пройшов успішно. Що ж, валютних депозитних сертифікатів НБУ ще не придумав, а ось тієї самої валюти у банків дуже багато і дівати її рішуче нікуди, тож фінансові установи не проти поділитися з урядом. А на ринку акцій продовжується своє, неспішне життя, яке іноді розбавляють новини про те, що черговий емітент викуповує всі свої акції і йде зі словами «Hasta la vista, baby». Ці фрази добре виглядають у величезних цехах невпізнаних заводів, що дуже підходить за контекстом до українського ринку і українських емітентів. Ранок же п'ятниці індекс УБ відкриє на позначці в 1272 пунктів.
“There was never a night or a problem that could defeat sunrise or hope.”
Bernard Williams
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє . Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Читайте інші тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Кінопошук з Фоззі – щочетверга
Діловий тиждень з Сергієм Фурсою – щоп’ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі