Неув'язнені
1 січня 1970, 03:00
За минулий рік суди розглянули майже тисячу справ щодо затриманих корупціонерів від влади. Але лише 3% з них завершилися реальними в'язничними строками та конфіскаціями. Рятують високопосадових хабарників люди в мантіях та прокуратура
Галина Корба, Христина Бердинських
29 вересня на своїй Фейсбук-сторінці генпрокурор Юрій Луценко написав про те, що на хабарі у 80 тис. грн затриманий заступник мера Херсона і його спільник — депутат місцевої ради. Голова Генпрокуратури (ГПУ) задоволений — розкрито черговий злочинний чиновницький "синдикат".
Таких новин останнім часом — хоч греблю гати. "Затриманий чиновник під час отримання хабара в 100 тис. грн", "затриманий працівник облдержадміністрації під час спроби отримати від бізнесмена $100 тис." — приблизно такими заголовками рясніють новинні стрічки українських суспільно-політичних онлайн-видань, а сайт Генпрокуратури буквально забитий ними. Відчуття, що гідра корупції зазнає все нових ударів і незабаром ґиґнеться, виникає у будь-якого читача.
"80 тис. грн хабара стали для них останніми",— написав з приводу арешту заступника мера Херсона Юрій Луценко. Але голова ГПУ помиляється: найімовірніше, хабарники відбудуться легким переляком. На це вказує уперта річ — статистика.
Журналісти-розслідувачі з проекту Наші гроші вивчили всі корупційні справи, які потрапили до суду за період з липня 2015‑го до липня цього року. Мета цієї роботи — зрозуміти, що відбувається з фігурантами резонансних арештів.
Топ-корупція вищого рівня стала ще безкарнішоюЄгор Соболєв, голова антикорупційного комітету ВР
Як виявилося — не відбувається нічого. За минулий рік вироки за корупційними справами винесені 952 особам, але лише 33 з них потрапили до в'язниці. Решта відбулися легким переляком. Та й то — на нарах опинилася дрібна сошка. "З вищої категорії чиновників рівня А ще ніхто не сів,— пояснює Олексій Шалайський, головний редактор проекту Наші гроші.— Навіть якщо говорити про категорію Б, то виконаних вироків тільки чотири — три слідчі й один голова селищної ради".
Покарання за корупцію, як і раніше залишається, в Україні долею дрібних регіональних чиновників, нарікає Єгор Соболєв, голова Антикорупційного комітету Верховної Ради. “Топ-корупція вищого рівня, я впевнений, стала ще безкарнішою. І це дуже явно видно з цифр",— зазначає депутат.
Вина за поточне корупційне свавілля цілком лежить на владі, упевнені журналісти та експерти. Причому відповідальність ділять слідчі органи на зразок прокуратури, яка безладно готує матеріали справ, та суди, які не прагнуть карати винних. “Статистика говорить про те, що ловлять або тих, кого дозволили, або тих, хто комусь дорогу перейшов,— каже Віталій Касько, колишній заступник генпрокурора.— Тому я інакше як круговою порукою назвати це не можу. Це спільна відповідальність і судів, і прокуратури".
Під час докладного розгляду статистики за антикорупційними судовими розглядами і справді напрошується висновок, що каральна рука закону для хабарників не така вже й страшна. За даними журналістів, дві третини засуджені до вкрай м'якого покарання. З майже 1.000 вироків 137 осіб виправдані повністю, 336 — відбулися незначними покараннями на кшталт умовних строків, 312 — звільнилися, сплативши невеликі штрафи. У 70% випадків розмір штрафу становив не більше 20 тис. грн.
Реальні в'язничні строки призначені 128 підозрюваним, але набули чинності лише 33 вироки. Інші рішення людей у мантіях засуджені оскаржують в апеляційних та касаційних інстанціях.
Причому в більшості випадків що вищий рівень завданих збитків, то менш серйозні наслідки. Наші гроші нарахували лише 18 вироків щодо корупціонерів, які отримали хабарі понад 100 тис. грн. І більшість з них все одно не набули чинності.
З десяти наймасштабніших справ про корупцію, за якими суди винесли вироки за останній рік, лише в одному разі "нагорода" знайшла "героя". Покараний Ігор Гуменчук, який на посаді першого заступника голови Державної архітектурно-будівельної інспекції Львівської області разом зі спільницею отримав хабар у розмірі 213,4 тис. грн. Утім, накладені судом на злочинця санкції навіть не перекрили розмір одержаного хабара: Гуменчук відбувся штрафом у розмірі 59,5 тис. грн, а його спільник — 51 тис. грн.
А випадки значно більших за рівнем залучених у них фінансів злочинів роками залишаються без належної уваги влади, каже Шалайський. “Подивімося на заяви прес-служби ГПУ після Майдану про затриманих на хабарах,— нарікає журналіст.— Там фігурують і $800 тис., і 500 тис. фунтів, і $600 тис. Причому ці справи довго тривають. Минуло два роки відтоді, як чиновників схопили на гарячому, і нічого не сталося".
Про затримання справді великої риби навіть не йдеться. За рік суди доводили до вироку лише справи про хабарі, а це найлегша форма корупції. Значно більшої шкоди державі завдають махінації з офшорами або корупційні схеми на держпідприємствах, які процвітають роками. Але в цьому напрямі жодних просувань немає. "Отже, немає великих відшкодувань до бюджету, так само як і притягнення причетних до відповідальності",— розпачливо підсумовують розслідувачі з Наші гроші.
Проблеми з невідворотністю покарання починаються ще на етапі слідства, коли прокуратура спускає на гальмах резонансні справи, констатують фахівці. "У нас була гіпотеза: ми перечитаємо рішення судів і побачимо, де вони "хімічать". Але виявилося, що в 95% випадків рішення адекватне тим документам, які в суд приніс прокурор,— згадує Шалайський.— Наші друзі в правоохоронних органах пояснили нам, що коли люди платять [хабара], то не за те, щоб ще й іти до суду". Інакше кажучи, до людей у мантіях найскандальніші випадки корупційних розглядів навіть не доходять — їх "гасять" на етапі слідства.
Як один з таких прикладів Віктор Чумак, народний депутат і заступник голови парламентського Антикорупційного комітету, навів справу про корупційні схеми зі столичними автозаправками, фігурантом якої став колишній депутат Київради від партії УДАР Віталій Даниленко. У травні цього року Печерському райсуду столиці не залишилося нічого іншого, як закрити справу через позицію Генпрокуратури. “Прокурор Юлія Ломакіна раптом встала на суді та сказала, що у неї немає доказів,— обурився Чумак.— По-моєму, це злочин, інакше не назвеш".
Утім, чинник прокуратури в подальшому можна буде частково зняти, оскільки до гри вступило Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Дані Наші гроші стосуються того періоду, коли НАБУ ще не запрацювало на всю силу.
“Цього року ситуація повинна змінитися,— впевнений Чумак.— Дуже цікаво, скільки фігурантів справ НАБУ буде засуджено. Суд приймає рішення, на чомусь ґрунтуючись. Якщо у процесуальних діях правоохоронних органів немає хиб, суду буде складно відпустити корупціонера".
В Адміністрації президента (АП) невтішне співвідношення кримінальних справ і реальних в'язничних строків для корупціонерів великою проблемою не вважають. Масові обвинувальні вироки — це ознака поліцейської, а не правової держави, переконаний Олексій Філатов, заступник голови АП і координатор Ради з питань судової реформи. Мовляв, виправдання корупціонерів — це не завжди вина суддів, а результат не найкращої роботи слідства. “У будь-якій цивілізованій країні не всі злочинці притягуються до відповідальності, подобається нам це чи ні,— впевнений Філатов.— Вирок у кримінальній справі — це результат змагання звинувачення та захисту, балансу їхніх доказів".
Але навіть ідеальна робота нових антикорупційних органів не зніме питань до судів. Реформа цієї гілки влади поки що пробуксовує, обіцяного масштабного оновлення суддівських кадрів та перевірки на профпридатність, як уточнюють опитані НВ експерти, все ще не сталося. У результаті корупціонерів судять такі само корупціонери, тільки в мантіях, нарікають представники НАБУ.
За підрахунками бюро, до кінця вересня в судах збереться понад 40 справ, ініційованих їхнім відомством. Але це зовсім не гарантує, що фігуранти розслідувань опиняться за ґратами. "Якщо і в подальших розглядах, які бюро направить до суду, ми спостерігатимемо такий самий "прогрес", як і в тих, що вже розглядаються, то ефективність діяльності НАБУ зведеться до мінімуму. І зазнає критики",— каже Артем Ситник, директор НАБУ.
Щоб перемогти останній бастіон корупціонерів, потрібно створювати спеціальні антикорупційні суди. На цьому наполягають і політики, і громадські активісти, і самі чиновники НАБУ. Але для цього необхідно ухвалити зміни до законодавства. Як пояснює нардеп Соболєв, суть ідеї в тому, щоб створити подібні суди з нуля, а їхні працівники мають отримати додаткові гарантії безпеки. Для більшої ефективності в них могли б увійти іноземні юристи. Або ж необхідно такі спецсуди зробити максимально відкритими для контролю з боку фахівців з профільних міжнародних організацій.