Небесне створіння

Нгуєн Ті Фонг Тао стала першою жінкою-мільярдером В'єтнаму, створивши перший в країні лоукост, по-справжньому дешевий і зі скандальною рекламою, що запам'ятовується

 

Анна Павленко

 

 

У розпал радянської перебудови уродженка Ханоя Нгуєн Ті Фонг Тао навчалася в Москві, в Російському економічному університеті ім. Плеханова. Це був час тотального дефіциту, що охопив СРСР, який вже розвалювався.

Гріх цим не скористатися, думала підприємлива в'єтнамська студентка. Однак думала і сумнівалася недовго: вона позичила у родичів і друзів грошей, накупила на них одягу та офісної техніки виробництва Японії, Гонконгу, Південної Кореї і домовилася про поставку цього товару в Москву. Через три роки в її кишені вже лежав перший мільйон.

“Я завжди прагнула до великих угод і укладала їх, — пояснює свою бізнес-стратегію Тао. — Коли інші торгували одним контейнером [товарів], я вже торгувала сотнями".

Звичка мислити масштабно і ретельно аналізувати ринок перед запуском нового бізнесу допомогли в'єтнамській бізнесвумен після повернення на батьківщину обзавестися вигідними активами у фінансово-банківській галузі і сфері нерухомості. А потім — заснувати першу у В'єтнамі лоукост-авіакомпанію VietJet Air, яка за шість років роботи розширила свій парк літаків з трьох до 45. Сьогодні VietJet Air здійснює по 300 рейсів на день, забезпечуючи 40% всіх авіаперевезень в країні.

В кінці лютого VietJet вперше розмістила свої акції на в'єтнамській фондовій біржі, яка знаходиться в Хошиміні. Там вартість компанії в ході торгів сягнула $1,2 млрд, що дозволило 46‑річній Тао отримати статус першої жінки-мільярдера у В'єтнамі і потрапити в число 15 жінок-новачків опублікованого в кінці березня рейтингу мільярдерів Forbes. У цій групі дебютанток вона приєдналася до 13 інших уроженок Азії — одного з лідерів за динамікою зростання регіону світу.

Саме економічний підйом у В'єтнамі, який деякі експерти вже охрестили новим азійським тигром, забезпечив бізнесу Тао широкі можливості для зростання. Після реформ, що стартували в країні в 1986 році, які отримали назву Дой Мій, і переходу до ринкової економіки річний дохід на душу населення тут виріс з $100 до $2 тис. Останні кілька років темпи економічного зростання країни не опускаються нижче 5%, а чисельність середнього класу невпинно зростає.

Як результат, зростає і попит на авіаперевезення. В Адміністрації цивільної авіації В'єтнаму (CAAV) констатують: з 2010 по 2015 рік щорічне зростання пасажиропотоку тут досяг майже 15%. І власниці VietJet вдалося витягти з цього неабияку вигоду.

За даними Forbes, поточні статки Тао коливаються в районі $ 1,2 млрд, а портфель її активів, крім VietJet, включає частку в найбільшому комерційному банку країни HD Bank, а також мажоритарні пакети акцій великого будівельного проекту Dragon City і трьох пляжних курортів на узбережжі Південно-Китайського моря.

У свою чергу співвітчизники Тао задоволені тим, що вона перетворила перельоти на доступний спосіб пересування. "Завдяки VietJet Air літати тепер може кожен", — каже Нгуен Каонг, 24‑річний дизайнер-фрілансер з південнов'єтнамського Хошиміна, який вже не раз подорожував з VietJet. Приміром, за переліт з його міста в розташований на 850 км північніше Дананг йому достатньо заплатити $21,15 — вдвічі менше тарифу державного перевізника Vietnam Airlines.

Перша жінка-мільярдер В'єтнаму звикла багато працювати і не любить вдовольнятися досягнутим. "Легкого шляху до успіху не існує", — впевнена вона.

Після повернення з Москви на батьківщину Тао наполегливо шукала можливість примножити зароблене. До моменту одруження і народження первістка вона вже мала вигідні інвестиції в банківському секторі та нерухомості. А в 2001 році, коли синові виповнилося лише кілька місяців, взялася за вивчення нової для себе і вкрай перспективної для країни галузі авіаперевезень.

Тоді багато в'єтнамців не могли дозволити собі перельоти: державні Vietnam Airlines були дуже дорогими, згадує в розмові з НВ Алан Кі-Джин Тан, професор Національного університету Сінгапуру, який спеціалізується на авіаційному законодавстві. При цьому 90‑мільйонне населення, слабо розвинена транспортна система і протяжна географія створювали передумови для розвитку авіаційного бізнесу.

Наступні десять років Тао провела за дослідженнями галузі, зустрічалася з керівниками великих бюджетних авіаліній: австралійської Jetstar, малайзійської Air Asia і американської Southwest Airlines. А коли у 2007‑му влада В'єтнаму відкрила авіаційну галузь для приватного бізнесу, Тао зареєструвала свою компанію з капіталом $37,5 млн.

Через чотири роки VietJet здйснила свої перші рейси. Спочатку в її парку було три літаки, і пасажирам пропонувалися тільки внутрішні перельоти. Однак вже на другий рік своєї роботи компанія продемонструвала прибуток.

“Коли VietJet вийшла на ринок, в країні зростав величезний апетит до подорожей. Це забезпечило компанії постійний потік клієнтів", — пояснює Тан причини успіху авіаперевізника.

З часом список напрямків VietJet розширився, включивши міжнародні перельоти, а кількість машин зросла до 45. Сьогодні лоукостер пропонує своїм клієнтам 37 внутрішніх маршрутів і 23 міжнародних: у Сінгапур, Китай, Таїланд, Південну Корею, Малайзію, Тайвань і Гонконг.

У 2016 році VietJet перевезла понад 14 млн пасажирів — в 1,5 рази більше, ніж у 2015‑му. А прибуток компанії до оподаткування перевищив $100 млн, обігнавши минулорічний показник на 92%. Тао розраховує, що і в цьому році прибуток її авіабізнесу зросте, правда, вже скромніше — на третину.

Прогнози власниці мільярдного статку небезпідставні: клієнти задоволені сервісом VietJet. "З'являється все більше нових рейсів і маршрутів, на борту смачна їжа, а у персоналу симпатична і унікальна форма", — ділиться з НВ своїми враженнями від польотів з VietJet 37‑річний пасажир Бао Джіанг, викладач маркетингу з Хошиміну.

Як і інших клієнтів авіакомпанії Тао, його приваблює невисока вартість перельотів, яка дозволяє миритися навіть з таким характерним для всіх лоукостерів недоліком, як часті переноси та затримки рейсів.

До списку переваг VietJet дизайнер Каонг додає молодий і "повний ентузіазму" персонал та яскраві рекламні кампанії. "Реклама [VietJet] вражає і іноді навіть шокує: як, наприклад, екіпаж в бікіні", — згадує в'єтнамець ролик, який прославив лоукостер далеко за межами В'єтнаму.

У 2012 році VietJet організувала для пасажирів нового курортного напрямку незвичайний бонус. Прямо у салоні літака перед ними танцювали найняті компанією учасниці в'єтнамського конкурсу краси в купальниках. Рекламний хід авіаперевізника викликав захват у пасажирів і шквал критики з боку громадськості. А місцевий регулятор ринку навіть оштрафував компанію на $900 "за організацію незатвердженого шоу на борту".

У підсумку шоу скасували, однак екстравагантний відеоролик компанія зберегла на своєму офіційному каналі в YouTube.

Вже через два роки ім'я VietJet знову з'явилося на слуху через історію з напівоголеними моделями. Цього разу компанія організувала фотозйомку дівчат в купальниках на тлі своїх літаків, а одна з моделей виклала фото в соціальній мережі, підписавши його як кадр з майбутньої рекламної кампанії. І хоча офіційні представники спростували рішення лоукостера використовувати знімки в рекламі, скандал забезпечив авіаперевізнику новий вибух інтересу.

Нарешті, в 2015 році VietJet знайшла більш прийнятний спосіб пов'язати свій бренд з красою жіночого тіла. Компанія підписала договір з організаторами конкурсу Міс Всесвіт В'єтнам. У підсумку конкурсантки не тільки переміщувались між містами на літаках лоукостера, але і виходили на подіум у брендованих купальниках.

Таке позиціонування кинуло виклик досить консервативному в'єтнамському суспільству і спровокувало засудження компанії в ЗМІ. Тут же сама Тао заявила: “Ми не маємо нічого проти, якщо люди будуть асоціювати авіакомпанію з бікіні. Якщо це робить людей щасливими, ми теж щасливі".

При цьому в'єтнамську бізнесвумен складно звинуватити в сексизмі: у своєму бізнесі вона використовує гендерні квоти для топ-менеджерів. Приміром, серед босів VietJet, які курують роботу стюардес, має бути не менше 70% жінок.

"Я хочу, щоб В'єтнам став країною, де жінкам легше працювати і виконувати більш значущу роль", — говорить Тао, згадуючи власний досвід працюючої матері. Раніше їй доводилось возити з собою у відрядження двох дітей.

Втім, власниці VietJet гріх скаржитися: як в сімейних справах, так і в бізнесі її підтримує чоловік — Нгуен Тхань Хунг. Випускник Харківського університету за спеціальністю електротехніка і кандидат наук у галузі кібернетики, Хунг є співвласником і головою холдингу Sovico, через який вони з дружиною володіють акціями ряду компаній, у тому числі VietJet. Він також обіймає посаду заступника голови ради директорів авіакомпанії і керує п'ятизірковим готельним комплексом, що належить родині Нгуєн .

Сама Тао обіймає крісло виконавчого директора VietJet. І незважаючи на свою мініатюрну комплекцію, приємну посмішку і м'який голос, у справах проявляє сильний характер, відзначають її співрозмовники і партнери.

"Залізна рука в оксамитовій рукавичці", — так колись охарактеризував її Джон Лехі, головний операційний директор однієї з найбільших авіабудівних компаній в світі Airbus.

Населення країн, що розвиваються, хоче подорожувати так само і стільки ж, як жителі розвинених економік, що веде до значного підвищення попиту на авіаперевезення, відзначають аналітики європейської організації з безпеки аеронавігації Eurocontrol.

При цьому в регіоні Південно-Східної Азії найбільш динамічне зростання в найближчі два десятиліття експерти пророкують саме в'єтнамському ринку авіаперевезень. За розрахунками CAAV, до 2020 року пасажирський трафік в аеропортах В'єтнаму досягне 122 млн в рік.

У такій ситуації у VietJet є хороші шанси для зростання на домашньому ринку. На думку експертів, виділитися на тлі конкурентів компанії допоможуть приваблива цінова політика, нестандартне позиціонування і державна підтримка.

"Як і інші лоукостери, VietJet зосереджена на збереженні низьких цін на квитки, але при цьому відрізняється незвичайним маркетингом з акцентом на привабливий екіпаж", — зазначає Тан.

Важливу роль в успіху VietJet відіграє держава, доповнює його житель Хошиміну Бао Джіанг. “У В'єтнамі будь-який великий бізнес пов'язаний з владою, — каже він. — Як правило, чиновники купують акції компанії і потім максимально її підтримують". До того ж уряд В'єтнаму вже давно вніс авіаперевезення в список високопріорітетних галузей і всіляко сприяє їхньому розвитку.

Користуючись сприятливою обстановкою вдома, Тао планує розширювати бізнес VietJet в регіони Північної та Північно-Східної Азії, відкриваючи нові маршрути в Китай, Росію і Японію.

“Ми дивимося на [авіалінії] Emirates, які прийшли з країни з невеликим населенням і перетворилися на глобальну авіакомпанію, — каже Тао. — І ми хочемо зробити з VietJet азіатські Emirates".