Це коли люди одночасно можуть вірити в декілька взаємовиняткових і часто-густо однаковою мірою абсурдних речей.
Сидіти на дивані і скаржитися на безпросвітне життя, та при цьому в день виборів просто не піти голосувати, вважаючи кращим варіантом виїхати за місто. Сумно зітхати, що один голос нічого не вирішує, але дати можливість проголосувати за ладних господарників легіону старих шкарбунів і тіток.
Не піти голосувати, висловлюючи протест проти системи, забуваючи, що для системи байдужий цей протест, бо єдина мова, яку вона розуміє, – це активний вчинок. Гучніше за всіх волати про підтримку улюбленого кандидата, проте тихенько пропустити день виборів, посилаючись на відсутність вибору.
Ну і найпопулярніше в народі: «Я не піду голосувати, бо торгую на базарі (малюю мокап у своєму рекламному агентстві – байдуже), а неділя – базарний день». Настільки популярне, що вже можна певно вважати поважною причиною. Власний бізнес – справа свята. Та поміркуйте про те, що коли ви не підете голосувати сьогодні, то завтра з різних причин можете лишитися без цього бізнесу.
Я через щось подібне вже проходив.
Ідіть і голосуйте. Голосуйте за, голосуйте проти. Але не сидіть удома.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени