Українську владу якось негарно лихоманить. Один закликає Німеччину відрядити в Чорне море військові кораблі... Ну ви поцікавтесь, скільки їх у Німеччини є, а скільки потрібно для забезпечення власної безпеки на морі?
Інший публічно закликає Туреччину закрити Босфор для російських військових кораблів. Так, ніби наявних в Чорному і Азовському морях військових кораблів Росії замало, щоб домінувати.
Ну, і непогано би почитати Конвенцію Монтре, яка передбачає, що Туреччина може перекрити протоки для військових кораблів воюючих чорноморських держав. Для обох. А тут відразу дві проблеми – чи потрібні нам такі санкції проти ВМСУ, і як переконати Туреччину, що Україна і Росія воюючі держави, якщо навіть вводячи воєнний стан Порошенко заявляє, що це не означає війну з Росією?
А ще зважте, що підтримуючи Україну, Туреччина публічно вимагає від Росії забезпечити принцип свободи мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці. Що потрібно їй, але вигідно і для нас. То як Туреччина може вимагати від Росії забезпечити свободу мореплавства в одній протоці, і водночас заборонити їй те саме в іншій?
Отямтесь, стратеги, немає кораблів НАТО. Є військові кораблі держав-членів НАТО. І усі країни НАТО розвивають свої військово-морські сили не з розрахунку, що триматимуть бойові кораблі в Чорному морі на підхваті у України.
Отямтесь, стратеги, немає кораблів НАТО
Одна справа, коли такі дурниці публікуються обивателями в Facebook. Державні ініціативи, пропозиції і звернення не можуть бути позбавленими сенсу і можливості реалізації.
Не підігруйте Путіну. Думайте. Розраховуйте на себе. Пояснюйте свої наміри і плани. Не просіть від друзів те, що вони не можуть для вас зробити. Однаково не отримаємо – а друзів втратимо.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени