«Піхотинець завжди буде основним аргументом на полі бою». Навіщо Силам оборони наземні роботизовані комплекси — розмова з бійцем 3-ої ОШБр

Якщо говорити про цю операцію, першочергова задача була знищити укриття противника для подальшого просування наших штурмових груп. Тобто задача стояла саме ліквідувати противника.

Під цю задачу ми планували застосувати чотири наземних камікадзе, кожен з яких споряджений 30 кг вибухівки. Але всі чотири нам не пригодились — стало достатньо двох. Перед другим камікадзе противник здався в полон.

— Ми бачимо, як проводять росіяни штурми. Це надзвичайна кількість піхоти. Вони просуваються маленькими групами з укриттям в зеленці. Вони можуть так ресурс втрачати, ми — ні. Але інколи потрібно провести штурми позицій. А ось так проводити штурми, як ви кажете, за допомогою НРК знищити противника на позиціях, а тоді вже якось завести туди піхоту і поставити на утримування позицій, напевно, що це єдиний вихід з ситуації з огляду на те, як розвивається поле бою, чи не так?

— Повністю погоджуюсь, для початку — з вашою думкою щодо того, як відбуваються зараз штурмові дії у противника, і з тим, що ми не можемо дозволяти собі здійснювати такі ж «м'ясні» штурми, оскільки у нас для таких задач не вистачало і не буде вистачати піхоти.

І загалом я, як колишній штурмовик, вважаю, що це не гуманно — здійснювати такі штурмові дії, як здійснює противник.

У свою чергу ми якраз рухаємось в ногу з тенденціями. І НРК, я думаю, якраз буде основним вогневим акцентом в найближчий рік-півтора так точно.

Якщо ми говоримо про проведення штурмів за допомогою наземних роботизованих комплексів, у нас це не перша успішна задача, яка у нас проводилась. Тобто ми активно застосовуємо [дрони] типу НРК для підтримки штурмових груп, щоб прикривати штурмові групи, коли вони зачищають ті чи інші території, і рухаємось до того, щоб повністю проводити роботизовані штурми, щоб пізніше піхота просто заходила на зачистку або переміститися до цієї території.

Тобто ми рухаємось в тому напрямку, щоб максимально зняти з піхотинця роботу.

— Ви кажете, що на наступний рік очікується тенденція до того, що НРК будуть проводити і вогневі впливи. Наскільки можна говорити про успішність таких вогневих впливів? Вогонь з НРК може бути прицільним? Наскільки можна реально говорити, що це буде вогневий засіб ураження? Чи ми зараз говоримо про камікадзе? Це будуть дрони, на кшталт FPV?

— Насправді ми маємо розглядати вогневу підтримку на НРК в усіх її типах, які тільки можливі. Тобто і точкові, як камікадзе, так і вогневе ураження за допомогою дистанційних гранатометів, кулеметів і так далі.

Якщо ми говоримо про прицільність вогню, насправді зараз є на ринку засоби, які досить непогано і ефективно показують себе в застосуванні на полі бою — як по точності, так і по запасу БК, так і по програмному забезпеченню.

Але насправді не завжди буде все залежати саме від роботизованих комплексів. Тобто в будь-якому випадку роботизованим комплексом керує оператор. Оператор не буде працювати і керувати ним один. Тобто це екіпаж, команда, в яку входить командир екіпажу, оператор НРК, оператор БПЛА, помічник. Тобто це злагоджена робота.

Якщо ми говоримо про повноцінні штурмові дії за допомогою наземних роботизованих комплексів в комбінаціях з гранатометами, кулеметами, наземними камікадзе, то треба розуміти, що це вимагає хорошої підготовки особового складу, їхнього розуміння тактики на полі бою, правильно спланованої задачі і відповідної підтримки від командування. Лише за допомогою об'єднання всіх цих аспектів у нас буде ефективне виконання штурмових задач.

Ми говоримо через рік. Я думаю, що це буде навіть не через рік, а протягом року. Особисто в моїх цілях, в моїх планах до кінця цього року провести певну низку успішних штурмових задач. Сподіваюся, що побачите на медіаресурсах Третьої штурмової бригади найближчим часом ще одну успішну виконану задачу.

— Нещодавно було заявлено про відкриття в межах навчальної академії Третьої штурмової Школи операторів НРК. Чи маєте якусь інформацію, що це за школа? Я бачив, що цивільні теж туди можуть йти. Це на безкоштовній основі? Це на платній основі? Чи це переважно на військових зараз орієнтовано? Як довго взагалі навчатися на оператори НРК, щоб здобути собі такий потенційний воєнний фах?

— Я відповім по порядку. Загалом, так, в Третій штурмовій бригаді на цей момент запустилась школа наземних роботизованих комплексів у складі KILL HOUSE. І загалом це стало можливим лише тому, що командування Третьої штурмової бригади, зокрема Андрій Білецький, активно просуває тему безпілотних систем загалом в бригаді і в Третьому армійському корпусі. Тобто ми розуміємо, що людський ресурс потрібно берегти і максимально застосовувати технології.

Саме тому, як раніше було створено KILL HOUSE, так зараз створено Школу наземних роботизованих комплексів. Так, там можуть проходити навчання цивільні. Базовий курс для цивільних складає, якщо я не помиляюся, п’ять днів. Цінова політика в районі восьми тисяч гривень.

І також є курс для військових. Він посилений, складається, здається, з 11 днів, і він повністю безкоштовний для військових. Тобто наша бригада готова ділитися бойовим досвідом застосування наземних роботизованих комплексів не лише в межах своєї бригади чи свого корпусу, а загалом на межі всіх Збройних сил України. Тобто школа відкрита для будь-якого військовослужбовця з будь-якої бригади, щоб отримати ті знання і той бойовий досвід, який на даний момент здобула Третя штурмова бригада.

Якщо ми говоримо про інструкторський склад школи, то інструктори там мають хороший досвід у застосуванні наземних роботизованих комплексів, мають хороші розписані програми навчання і, дійсно, там передається бойовий досвід у цій найновішій тенденції.

— А як взагалі зараз в напрацюванні бойового досвіду по НРК? Якісь керівні документи про це є? Про те, що має бути такий-то склад, такий-то взвод, на взвод мають бути такі-то дрони, стільки-то дронів. Це все вже зараз існує в нашій армії, Макаре?

— Звичайно, існує. На цей момент є штатні підрозділи у багатьох бригадах Збройних сил України, де чітко передбачено кількість особового складу, наприклад, у взводі НРК або у роті НРК, якими комплексами вони мають бути забезпечені.

Так, не все там так, як би хотілося. Тобто трохи не ті НРК передбачаються, якими мали би бути укомплектовані підрозділи, і хотілося би завжди трохи більший штатний розпис підрозділу. Але ми в цьому напрямку рухаємось, ми даємо фідбек наверх від своїх підрозділів і поступово це все змінюється.

Якщо ми говоримо про прописані документи, як саме мають працювати ці підрозділи, наскільки я розумію, прям доктрини, як, наприклад, по FPV чи по БПЛА на цей момент немає. Але ми також активно прописуємо свою доктрину, активно нею ділимося і поширюємо її в рамках Збройних сил України.

Тобто це все пишеться тут і зараз саме бойовими екіпажами. Саме бойові екіпажі дають фідбек, розписують загалом навчання, структуру, тактику застосування, методику планування під наземні роботизовані комплекси. Усе йде до певної стандартизації.

Але тут треба також розуміти те, що НРК, як і загалом саме поле бою, змінюється постійно. Тобто постійно додається щось нове, якісь нові напрямки, нова електроніка, новий зв’язок. Відповідно, все активно змінюється. І є розуміння, що цю доктрину потрібно буде оновлювати постійно. Це живий організм, який постійно розвивається.

— Наскільки мені відомо, зараз держава уже підтримує і закупівлю наземних роботозвонних комплексів для підрозділів з цього, 2025 року. А наскільки потреба забезпечена державою?

— Я не готовий вам насправді відповісти на це запитання, наскільки ця потреба закрита зараз державою, оскільки…

— Державні постачання є в цьому процесі?

— Державні постачання, звичайно, є. Єдине те, що я не можу відповісти, в якому відсотковому співвідношенні це відбувається, бо я, умовно, кінцевий споживач НРК в бригаді. Тобто я отримую [НРК] вже зі складів бригади, а на склади бригади воно заходить різним чином. Щось від держави, щось закуповує сама бригада, щось від волонтерів.

Але так, від держави є постачання НРК. І вони більші, ніж, наприклад, були там півроку тому.

— Якщо говорити про властивості цих дронів. Є НРК-логісти. Є дрони, які опрацьовують інженерне обладнання позиції, розтягують колючий дріт, розміновують території. Зараз є запит на евакуацію дронами. Ви в своїх штурмах використовуєте дрони-камікадзе. Де ми кращі, де ми гірші, де нам треба ще, на вашу думку, допрацьовувати? А що взагалі може з’явитися на полі бою нове?

— Так, у ЗСУ загалом найкраще застосовується логістика. Якщо говорити про нашу бригаду, наприклад, в середньому кожен взвод наземних роботизованих комплексів всередині бригади за тиждень перевозить близько 10 тонн корисного вантажу для передових позицій.

Також ми здійснюємо активну евакуацію. На жаль, цифри я не можу назвати, але вона активна і вона проводиться дуже давно.

Це два сегменти, які найбільше загалом поширені в напрямку НРК по Збройних силах України.

Наступним етапом якраз є наземні камікадзе і бойові модулі. Мабуть, бойові модулі застосовується на цей момент найменше. Загалом я чув дуже і дуже мало випадків застосування бойових модулів, але багато хто робить зараз на цьому акцент.

Якщо ми говоримо про мінування-розмінування, також досить активно використовується в напрямку інженерної підтримки позицій.

Тому найслабше, мабуть, зараз працює напрямок бойових модулів, але я думаю, що це всього-навсього питання часу і дуже короткого часу.

— Є теза про дрони, які здатні замінити людей. Якщо це так, то де?

— Щодо загалом заміни людей роботами на полі бою. На мою суб'єктивну думку, посилаючись на свій попередній піхотний і штурмовий досвід, людину на полі бою не замінить ніколи нічого. Тобто людина завжди буде основним аргументом на полі бою.

Бо все одно людина першою вступає в окоп, першою проводить огляд і так далі. І якщо людина є в окопі, значить ця територія наша, якщо це наш боєць там знаходиться.

Тому піхотинець завжди буде основним аргументом на полі бою і його не заміниш. Але нашою задачею, задачею наземних роботизованих комплексів є максимально спростити йому його роботу. Максимально спростити йому несення бойового чергування, оборони позицій, наступальних дій, логістики, евакуації. Тобто всі процеси, які можливо забрати на робота, наша задача їх забрати.

Якщо ми говоримо про обслуговування, так, на забезпечення роботи підрозділу потрібно більше людей. Тобто для того, щоб один робот міг виконувати задачу, потрібна досить велика кількість людей.

І чергові командири підрозділу, екіпаж, який складається з трьох-чотирьох осіб. Це водій, який забезпечує доставку цього робота в певну точку і вивезення. Це майстерня, яка його обслуговує, коли він пошкоджується, ламається або його підбиває противник. Або просто виходить з ладу щось з його комплектуючих. Це фахівці з IT-сфери, фахівці з сфери програмного забезпечення. Це фахівці з електроніки, слюсарі, зварювальники і так далі. Ці всі люди нам потрібні в підрозділах.

Тому для масштабування роботизованих комплексів на полі бою нам потрібно буде більше людей, ніж задіяно на полі бою. Але ми за рахунок цього будемо нести менші втрати і багато в чому робити роботу на полі бою ефективнішою.

Оскільки, якщо ми говоримо, наприклад, про турелі, вони точніші будуть, ніж стрільба з кулемета з рук піхотинця. Якщо ми говоримо про гранатомети, вони будуть точніше попадати. Якщо ми говоримо про камікадзе, вони будуть більш точно, ефективніше працювати, наприклад, ніж залучення тої ж самої артилерії.

Тому в будь-якому випадку напрямок наземних роботизованих комплексів потрібно масштабовувати, максимально доносити ефективність засобів до командування на усіх рівнях в усіх бригадах без виключення.