Першою ластівкою став гучний індонезійський фільм «Рейд: Операція « «(2011), і відтоді прогрес у жанрі бойовика вже не зупинити.
П’ять фільмів, про які йтиметься нижче, об'єднує одне просте почуття — втома від підробки. Тут майже немає супергероїв. Зате є німий батько, що біжить за вантажівкою у шльопанцях. Є сімнадцятирічна вбивця з катаною. Є продажні копи, які стріляють у спину колишнім напарникам.
Чотири з п’яти фільмів — про самотнього месника, який бореться проти гнилої системи, і це не помилка, а найчесніша формула жанру.
Гонконг, Франція, Індонезія, Уельс. Карта світового екшену змістилася, і сьогодні найзахопливіші бійки знімають далеко від Лос-Анджелеса. І це чудово.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
«Він шалений» / The Furious (Huo zhe yan)
Режисер: Кендзі Танігакі
У ролях: Се Мяо, Джо Таслім, Ян Еньєу
Неймоу й Вей живуть спокійно, доки його доньку на прізвисько Рейні не викрадає злочинне угруповання. Поліція підкуплена і не поспішає допомагати. Тоді Вей вирушає вбивати всіх сам — а єдиним союзником стає журналіст Навін, чия дружина теж зникла безслідно…
Це повернення гонконгського екшену з оновленням у вигляді новомодних трюків із довгими планами та еквілібристикою від оператора, який рухається в одній хореографії з акторами.
Режисер Кендзі Танігакі — колишній постановник трюків, і бійки він ставить як музику. У касті зібрали ветеранів того самого «Рейду» — Джо Тасліма та Яяна Рухіана — а також тайську зірку Джиджу Янін.
Головну роль грає Се Мяо, колишня дитяча зірка, яка билася з Джетом Лі ще в дев’яностих; фільм знімали майже два роки, і це видно в кожному кадрі.
Екшн захоплюючий, у деяких сценах буквально захоплює дух. Та й історія з батьком, який іде за дочкою в лігво бандитів, тут хоч і розіграна просто, але зачіпає сильніше, ніж у фільмі «Заручниця» з Ліамом Нісоном.
Кому сподобається: усім, хто сумує за Рейдом і готовий вигукувати «як вони це зробили?» прямо в залі.
Кому це не підійде: тим, хто після першої зламаної кінцівки на екрані тягнеться за валеріаною.
«Загублена куля» / Last Bullet (Balle perdue 3 / Lost Bullet 3)
Режисер: Гійом П'єрре
У ролях: Альбан Ленуар, Стефі Сельма, Ніколя Дювошель
Ліно — геніальний механік і водій на відході, колишній зек, який збирав машини для бандитів. Вийшовши з в’язниці, він прагне лише одного — справедливості за вбитого наставника Шараса. Попереду — погоня за заклятим ворогом, хиткі союзи та продажний командир, який мріє поховати всіх одразу…
Це фінал французької трилогії, що розпочалася ще у 2020 році. Ці фільми стали європейською відповіддю як «Форсажу», так і «Джону Віку». Тут немає жодного гламуру, усі трюки зняті максимально реалістично, а скільки тут розбили машин без жодної графіки, навіть підрахувати складно.
Кому сподобається: шанувальникам ревучих моторів і тим, хто дивиться «Форсаж» заради аварій, а не заради сім'ї.
Кому це не підійде: глядачам, які спочатку захочуть зрозуміти, хто кому і за що мститься — тут краще переглянути перші дві частини.
«Блукаюча тінь» / The Shadow Strays (2024)
Режисер: Тимо Тьяхьянто
У ролях: Аврора Ріберо, Хана Маласан, Таскья Намья, Алі Фікрі, Андрі Машаді, Чу Кін Ва
Сімнадцятирічна найманка під кодовим ім'ям «13» відсторонена від роботи після проваленого завдання в Японії. Під час вимушеної перерви вона зустрічає одинадцятирічного Монджі, який щойно втратив матір. Коли хлопчика забирає безжалісний синдикат, «13» порушує наказ наставника — і обрушує пекло на голови всіх підряд…
Ну як тут знову не згадати «Рейд» — еталонне чоловіче кіно, зняте в Індонезії.
Індонезія знову нагадує світові, хто тут господар у плані жорстокого екшену. Нове творіння Тімо Тьяхьянто — це ніби «Джон Вік», але з індонезійськими дівчатами, та й крові тут набагато більше. У деяких моментах, як це бувало й під час перегляду «Рейда», хочеться вигукнути: «А як це зняли, блін».
Кому сподобається: шанувальникам Рейда та тим, хто вважає, що хорошого насильства багато не буває.
Кому не сподобається: усім, кого дві з половиною години безперервної різанини втомить уже до середини — а це трапляється навіть із шанувальниками жанру.
Бастіон 36 / Squad 36 (Bastion 36)
Режисер: Олів'є Маршаль
У ролях: Віктор Бельмондо, Тевфік Жаллаб, Іван Атталь
Антуан Серда — командир елітного поліцейського підрозділу BRI, якого понизили в званні та перевели до антикримінальної бригади після покарання з боку внутрішньої інспекції. Він відвертається від колишньої команди та її харизматичного лідера Самі Белькаїма. А коли двох його колишніх напарників вбивають протягом доби, а третій безслідно зникає, Серда розпочинає власне розслідування — і поринає в саме серце поліцейської війни…
Легендарний Олів'є Маршаль не втратив форму. Це дивовижний режисер, який прийшов у кіно після роботи в паризькій поліції, колись зняв класичну драму «Набережна Орфевр», 36″ з Даніелем Ото та Жераром Депардьє, а потім зняв серіал «Наліт».
Похмурі історії про світ поліції з корупцією та насильством — його коник.
Новий фільм — один із найпохмуріших у кар'єрі Маршаля. Візуальний стиль просто бездоганний, акторська гра Віктора Бельмондо (так, це онук того самого Жан-Поля) вражає. Екшну, здавалося б, небагато, але він досить жорсткий.
Кому сподобається: шанувальникам дощового паризького нуару та французьких поліцейських, які завжди виглядають надто круто.
Кому це не підійде: тим, хто за десять хвилин вгадує фінал будь-якого фільму про продажних поліцейських — тут сюрпризу майже немає.
«Опустошение» / Havoc (2025)
Режисер: Гарет Еванс
У ролях: Том Харді, Джессі Мей Лі, Форест Вітакер, Тімоті Оліфант
Уокер — детектив, змучений життям і совістю, який пробивається крізь кримінальний підпільний світ. Після зірваної наркоугоди на нього накидаються одразу всі: мстивий синдикат тріади, продажний політик і власні колеги-поліцейські. Щоб врятувати сина політика, який втік, Уокеру доведеться зустрітися віч-на-віч із демонами минулого — і з дуже великою кількістю озброєних людей…
Так, так, режисер «Рейду» Гарет Еванс повертається, цього разу з Томом Харді в кадрі. Зйомки завершилися ще восени 2021 року, але через страйки та перезйомки прем'єра перенесена на 2025 рік — майже три з половиною роки у виробничому пеклі.
Фільм залишає неоднозначне враження. З одного боку, відчувається рука майстра, який подарував нам «Рейд». З іншого боку, сюжет дещо безглуздий і місцями навіть не намагається тримати в напрузі.
Кому сподобається: тим, хто дивиться фільми заради хореографії насильства і готовий пробачити картонну драматургію заради Тома Харді в режимі берсерка.
Кому це не підійде: глядачам, які чекали на черговий «Рейд», доведеться серйозно знизити очікування, інакше розчарування гарантоване.