До виборів ще досить далеко. Але по всій Одесі – величезні портрети Юлії Володимирівни, в окулярах, із суворим і гарним обличчям вчительки старших класів.
І навіть не просто вчительки, а класної керівниці: натяк на те, що вона буде класно керувати країною.
Слоган – великими літерами: новий курс для України.
Дрібними буквами – нові можливості для кожного. І справді, навіщо нам, дрібним людям, великі літери?
Я б двома руками голосував за нових людей для України. Але Ю.В. людина у владі не нова.
А ось з новим курсом складності. Тому що сьогоднішній курс країни, на мій погляд, вірний і його потрібно дотримуватися.
Курс в Європу з поглибленням євроінтеграції і реформами (не в останню чергу законодавчими), яким йде моя країна, вважаю єдино можливим. Альтернативою йому («новим» курсом) є зближення з країною-агресором. Але ж і це зовсім не новий курс. Пробували.
Сьогоднішній курс країни вірний і його потрібно дотримуватися
Курс – це напрямок руху. Вперед чи назад? Вправо чи вліво?
Сьогодні курс України щодо Росії я б назвав помірним військовим протистоянням. Тобто захист лінії поділу, вона ж лінія фронту, при збереженні дипломатичних відносин, торговельного обміну і ліберального ставлення (безвіз) до поїздок громадян країн, що протистоять одна одній, через цю сумнівну лінію, зокрема й туристичних. Фактична відмова від повернення Криму військовими засобами, але жорстке невизнання анексії. Це – старий курс. Якою буде альтернатива?
Повторюся – я не проти зміни людей у владі. Але я проти зміни курсу, яким йде Україна.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени