Навіщо робити реформи

Погляди

23 січня 2018, 18:20

Павло Кухта

Колишній в.о. міністра економіки, керівник з політичних питань Київської школи економіки

Якщо хочемо швидко розвиватися, маємо дотримуватися макроекономічної політики, подібної до Польщі

Важливий аспект економічних реформ – макроекономічна стабільність у відреформованій економіці, її відсутність в економіці нереформованій та наслідки, до яких це призводить.

Майже ідеальними кейсами для такого порівняння є Польща та Україна. Польща справедливо вважається однією з найкращих східноєвропейських країн за якістю макроекономічної політики – завдяки реформованому ще в 90-ті роки дійсно незалежному Центральному Банку та дуже обережній та обачливій політиці польського Мінфіну щодо публічних фінансів. Український НБУ, навпаки, до реформ 2014-2015 років, був вкрай політично залежним, а політика урядів України в сфері публічних фінансів, починаючи з 2000-х років і до Революції Гідності 2014 року, найкраще характеризується фразою «після нас хоч потоп».

Рівень реформованості інститутів, що відповідають за макроекономічну політику, та рівень відповідального ставлення до неї, як бачимо, були в Україні та Польщі останніми роками вельми різні. Вельми різними були й результати з точки зору макроекономічної стабільності та зростання економіки.

З 1996 року польський злотий коливається проти долара США у діапазоні від 2,5 злотих за долар до 4,15 злотих за долар. У 2016 він був близьким до своїх найнижчих значень – 3,94 злотих за долар в середньому по року. Гривня з 1996 року знецінилися в 14(!) разів – смертний вирок політично залежному дореволюційному НБУ, з його політикою фіксованого курсу та «друкарським верстатом», який включався за командою правлячих в країні кіл.

 

До початку 2000-х років, Польща зуміла приборкати інфляцію, яка ще в 1996 була двозначною і досягала майже 20% на рік. Починаючи з 2001 року, рівень інфляції у Польщі жодного року не перевищив 5% - нагадаю, Україна зараз орієнтується саме на цей рівень інфляції як на середньостроковий цільовий показник. Втім, навіть новому реформованому НБУ все ще не вдається його досягти, за «попередників» же рівень інфляції коливався в діапазоні від 0% до 40% та становив в середньому дуже високі 14,7%.

 

За такої разючої різниці у рівнях стабільності грошових одиниць, не дивно, що й темпи та стійкість економічного зростання в Україні та Польщі разючим чином різняться. За період 1996-2016 років Польща жодного року не мала падіння ВВП, а середньорічні темпи зростання за ці 20 років становили майже 4%. Україна, в цей же час, то досягала шалених темпів росту у 12% на рік (як у 2004 році), то падала на ще більш шалені 15% на рік (як у 2009 році) – в середньому ж, за 20 років вийшли дуже скромні 1,2% економічного зростання на рік.

 

Висновок для сучасної нової України дуже простий: якщо хочемо швидко розвиватися, маємо дотримуватися макроекономічної політики, подібної до Польщі. Себто жорстко дотримуватися принципу політичної незалежності НБУ й дуже обачливо ставитися до публічних фінансів, зокрема, поступово перейти до бездефіцитного бюджету та знизити рівень державного боргу. Інакше ризикуємо знову повторити помилки минулого і знову отримати той самий жалюгідний результат: низьке економічне зростання та хронічну нестабільність.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Інші новини

Всі новини