Кілька років тому мені потрібно було залагодити кілька формальностей в Нідерландах, де я зареєстрований. Чиновник перевірив систему і зазначив: "О, у вас подвійне громадянство, ви ще й канадець". Не замислюючись, я відповів, що у мене їх три, я ще і литовець.
Здавалося, все буде нормально. Але в результаті: "Цього немає в системі! Чому ви не повідомили? Ми повинні про це знати!". І я вирішив більше ніколи про це не говорити.
Так, у мене три паспорти і три національності, і вони всі мені дорогі. Я народився в Канаді, і до 20 років у мене не було іншого паспорта, навіть коли більшість часу я жив у Нідерландах. Намагався виконати мрію мого батька: він емігрував до Канади, але, на його жаль, повернувся в Нідерланди. Він хотів, щоб хоча б його діти були канадцями.
Зрештою, я зробив голландський паспорт, мовчки прийнявши той факт, що по суті я голландець. Але в 2003 році президент Адамкус нагородив мене литовським паспортом, і відтоді я громадянин і цієї країни.
Це частина того, хто я насправді, і в жодного уряду немає права відібрати у мене цеЯ відданий всім трьом країнам, хоча ця вірність різна. Я гордий бути канадцем і стаю дуже емоційним, коли на в'їзді в країну митник каже мені "Ласкаво просимо додому". Це емоційний зв'язок, і він не ґрунтується на часі проживання в країні. Тож я ніколи не відмовлюся від свого канадського паспорта – для мене він священний.
Моє вірнопідданство Нідерландам має практичний характер. Цій країні я плачу більшу частину податків, тут живе моя сестра і голландські діти, і тут померли мої батьки. І поступово я емоційно до неї прив'язуюсь: тут, борючись за свободу, помер мій дядько.
Особливе ставлення у мене викликає Литва: я отримав громадянство не тому, що там народився, а за те, що зробив: мене нагородили правами – хоча я відчуваю, що у мене є і зобов'язання. І одне з них – сприяти засвоєнню історії жахливого Голокосту. Цей обов'язок зі мною щодня – як постійне нагадування про те, що це був не просто "подарунок", хоча і могло так здатися.
Я вірний кожній країні і ця відданість не кусається. Навпаки, це частина того, хто я насправді, і в жодного уряду немає права відібрати у мене це. Це моя ідентичність, мою людська гідність. І я буду захищати свої права за допомогою всього, що маю.