Коли українців запитуєш, «як ви уявляєте собі миротворців», то у 95%, мабуть, миттєво з’являється образ, закріплений ще за радянських часів. Тобто військовослужбовець в блакитному шоломі з переважно легкою зброєю. У Славонії частину території хорвати звільняли військовим шляхом, а частину – завдяки миротворцям. Орієнтовна модель миротворчої місії, яку ми запропонували в міністерстві, фактично копіює цей шлях.
Суть в тому, що мілітаристська складова, до якої належать військовослужбовці різних армій світу, розміщується на певних локаціях по всій території. Головна задача – забезпечення миру і демілітаризації незаконно озброєних формувань. Задача поліцейських угрупувань, де так само будуть представники різних країн, – слідкувати за дотримуванням громадського порядку. Серед наших громадян мало хто знає, що існують миротворчі місії ООН взагалі без використання збройних формувань. Тобто коли вони виконують обов'язки виключно гуманітарні. Надають медичну допомогу, поновлюють діяльність державних установ на раніше непідконтрольних територіях. На фініші всі ці три компоненти мають забезпечити проведення виборів.
На жаль, на Балканах були позитивні та негативні результати використання миротворчої місії. Один з невдалих прикладів – Косово. Миротворча місія відверто не впоралась із завданням інтегрувати його території в колишню Югославію, тобто Сербію. Рівень жертв серед цивільного населення привів до того, що світова спільнота прийняла рішення про неможливість інтеграції косоварів до складу Сербії – та безпрецедентно оголосила країну незалежною. До речі, Україна і досі цього не визнає.
Ніхто зараз не прагне повномасштабної війни з РФ
Під час проведення в Косово миротворчої місії поліцейський та гуманітарний компоненти фактично були відсутніми. Все почалось виключно на військових засадах. До того ж, часом дуже невпевнено і безпорадно вели себе самі миротворці. Найбільш кричущий випадок – обвинувачення у бік голландського контингенту, який полишив цивільне населення фактично на розправу озброєним незаконним формуванням. Якщо будемо допускати такі ж помилки, що в Косово, то існує безперечний ризик.
Головна проблема в тому, щоб примусити Росію погодитись на умови введення миротворчої місії, які намагається запровадити Україна і наші союзники. До речі, до розробки спільної резолюції Радбезу долучилась ще і Британія. Зараз найбільш потужний пул міжнародних гравців – Україна, Франція, Німеччина, США і Британія. Резолюцію розроблятимуть фактично всі постійні представники Радбезу, крім Китаю і Росії.
Звісно, що право вето ніхто ще не скасовував. Хоча наразі є певні механізми, які вже почали реалізовувати. Відтак, коли країна, яка має постійне представництво в Радбезі та право вето, сама є агресором, то її автоматично позбавляють права вето. Якщо цей механізм запрацює, тоді Росія взагалі опиниться в незручному становищі. Та я був би дуже обережним з такими прогнозами, бо Росія і взагалі може демонстративно вийти з цієї установи.
Треба бути щирими, розумними і відвертими – ніхто зараз не прагне повномасштабної війни з РФ. Єдиний шлях досягти мети – посилити дипломатичний, економічний і фінансовий тиск на Росію.
Колонку записано з інтерв'ю в рамках авторської програми Дмитра Тузова Час відповідати в ефірі Радіо НВ