«Це дуже популярні напрямки». Куди крім вишів Польщі вступають українські абітурієнти і який фах обирають, — експерт

Якщо до великої війни освіта за кордоном була продуманим усвідомленим рішенням для батьків та студентів, то нині ключовим став елемент безпеки: батьки як хлопців, так і дівчат часто хочуть, аби ті отримували освіту у безпечному місці, поки на батьківщині триває війна. Але все залежить від власних можливостей.

Про це в інтерв'ю NV розповіла Олеся Шахраюк, засновниця компанії Edusteps, яка займається супроводом охочих вступити до закордонних вишів.

«Звичайно, зменшився попит на ті країни, де навчання дорожче, — каже експертка. — Натомість зросла кількість студентів, які їдуть на більш бюджетне навчання». Таке пропонують, наприклад, Польща, Чехія, Словаччина — це зараз дуже популярні напрямки, за словами фахівчині. Крім того, це ще й близько до України. «Є навіть Латвія, Литва, Естонія. Попит на ці всі країни зріс. І туди їдуть студенти, які раніше ніколи не думали про освіту за кордоном, але тепер розглядають такі варіанти на противагу Києву», — пояснила Шахраюк.

Водночас є охочі навчатись у Німеччині, Австрії, особливо, якщо студенти знають німецьку мову, — тоді навчання обійдеться недорого. «Збільшився попит на Ірландію, зокрема з боку тих, у кого є статус тимчасового захисту, — продовжує далі експертка. — Для таких людей ірландський уряд зрівняв вартість навчання, тобто вона буде такою ж, як і для ірландців, а це в рази дешевше, ніж для іноземців. Для багатьох сімей це аргумент. До речі, з тих же причин зріс попит на Велику Британію, Бельгію, Нідерланди».

Серед популярних серед українських шукачів західної освіти спеціальностей засновниця Edusteps називає програми з бізнесу, менеджменту, маркетингу, економіки, фінансів. «Зріс попит на програмування, архітектуру, громадське будівництво, електронну інженерію, механічну інженерію, машинобудування. Частіше цього року цікавляться навіть науковими напрямками — біотехнології, біологія, хімія», — додала вона.

За словами фахівчині, є інтерес і до права і медицини, але тут усе складніше. «Рівень входу у ці напрямки набагато вищий. Зокрема треба мати високий рівень мови, адже у Європі здебільшого медицина викладається саме мовою країни, часто на ту ж медицину обмежений набір іноземців. Адже держава передбачає, що лікарі після навчання залишаться працювати в цій країні, і не завжди тут можуть забезпечити це працевлаштування іноземцям. Схожа ситуація з правом: якщо в університеті немає міжнародного права, то здебільшого право цієї країни не має сенсу вивчати іноземним студентам», — пояснила вона.

Нині чимало українських випускників їдуть продовжувати здобувати освіту за кордон. Причому йдеться не лише про юнаків: нещодавно британська The Telegraph написала, що так само активно виїжджають і дівчата — мовляв, лише в Польщі кількість таких студенток за останній рік подвоїлась.