Легко впасти у відчай, дивлячись на те, яким чином Україна проводить реформи і намагається стати нормальною європейською державою. Проте, такий розпач – це помилка, навіть якщо і вірити всім історіям про те, що на шляху України до європейського майбутнього – безліч перешкод.
Всі, хто останні 25 років займався реформуванням України, були розчаровані. Їхні спроби впровадити передові реформи та інновації закінчувалися нічим. Але це одна сторона українських реалій.
Інша – нещодавнє прийняття нової реформи охорони здоров'я і життєздатність громадянського суспільства, яке не перестає чинити тиск на владу в плані реформ. Все це доводить, що українці не погодяться на заморожування ситуації. Імпульс змін, що почався ще в епоху Михайла Горбачова, триває донині, незважаючи на численні перешкоди.
Легко стверджувати, що реформи в Україні «безнадійні» і що через «рецидивістську» політичну культуру там нічого не робиться. У недавньому звіті британський аналітичний центр Chatham House висловив припущення, що нинішні реформи в Україні можуть бути згорнуті. Але цей звіт багато в чому панікерський. Приводів для тривог багато, але країна може рухатися вперед.
Ані Україна, ані її партнери за кордоном не можуть дозволити собі впадати у відчай з приводу перспектив реформування країни. Замість цього всі сторони повинні докласти вдвічі більше зусиль, щоб допомогти Україні та її громадянам рухатися в обраному напрямку. Це означає постійний тиск на урядові та економічні еліти, як за кордоном, так і всередині країни, вимога реформ і очищення всієї системи від корупції. Останнє – давно вже є характерною ознакою України. Президентська адміністрація повинна остаточно створити незалежний Антикорупційний суд. Це також означає надання Україні ресурсів, необхідних для її безпеки і захисту, в тому числі – зброї, одночасно наполягаючи на її ефективному використанні.
Іноземні уряди повинні невпинно чинити тиск на застаріле і корумповане Міністерство оборони України, вимагаючи реформувати його бюрократичні структури і ліквідувати корупцію. В економіці необхідний перехід до раціональної енергетичної політики, надання вітчизняним підприємствам можливості на рівних конкурувати з іноземними інвесторами, а також із місцевими олігархами. Звичайно, це лише короткий список того, що повинно бути зроблено, оскільки реформа України в широкому сенсі включає в себе всі сфери управління, в тому числі, оборонний сектор.
Те, що громадянське суспільство продовжує вимагати реформ і європеїзації України, стало можливим багато в чому завдяки тому, що Росія продовжує свою агресивну війну проти України. Ця війна більше, ніж будь-що інше посприяла також зміцненню почуття національної єдності в українців, сфокусувала увагу людей на найголовнішому ворогові, а саме на корупції, яка роз'їдає державу зсередини. Адже саме корупція дозволила президенту Росії чинити тиск на режим колишнього президента України Віктора Януковича і повсюдно поставити своїх людей в уряд і всі міністерства – згори й донизу. І саме корупція послабила українську армію і силовиків до такої міри, що вони не змогли відповісти на російське вторгнення у 2014 році.
Реакція на війну дозволила сформувати в Україні таку громадську думку, яку неможливо було уявити ще в 2014 році. Так, реформи в Україні можуть зтикнутися з тимчасовими перешкодами, оскільки революційний запал не може горіти постійно. Але загроза подальшої російської агресії, вибух антиукраїнських настроїв в російських ЗМІ говорять про те, що всі розмови про «слов'янське братерство» тепер довгий час будуть неможливі в Україні. Правильний націоналізм може стати тією силою, яка поверне Україну в Європу, як це було в 1989-1991 роках з країнами Східної Європи.
Зовнішнім партнерам України не слід втрачати пильність, і важливо продовжувати чинити тиск на Київ для оптимального процесу проведення реформ. Ставка на Україну – це не що інше, як ставка на європейську безпеку, оскільки Москва бачить себе у війні проти Заходу в цілому, а не тільки проти таких окремих держав, як Україна або Сполучені Штати.
Один з важливих уроків за останній час – це те, що поняття європейської безпеки нероздільне. Важливо пам'ятати це, коли мова заходить про Україну. В іншому випадку ще одна держава буде просто приєднана до Росії, а це неприпустимо.
Переклад НВ
Нове Bремя володіє ексклюзивним правом на публікацію матеріалів Atlantic Council. Републікація повної версії тексту заборонена
Нове Bремя запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени