Перевіряти і контролювати потрібно тих, хто живе за рахунок або розпоряджається грошима платників податків – державним бюджетом.
А ось спостерігати за тими, хто спостерігає – це надто витончене збочення для української політичної шантрапи.
Як каже один мій мудрий колега, якщо у питанні скасування нетрадиційного (в негативному значенні) рішення обкладати звітністю активістів на рівні з чиновниками і депутатами Петро Порошенко вирішив скористатися тактикою Трампа «ескалація-деескалація» (спочатку максимально загострити проблему, а потім з'явитися на публіці на білому коні як рятівник), то слова вдячності за майбутню роль у розв'язанні цієї проблеми буде останнім, що почує президент від Заходу.
Зіграти у гру «я тут ні при чому – це поганий парламент» можна. Та лише за умови, що необхідності домовлятися зі Заходом про щось інше більше немає. А це не так.
Ніхто не знає, але цілком можливо, що це була найбільша політична помилка Порошенка.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени