Головною метою, яка напрацьовувалася перед G20, був пошук підходів до вирішення двох ключових проблем у світі. Перша – це загроза нових економічних воєн. На саміті в Буенос-Айресі лідери країн мали би виробити механізми, щоб не допустити цього.
Друге заплановане питання порядку денного – продовжити дію Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Це в свою чергу мало б продовжити виконання Угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3).
Що отримали на ділі? Читаємо заключну декларацію, підписану учасниками G20. Перше питання – спільної мови не знайдено. Перед загрозою економічних воєн всі країни залишилися при своїх інтересах. На порядок денний світу в економічному протистоянні виходить нова ключова тема –протекціонізм. Країни все більше просувають на ринки свої товари, і роблять це агресивно. При цьому вони захищають свої ринки – аж до того, що виводять виробництво з чужих країн, і намагаються акумулювати своє виробництво в межах власних кордонів. Це простежується у протистоянні між Пекіном та Вашингтоном, між Європою та Вашингтоном. Ситуація дійшла аж до того, що лідери багатьох країн заговорили ледь не про необхідність розпуску Світової організації торгівлі, втім зійшлися на тому, що її треба реформувати.
Всі країни залишилися при своїх інтересах
Щодо другого питання. Зустріч на тему ядерного роззброєння не відбулася. Офіційно – через агресивні дії РФ проти України в Керченській протоці, де було заарештовано українських моряків і фактично в піратський спосіб захоплено кораблі. Непродовження договору щодо ракет – одна з найбільших світових загроз. Світ може знову опинитися на порозі гонки озброєнь.
Що стосується дотичних проблем на кшталт боротьби з кліматичними загрозами, то учасники саміту обмінялися думками, але так і не знайшли вектор, який би об’єднав зусилля більшості країн в питаннях збереження екологічного балансу на планеті.
Таким чином саміт G20 показав: лідери ключових країн світу не можуть знайти спільної мови щодо найважливіших проблем. Зрештою, аргентинська зустріч ще раз довела – над світом нависла величезна хмара протистояння. Це відчувається і в економічному, і в політичному, і в ідеологічному аспектах. Я вже не кажу про військово-політичне протистояння.
Бо невипадково паралельно зі самітом G20 Росія вела окрему роботу: Путін зустрічався з лідерами Китаю та Індії, і ширше – у форматі лідерів БРІКС. Що це, як не спроба сформувати альтернативу G7 і G20? Наскільки це було успішно? Крім улесливих висловлювань окремих лідерів, на цих зустрічах так і не вдалося досягти якихось результатів.
А тому висновки скромні, домовленості мізерні. На порядку денному – наростання напруги і протистояння. Зараз світ передусім має шукати формулу безпеки. І лише таким шляхом виходити на питання регулювання ринків.
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени