Відгулявши День Подяки, мешканці Волл-Стріт вирішили трохи попрацювати, благо часу залишилося не так багато, до Різдва рукою подати і вже на наступному тижні почнуться веселі різдвяні вечірки, а найближчими днями повинні багато в чому визначити, які бонуси в цьому році чекають інвесторів і спекулянтів. І ключове, щоб ніщо не зіпсувало настрій. Поки що основний претендент — торговельні війни. Які все ще не дісталися до фінансового ринку, але щосили кошмарять промисловість, індекси якої знижуються у всьому світі, так само як і попит на метал. Зауважте, в Україні, наприклад, для металургів листопад став найгіршим місяцем за останні років 20, судячи за обсягами виплавки сталі. Ще й чортові мілленіали не хочуть купувати активи, наприклад, машини, і вважають за краще користуватися таксі або навіть громадським транспортом, допомагаючи падати попиту на метал.
Але фінансові ринки живуть надією. І вона допомагає. Ось і на цьому тижні то Трамп, ображений президентським буллінгом на саміті НАТО, то його китайські товариші по нещастю, посилали сигнали про те, що з переговорами все погано. Змушує ринки влаштовувати розпродажі. Але варто було вийти одній статті на Блумберг, де журналісти поділилися чутками про те, що домовляться, як ринки з радістю відіграли майже всі втрати. І ранок п’ятниці індекс S&P500 почне на позначці в 3117 пунктів. Не історичний максимум, але дуже і дуже високо. Навіть незважаючи на те, що гамлетівська дата «бути чи не бути тарифам» вже дуже близько. І багато в чому визначальна. І для ринків, і для багатостраждальних металургів.
Український сегмент єврооблігацій коливався в унісон з іншими ринками, що розвиваються, трохи знизившись за підсумком тижня. Благо, ніяких особливих новин з України або про Україну не надходило. І всі чекають наступного тижня, де спочатку відбудеться саміт в нормандському форматі, від якого абсолютно незрозуміло, що можна чекати, а потім цілком можлива активізація по лінії МВФ, де ринки сподіваються ще до кінця року побачити staff level agreement. Тим більше, схоже, на наступному тижні в Україні таки буде проголосований ринок землі, нехай і в досить кастрований формі, що дозволить виконати одну з ключових умов. Особливо розчулює той факт, що поряд з іноземцями, яким закриють поки що доступ до святої української землі, не дозволять купувати землю також і українським компаніям, які вже встигли вийти на біржу. Такий собі негативний відбір, коли ти найпрозоріший, найпередовіший, побудував правильно бізнес, вийшов на зовнішні ринки, а тут тобі за це прилітає покарання у вигляді дискримінації. Але це суто українська логіка.
На внутрішньому ринку продовжує потихеньку зміцнюватися гривня. На цьому тижні курс прокрокував трохи нижче 23,9. І звинувачувати в цьому тільки нерезидентів, які скуповують український борг, дуже складно. Адже їх частку в повному обсязі викуповує Нацбанк. Але вони задали напрям і навряд чи зупиняться в найближчому майбутньому. Тим більше, на наступному тижні нас чекає аукціон 4-річніх облігацій, які будуть розміщуватися без обмежень. І найімовірніше, викличе ажіотаж. Нерезидентам варто поспішати, адже в четвер у Нацбанку відбудеться засідання монетарного комітету, на якому буде прийнято рішення про ставку. І швидше за все, вона буде знижена, причому, цілком можливо, досить різко. І зараз аналітики сперечаються, чи буде це мінус 100 пунктів чи всі 200. Тим більше, та сама активність іноземних покупців давно продавила прибутковість за суверенними паперами істотно нижче облікової ставки НБУ, і регулятору тепер треба наздоганяти. Ключове тут — не втратити довіру учасників ринку. Це єдине, що може стримувати Нацбанк від різких рухів. Можна ще, звичайно, просити Нацбанк утримувати гривню від зміцнення. Але тоді треба чітко розуміти, що це буде вимогою експортерів, які хочуть від регулятора, щоб він штучно утримував слабку гривню.
Для іноземних фінансових інвесторів ключове — це незалежність Нацбанку і було б погано, якби вони почали в ній сумніватися. Та й серед фінансового співтовариства в Україні НБУ користується авторитетом, який не хотілося б втрачати регулятору, адже це ускладнить життя не тільки їм, але й усій фінансовій системі. Тим більше, зараз постійно приходять новини про фізичний тиск на керівництво Нацбанку в зв’язку з ситуацією навколо Приватбанку. А тут ще раптово досить незрозумілий орган подав ознаки життя, причому не дуже розумною. Рада НБУ, а-ля наглядова рада старців, вирішила визнати політику Нацбанку неефективною. Видно, раді Національного Банку не сподобалося зниження інфляції. Бо саме боротьба з інфляцією є першочерговим завданням Центрального банку. В цьому випадку, добре насамперед те, що думка цієї самої Ради всім до спини. І радує те, що за фактом вона ні на що вплинути не може. А те, що у когось у раді сверблять руки й інші частини тіла у важкому бажанні переміститися в правління Національного банку, так це його особисті сексуальні проблеми. Поки ж Рада НБУ, мабуть, хоче від НБУ, щоб той став ФРС, і займався ще й зростанням економіки, продукуючи різного роду популістські штучки, а-ля кредити по 5% всім бажаючим. Мабуть, вчергове забуваючи, що подвійний мандат ФРС, що не тільки бореться з інфляцією, але й відповідає за економічне зростання, базується на тому, що вони друкують гривню, а не долар. І поки це сумне непорозуміння не усунуто, поки НБУ може друкувати тільки лише українську національну валюту, і поки сама гривня не стала резервною валютою, всі вимоги до НБУ розігнати ще й економічне зростання за методом міцних господарників завжди закінчувалося лише одним — розгоном інфляції.
Andy Warhol
В огляді представлено думку автора, яка може відрізнятися від офіційної позиції компанії. Відповідно, представлена інформація не може трактуватися одержувачами розсилки і представниками ЗМІ як публічна і офіційна.
Читайте інші тематичні колонки на НВ:
Сьогодні в світі з Іваном Яковиною — щодня
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим — щодня
Сьогодні в кіно з Фоззі — щочетверга
Діловий тиждень з Сергієм Фурсою — щопятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим — щонеділі