Кошмар на вулиці Зеленського. Чи знищить президента найбільша за часів його правління корупційна схема — «справа Мідаса» за участі Міндіча

«Спіймати бізнесмена Тимура Міндіча було майже неможливо, і його втеча — не сюрприз», — пояснило джерело NV в правоохоронних органах, коментуючи справу, яка може перетворитися на справжній Дамоклів меч якщо не для президента Володимира Зеленського, то для усієї системи вищої влади України.

Міндіч — не просто фігурант свіжого гучного розслідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

Міндіч — давній партнер очільника держави, співвласник Студії Квартал 95. А в самому розслідуванні, яке детективи Бюро назвали «справою Мідаса», — за ім'ям давнього царя, який перетворював на золото все, чого торкався, — йдеться про схеми навколо державного підприємства НАЕК Енергоатом, що контролює критично важливі для національного енергобалансу атомні станції.

Провідні західні ЗМІ вже звернули увагу на «справу Мідаса». Причому в негативному для Банкової світлі: американська The New York Times, як і британська The Independent, у контексті розповіді про розслідування згадали ще і про протистояння між українською владою та незалежними антикорупційними органами, яке влітку призвело до так званого «картонкового Майдану».

Зараз Банкова, принаймні публічно, дала антикорупційним органам картбланш на розслідування.

«Будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні. Невідворотність покарання потрібна. Енергоатом забезпечує в Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота в компанії — це пріоритет», — заявив 10 листопада Володимир Зеленський у вечірньому зверненні, коли коментував масштабну операцію НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Він додав, що кожний, «хто будував схеми, повинен отримати чітку процесуальну відповідь, вироки мають бути».

Сніжний ком

Вироків поки що нема, адже це лише початок розслідування. Є лише підготовчі дії: 11 листопада НАБУ заявило про затримання п’ятьох фігурантів справи по Енергоатому. Кого саме — в Бюро не повідомили.

А про підозру повідомили сімом: бізнесмену — керівникові злочинної організації (НАБУ не назвали його ім'я, але вочевидь йдеться про Міндіча); колишньому раднику міністра енергетики; виконавчому директорові з фізичного захисту та безпеки Енергоатому; чотирьом особам — «працівникам» бек-офісу з легалізації коштів.

Але це далеко не повний перелік людей, яких може безпосередньо зачепити це масштабне розслідування, — під загрозою звинувачень опинилися топові урядовці.

Увечері 11 листопада Вищий антикорупційний суд обирав запобіжний захід Ігорю Миронюку, колишньому раднику Германа Галущенка (зараз — міністр юстиції, раніше — керівник Міненерго) та експомічнику нардепа-втікача Андрія Деркача, що фігурує у «справі Мідаса» як «Рокет», якого перед цим затримали детективи НАБУ.

І під час свого виступу на засіданні прокурор САП вперше підтвердив, що, за даними слідства, Галущенко є фігурантом схеми, створеної навколо Енергоатому. Ба більше: як повідомили з зали суду представники Центру протидії корупції (ЦПК), Міндіч, що у справі фігурує як «Карлсон», у 2025-му «впливав» як на Галущенка (у справі він — «Професор»), так і на нинішнього секретаря РНБО й ексміністра оборони Рустема Умєрова.

Коментуючи цю заяву прокурора, Умєров уже встиг у ФБ заперечити вплив на нього з боку будь-кого, включно з Міндічем: мовляв, як керівник МО він одного разу зустрічався з цим бізнесменом заради обговорення постачання бронежилетів за одним із контрактів. «Але у підсумку контракт було розірвано через невідповідність продукції вимогам і жоден бронежилет не був поставлений», — пояснив секретар Радбезу.

Проте на цьому утворення «сніжного кому» скандалу не припинилося. Майже водночас НАБУ й САП виклали чергову порцію матеріалів слідства — таємного прослуховування, завдяки якому детективи задокументували, як учасники злочинної організації передавали кошти колишньому віцепрем'єру, — між собою вони називали цю людину «Че Гевара».

У НАБУ розповіли, що загалом «Че Геварі» передали $1,2 млн і майже 100 тис. євро готівкою, — робили це безпосередньо в офісі, де відбувалося «відмивання» коштів, чи в медичній клініці, яка належала одному з учасників злочинної організації.

Останню суму — $500 тис. — передали вже дружині «Че Гевари» після того, як той сам став підозрюваним НАБУ і САП у корупційних злочинах.

З матеріалів справи про корупцію в Енергоатомі можна зробити висновок, що «Че Гевара» — це людина, максимально схожа на ексвіцепрем'єра та колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова.

Сам Чернишов цю інформацію поки не коментував.

Енергетична криза

«У Києві, як і скрізь, бувають перебої з електроенергією», — таку фразу промовив президент Зеленський, коли ввечері 9 листопада, під час інтерв'ю журналісту The Guardian, у місці, де воно проходило — у столичному Маріїнському палаці, — двічі поспіль вимикалося світло.

Чи знав у той момент очільник української держави, що на нього, точніше, на його оточення, невдовзі очікувала інша енергетична криза?

Зранку 10 листопада САП і НАБУ провели низку обшуків та повідомили про викриття масштабної корупційної схеми у сфері енергетики. Представники обох структур пояснили, що за результатами 15 місяців роботи й аналізу 1000 годин аудіозаписів задокументовано діяльність «високорівневої злочинної організації».

На поширених НАБУ аудіозаписах фігуранти справи обговорюють «відкати» у Міненерго та підпорядкованому цьому відомству Енергоатомі. Слідство має підстави вважати, що учасники «схеми» систематично вимагали від контрагентів Енергоатому 10−15% від вартості контрактів за уникнення блокування платежів за надані послуги чи поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. У НАБУ тепер вважають, що фактичне управління Енергоатомом здійснювали не офіційні посадовці, а сторонні особи — «смотрящі».

Того ж ранку, коли НАБУ проводило обшуки в рамах спецоперації «Мідас», видання Українська правда (УП) з посиланням на джерела написало, що Міндіч устиг виїхати з України.

У коментарі NV речник Держприкордонслужби Андрій Демченко запевнив, що не має доступу до інформації про виїзд Міндіча. Також він зазначив, що ДПСУ у будь-якому випадку не може розголошувати інформацію про перетин кордону третіми особами.

Джерело NV в правоохоронних органах розповіло, що Міндіч мав велику кількість охоронців. Частина з них навіть слідкувала за периметром навколо НАБУ, спостерігаючи, куди і як виїжджають машини співробітників Бюро. Тому, мовляв, йому не складно було «зіграти на випередження».

Але Міндічем справи не обмежилися: паралельно Ярослав Железняк, народний депутат від опозиційної фракції Голос, повідомив, що обшуки пройшли не лише в Енергоатомі, а також у Галущенка.

В Енергоатомі одразу визнали, що представники НАБУ та САП приходили і до них з обшуками. І лише наступного дня Мін'юст підтвердив, що напередодні були проведені слідчі дії за участі Галущенка, — «у межах кримінального провадження». «Міністр надає повне сприяння правоохоронним органам для забезпечення всебічного, об'єктивного та неупередженого розслідування», — офіційно повідомили у відомстві.

Там також підкреслили, що міністерство дотримується принципу нульової толерантності до корупції. І додали, що через необхідність дотримуватися таємниці досудового розслідування Галущенко «утримується від публічних коментарів до завершення відповідних процесуальних дій».

Водночас Железняк розповів, що з України терміново виїхали бізнесмени Михайло й Олександр Цукермани, пов’язані з Міндічем і прізвище яких є на плівках НАБУ. Там воно записане як «Шугармен».

Схоже, саме через вдалу втечу одразу трьох можливих фігурантів «енергетичної» справи керівник САП Олександр Клименко створив комісію для проведення службового розслідування щодо можливого витоку даних досудового розслідування.

Керівником злочинної організації детективи НАБУ поки що обережно продовжують називати бізнесмена під прізвиськом «Карлсон». Саме ця людина із, як сказано у повідомленні Бюро, «помешкання на верхніх поверхах одного з будинків на столичній вулиці Грушевського» контролювала роботу так званої «пральні», де відмивали одержані у злочинний спосіб кошти. І саме на цій вулиці, за даними проєкту розслідувань Bihus.Info, розташована квартира Міндіча.

Загалом через згаданий НАБУ офіс, за даними слідства, «відмили» приблизно $100 млн.

Справа з відкатом на 15%

Коли 9 липня цього року російська армія атакувала українські міста рекордними 728 ударними безпілотними літальними апаратами, 7 крилатими ракетами Х-101/Іскандер-К та 6 аеробалістичними Х-47М2 Кинджал, у столиці відбулася розмова між колишнім радником Галущенка Миронюком — «Рокетом», і Дмитром Басовим, виконавчим директором із фізичного захисту та безпеки Енергоатому, який у документах слідства фігурує під прізвиськом «Тенор».

За версією НАБУ, діалог звучав так:

Тенор: Вони планують продовжувати будувати ці кляті захисні [споруди], цифри шалені. Ми будемо ще щось робити чи завершимо на тому, що є? І більше захисні споруди ми будувати не будемо?

Рокет: Я би почекав… але, якщо чесно, шкода грошей, пуста трата.

У НАБУ стверджують, що йдеться про проєкт на 4 млрд грн із захисту трансформаторних підстанцій вітчизняних АЕС. «Вони жаліються, що за попередній контракт на суму 3 млрд грн вони отримали лише 90», — пояснив Олександр Абакумов, керівник підрозділу детективів НАБУ, що займалися викриттям схеми розкрадання коштів в Енергоатомі. Він додав, що слідство не змогло встановити — йдеться про мільйони чи тисячі доларів.

У НАБУ також стверджують, що Миронюк і Басов відповідали за збір коштів із контрагентів Енергоатому. Окрім цього, вони впливали на посадових осіб компанії та міністерств. А також розставляли своїх людей на посади, блокували платежі і навіть намагалися контролювати інші підприємства енергетичного сектору.

За оцінками НАБУ, конкретно Миронюк контролював проведення закупівель в Енергоатомі — вимагав «відкати» за свої «послуги» у 10−15% від сум контрактів. І, за даними слідства, у березні 2025 року «відмив» майже $840 тис. та 100 тис. євро. А у квітні — уже $3 млн.

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, пояснив NV, що багато постачальників АЕС у приватних розмовах жалілися на «відкати» не тільки в 15%, але й у 30%, які в них вимагали. Проте, за словами експерта, усі ці люди не були готові йти і писати заяви в правоохоронні органи, бо боялися втратити бізнес. Адже на ринку комплектуючих для Енергоатому є єдиний покупець — сам Енергоатом.

«Жодних сюрпризів для більшості експертів в тому, що сказало НАБУ, немає. Та цифра, яка оголошена, — це невеликий відсоток реальності, — каже Харченко. — Я певен, що загальна сума суттєво більша».

При цьому, уточнює експерт, якщо самі блоки АЕС можуть витримати падіння на них літака, що еквівалентно вибуху ракети. «На жаль, єдине, що я знаю, що всіма силами Енергоатом намагався не робити там захист. І тільки восени 2024 року, коли [національна енергетична компанія, яка контролює Об'єднану енергосистему країни] Укренерго робила це на повну силу, з’явилися певні повідомлення, що Енергоатом розпочав підготовку до будівництва захисту, — розповідає Харченко. — Але чи він хоч щось збудував? Я не можу сказати».

Водночас після останньої великої ракетної атаки росіян керівник МЗС Андрій Сибіга пожалівся західним партнерам, що ворог атакував підстанції двох українських АЕС, чим поставив під загрозу безпеку їхнього функціонування.

Шлейф минулого

У «справі Мідаса» існує цілий шлейф минулих історій, які виявилися до неї дотичними. Передусім ідеться про події, які сталися влітку й на початку осені, — їх квінтесенцією стали спроба Банкової законодавчо обмежити незалежність НАБУ й САП, і «картонковий Майдан», після якого влада фактично відмовилася від своєї ідеї.

Зокрема, один з арештованих тоді детективів НАБУ — Руслан Магамедрасулов, якого СБУ підозрює у пособництві РФ і який від липня перебуває в СІЗО та відкидає всі звинувачення, брав участь в організації документування інформації про діяльність «команди Карлсона».

Ще у вересні NV писав, що записи, які зараз порціями оприлюднює НАБУ, — так звані «плівки Міндіча» — існують. І що вони тісно пов’язані з арештом СБУ двох детективів Бюро. «Нам [цими арештами] чітко показують, що у нас начебто мають бути „червоні лінії“ стосовно розслідувань топчиновників і за них не заходити», — пояснили редакції джерела в САП одразу після «картонкового Майдану». Проте в СБУ заперечують існування подібного «підґрунтя» в справі детективів Бюро.

На думку Ярослава Железняка, також існує зв’язок між подіями 21 та 22 липня, коли СБУ та ДБР провели одночасно декілька обшуків у детективів та прокурорів НАБУ та САП, й тим, що наступного дня ВР проголосувала за «знесення» інституційної спроможності антикорупційних органів.

«НАБУ хотіли закрити за наказом президента та керівника Офісу президента Андрія Єрмака, бо вони дізналися про те, що НАБУ розкопало усю цю історію [з Енергоатомом], — пояснив NV нардеп. — Десь пішов злив по системі».

Але в «справі Мідаса» є не лише сьогоденне та минуле.

Високопоставлене джерело в правоохоронних органах пояснило NV, що «справа Мідаса» може стати частиною більшого розслідування. «Те, чим займався бізнесмен Тимур Міндіч в Україні, повʼязане не лише з енергетикою, — заявив цей співрозмовник редакції. — Мова про озброєння також. НАБУ дісталося до його справ в енергетиці швидше, ніж до тих, що повʼязані зі зброєю».

Тож, чекаємо продовження?