Більшість людей вважає, що торгівля на ринках цінних паперів, всякі там акції, облігації та опціони з ф'ючерсами, – це доля фінансових небожителів. Зовсім не так. Часом зовсім необов'язково бути «вовком» з Уолл-Стріт, аби забезпечити собі до старості цілком пристойний капітал. Для цього достатньо розуміти основні принципи функціонування фінансових ринків і головне – інвестувати.
Ключове питання, яке задає собі інвестор після того, як знайдено гроші для інвестицій – це «Куди вкладати?». Якою повинна бути структура інвестиційного портфеля? Між якими класами активів і в яких пропорціях розподілити свої гроші – скільки інвестувати в більш ризиковані акції, стабільні облігації або ліквідні грошові інструменти?
Як тільки рішення про структуру портфеля прийнято – справа за малим. Перед вами відкривається чудовий світ ETF (Exchange Traded Funds) – індексних фондів, які торгуються на біржі. Вони пропонують інвестору найбільш дешевий і ліквідний шлях до інвестицій у ринки цінних паперів. Вірите в американський ринок акцій – купіть фонд, який повторює динаміку індексу S&P500, хочете облігації – купуйте фонд, що копіює який-небудь із сімейства індексів Barclays, зважилися вкласти в ринки, що розвиваються, – є багато фондів, «прив'язаних» до індексу MSCI для ринків, що розвиваються.
Можна, звичайно, стати на шлях активного інвестування, вкладаючи в окремі акції і облігації в надії відшукати майбутній Microsoft або Apple. Тільки за такого підходу існує два великих «але». Перш за все, активне управління портфелем потребує вашої 100% залученості, тож будьте готові кинути роботу і цілими днями сидіти біля монітора, аналізуючи компанії та ринки. По-друге, у довгостроковій перспективі лише чверті активних професійних інвесторів вдається показувати результати, що перевершують значення індексних фондів.
Яка ж оптимальна структура інвестиційного портфеля і чи існує вона взагалі, ця заповітна формула, що дозволяє обивателю звити спокійне фінансове гніздо на старість, інвестуючи в ринки цінних паперів? Колись вважалося, що цілком прийнятні результати дає алгоритм, який передбачає, що частка акцій у вашому портфелі має становити «100 – ваш вік» відсотків. Чим старшим ви стаєте, тим більше коштів має бути інвестовано в облігації, це знижує ризик.
Останнім часом ситуація змінилася. Дві фінансові кризи за одне десятиліття різко знизили больовий поріг певної категорії інвесторів. Деякі не хочуть ризикувати. Найдивовижніше, що найбільше побоювань інвесторів покоління Y. Теоретично, вони молоді і повинні бути готові до ризику: все життя попереду і що завгодно можна виправити. Але представникам Y, які ще не встигли домогтися фінансової незалежності, доводиться будувати свої кар'єри в період економічної нестабільності. Звідси і страх, і небажання ризикувати. Як наслідок, згідно з дослідженням швейцарського UBS, усереднений інвестиційний портфель покоління Y складається на 50% з коштів, на акції припадає лише 28%, решта інвестовано в облігації.
Ще однією «боязкою» категорією опинилися українські е-декларанти. У їхньому інвестиційному портфелі частка грошових коштів («чорного налу») ще вища, а залишок розподілено між автомобілями і нерухомістю. Незважаючи на те, що більшість «голубів наших сизих» уже фінансово незалежні, хочеться вірити, що їх, як і покоління Y, долає почуття певної невпевненості в завтрашньому дні. Погодьтеся, напевно, не дуже комфортно, виблискуючи золотом і платиною дорогих годинників, сидіти на валізах із готівкою, очікуючи приходу «інвестиційних аналітиків» із НАБУ. А раптом останні візьмуть і виправдають сподівання народу, надавши українським державним мужам і дамам справедливу допомогу у формуванні більш ефективних з точки зору закону інвестиційних портфелів.
З нашою «елітою» все й так зрозуміло: за останній тиждень чого тільки про це не писали, а ось чи виправдана обережність сумлінних інвесторів щодо ринку акцій? Швидше за все, ні: постраждали саме ті, хто панічно покинув ринок у моменти його різкого падіння і знайшов уявний порятунок у менш ризикових активах. Адже через це їм не вдалося насолодитися зростанням, яке слідувало за кожною кризою. Від моменту останньої, у 2008 році, ринок акцій США виріс на 162%, а це, в середньому, майже 13% в рік. Погодьтеся, чимало.
Не дивно, що багато професійних інвесторів намагаються збільшувати частку акцій у своїх портфелях. На практиці, колись ефективна формула "100 – ваш вік", за даними американського Forbes, уже трансформувалася в більш агресивну "125 – ваш вік".
Звичайно, зараз про інвестиції в іноземні ринки цінних паперів ми можемо тільки мріяти. Стати інвестором українському громадянину не дозволяє влада, яка «пішла в кеш» і на власному яскравому прикладі намагається переконати народ, що краща інвестиційна політика у сфері особистих фінансів – це пачки доларів, машини та квартири. І тим не менш, незважаючи на "високий авторитет української еліти", ми спробуємо піти іншим шляхом і, скориставшись ETFми, хоча б віртуально сконструювати інвестиційний портфель за формулою "125 – вік". А раптом станемо багатшими, ніж «влада реформаторів»? Навіть, якщо і ні, то вже точно залишимося чеснішими.
Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка
Читайте інші тематичні колонки на НВ:
Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня
Момент в історії з Олександром Пасховером – щопонеділка
Кінопошук з Фоззі – щочетверга
Тиждень по-діловому із Сергієм Фурсою – щоп'ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі
Більше точок зору тут