На краю війни. Вранці 25 листопада російські прикордонні кораблі фактично атакували три українських військових судна (два катери і буксир), які спробували пройти під Керченською мостом в Азовське море (але прохід росіяни абсолютно незаконно перегородили цивільним судном), а потім повернули назад, взявши курс на Одесу.
Один з російських кораблів навіть таранив український буксир. Свою агресію представники РФ пояснили тим, що українці нібито зайшли в «закриту акваторію територіального моря РФ». Причому цей термін щодо Криму існує виключно в головах росіян.
Після цього противник обстріляв кораблі ВМС України, поранив шістьох осіб і змусив їх екіпажі здатися.
Судна і українських моряків агресори відправили до Керчі.
Уже під вечір Тетяна Москалькова, уповноважений з прав людини в РФ, заявила, що їх прикордонники «затримали» 24 українських військовослужбовців.
«Троє моряків перебувають у першій керченської лікарні, лікарі не ставлять стан важким, але, безумовно, поранення є поранення», - розповіла вона російським ЗМІ. Всіх інших допитують.
А голова російського комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Віктор Бондарєв заявив, що члени екіпажів українських військових катерів постануть перед судом.
«Екіпажі заарештовані і будуть притягнуті до суду, капітани і особовий склад будуть належним чином покарані», - заявив Бондарєв.
У відповідь президент України Петро Порошенко зажадав від Москви негайного звільнення бранців, і на екстреному засіданні Ради безпеки запропонував ввести в країні воєнний стан. А армію і СБУ відразу ж привели в бойову готовність.
Крім того, Порошенко провів консультації з генсеком НАТО, головою Європейської ради, канцлером Німеччини, президентом Польщі.
Увечері, на прохання України, почалося спеціальне засідання Постійної ради ОБСЄ, присвячене керченським подіям.
Увечері ж почалося й екстрене засідання Радбезу ООН, присвячене атакуванню росіянами українських кораблів. Спочатку Москва навіть спробувала протягнути до порядку денного питання про «порушення кордону РФ» кораблями ВМС України, але члени Ради (США, Великобританія, Нідерланди, Польща і Швеція) заблокували цю ініціативу.
Яким може бути воєнний стан? Ось версія глави держави...
Воєнний стан від президента. Президент Петро Порошенко передав на розгляд Верховної Ради указ про введення воєнного стану в Україні.
У його тексті зазначено, що воєнний стан (ВП) введуть з 14:00 26 листопада до 14:00 25 січня 2019 року – на 60 діб.
Під час дії режиму ВС можуть бути обмежені деякі права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України.
Серед них: право на недоторканність житла; право на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право на приватну власність; право на підприємницьку діяльність; право на вільну, безпечну, своєчасно оплачувану працю; право на страйк.
Держава зможе: знехтувати таємницею листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції; почати збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Також влада зможе обмежувати свободу пересування, свободу думки і слова. А людей відправити на якісь примусові роботи.
Можуть бути також обмежені права і законні інтереси юридичних осіб, якщо це необхідно для забезпечення заходів, пов'язаних з воєнним станом.
Держслужба України з надзвичайних ситуацій разом з облдержадміністраціями та іншими держорганами і установами, підприємствами всіх форм власності повинні привести в повну готовність об'єкти єдиної державної системи цивільного захисту.
Обласні та Київська міська державна адміністрації, органи місцевого самоврядування повинні створити ради оборони і сприяти військовому командуванню в здійсненні заходів ВС.
МЗС же указ зобов'язує проінформувати про введення ВС генсека ООН і офіційних осіб іноземних держав.
Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони рекомендував парламенту затвердити цей указ.
Увечері депутати зібралися «під куполом», щоб визначитися з подальшою долею цього указу.
На момент здачі цього матеріалу ВР не прийняла остаточного рішення.
Пізніше глава держави поправився, що хоче ВС на 30 днів, - щоб він не вплинулов на вибори. І уточнив, що з усіх можливих форм обмежень він ввів лише ті, які стосуються воєнних справ, пообіцявши, що ВС не обмежуватиме базові права і свободи громадян. І цензури, за словами Порошенка, він теж не передбачає.
Без цензури обійшлися і російські прикордонники, коли захоплювали українські судна, - записи їх розмов виклали у відкритий доступ в Генштабі...
«Надо ебаш…ть нах…й». Генштаб ЗСУ оприлюднив повне матюків радіоперехоплення розмов російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ при захопленні кораблів ВМС України в районі Керченської протоки 25 листопада.
На записах чути, як командування наказує прикордонникам перехопити українські кораблі, що відходять, затримати і таранити їх. Далі один з учасників бесіди зізнається, що в підсумку росіяни відкрили вогонь на ураження, тому що українські кораблі маневрували і не підпускали до себе. Також в ефірі прозвучали слова про те, що російські судна ще й встигли зіткнутися одне з одним.
У Генштабі ЗСУ впевнені, що радіоперехоплення є «фактологічним доказом цілеспрямованої агресивної ескалації ситуації в Чорному і Азовському морях відповідно до вказівок військового і військово-політичного керівництва РФ».
Агресія окупантів відбилася йі на фінансовій сфері...
Фінанси перейшли на передвоєнний стан. Курс найбільш ліквідних акцій українських компаній, що торгуються на закордонних майданчиках, почав знижуватися через повідомлення про напад росіян на українські кораблі.
Акції Ferrexpo на Лондонській фондовій біржі (LSE) за перші 20 хвилин торгів у понеділок упали на 2,14% – до GBP1,871.
Курс акцій МХП на LSE також знизився з відкриття на 0,94% – до $10,50 за штуку.
На Варшавській фондовій біржі в понеділок акції Кернел спочатку були стабільні, проте через 20 хвилин після відкриття вони також просіли на 1,44% – PLN54,7 за штуку.
Також різко знизилися у вартості котирування єврооблігацій України.
Про це свідчать дані системи Bloomberg.
Однак в Міжнародному валютному фонді (МВФ) вже заявили, що у них немає формальних юридичних заборон, що перешкоджають продовженню співпраці в умовах воєнного стану.
Про це повідомила прес-служба київського офісу МВФ. Там нагадали, що раніше фонд співпрацював з низкою країн, на території яких розгорталися воєнні конфлікти різної активності.
«Для фонду важливо, щоб в країні існував план реформ. І щоб дії влади сприяли його реалізації», - додали в офісі.
До слова, зранку і російський рубль вирушив «вниз» щодо долара і євро, тож окупанти вдарили й по собі...
А в Парижі саме сьогодні фінансово відшмагали Москву...
Росіянам виписали рахунок. Міжнародний арбітраж задовольнив позов державного Ощадбанку і вирішив стягнути з Росії $1,3 млрд в рамках компенсації збитків, завданих в результаті анексії Криму.
Таке рішення прийняв Арбітражний суд в Парижі, повідомила прес-служба банку.
«Рішення є остаточним і обов'язковим для сторін. Сторони зобов'язані виконувати арбітражне рішення без зволікання , - додали в Ощаді.
Сума відшкодування складе $1,3 млрд плюс відсотки, які будуть нараховуватися з моменту винесення рішення до моменту фактичної компенсації.
В цей час десь в іншому Всесвіті євробляхери блокували прикордонні пункти на заході країни, але пізніше почали пропускати машини...
Пам'ятайте про те, що принесло вам вчора, живіть сьогоденням і сподівайтеся на майбутнє.