«Безпека Європи вирішується в Україні». У Мюнхені відбувся п’ятий Український ланч: що обговорили світові політики

Дискусію, під час якої обговорили загрози безпеці України та їхнє значення для Європи та Заходу, модерувала головна редакторка журналу The Economist Занні Мінтон Беддос. В обговоренні взяли участь:

• історикиня та авторка The Atlantic Енн Епплбаум;
• заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джеоане;
• міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба;
• міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде;
• колишній міністр оборони США генерал Джеймс Меттіс;
• міністр оборони Швеції Петер Гультквіст;
• колишній директор Центрального розвідувального управління США генерал Девід Петреус;
• глава Мюнхенської конфренції з безпеки Вольфганг Ішингер;
• міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод.
  

Наводимо текстовий виклад дискусії, який є в розпорядженні НВ.

Занні Мінтон Беддос розпочала дискусію з оголошення результатів опитування учасників Українського ланчу в Мюнхені, який показав, що Захід недостатньо згуртований для стримування російської агресії: 55,6% респондентів відповіли негативно і 44,6% ствердно на питання «Чи достатньо сильний і згуртований сьогодні Захід для стримування російської агресії?»

На друге запитання про перспективу війни 62,7% респондентів відповіли негативно та 37,3% ствердно.

Коментуючи результати опитування, Мірча Джеоане сказав: «Якщо Росія ухвалить прикре рішення — що, з нашого погляду, є великою стратегічною помилкою з боку Росії — і продовжить вторгнення, я можу гарантувати, що Захід буде єдиним як ніколи. НАТО та ЄС співпрацюють тісніше, ніж будь-коли. Всі члени Альянсу тісно співпрацюють однин з одним».

«Наслідки для Росії — довгострокові, політичні, економічні, технологічні та репутаційні — будуть виключно важкими», — додав він.

Коментуючи розвідувальні дані з відкритих джерел про ситуацію на українсько-російському кордоні, генерал Девід Петреус заявив: «Що справді вражає і викликає найбільшу тривогу останніми тижнями, це розгортання не танків, постачання й такого іншого, а так званих допоміжних засобів — бойової підтримки артилерії й решти, дозаправки, госпіталів. Коли ви бачите розгорнуті польові шпиталі — вони не потрібні для навчань, вони потрібні для вторгнення. Ось що особливо непокоїть».

Джеймс Меттіс погодився з таким описом російських дій на українському кордоні й додав: «Що ви повинні враховувати при цьому, це те, як довго він (Володимир Путін — ред.) зможе утримувати ці війська в польових умовах на цих позиціях. Він може тримати їх там скільки йому завгодно, поки він готовий платити цю ціну».

«Зараз він робить усе, що хоче. І я думаю — хоча ніхто з нас не знає, що в нього в голові — він персонаж Достоєвського, він бачить Росію в оточенні страховиськ. І для нього є тільки два типи — ті, які роблять те, що він каже, і вороги. Якщо лише Україна не готова поступитися власним суверенітетом, я був би дуже песимістичний щодо наступних кількох днів і тижнів», — сказав він.

Енн Епплбаум розкритикувала позицію Заходу щодо цих подій: «Мене досі непокоїть питання, чи вдалося переконати Путіна в тому, що він заплатить досить високу ціну. Справа не в перемовинах, не в розширенні НАТО — це другорядні проблеми. Для Путіна існування суверенної незалежної України є фундаментальним викликом його формі правління, його автократії та клептократії».

Анн Лінде заявила, що вторгнення Росії в Україну є ризиком для всього європейського порядку безпеки: «Ми маємо боротися за свободу України та зупинити атаки на неї».

Учасники дискусії висловили занепокоєння щодо єдності Заходу у виробленні спільної відповіді на російську агресію проти України.

За словами Джеймса Меттіса, наслідки в разі вторгнення Путіна до України можуть бути непередбачувані і потрібно бути готовими до того, що відбудеться далі.

«Так, 100 тисяч солдатів можуть одного дня вдертися до України, але 100 тисяч солдатів не зможуть утримати Україну. Тож виникне проблема. Коли ви вводите санкції, люди починають метушитися, і тепер перед Путіним стоїть дилема, він збирається діяти. Тому ми маємо визнати — справа не в тому, що ми робимо зараз, а в тому, що ми зможемо втримати, і це включає військову гру, збереження тісного зв’язку ЄС з НАТО, щоби коли вони помиляться в одному місці, ми не просто вирішували цю одну проблему, а розширювали конкурентний простір і казали: перший день санкцій був поганим, третій день буде в 10 разів гіршим. Іншими словами, якщо ви будете погано поводитися тут, буде ще гірше», — наголосив він.

Меттіс закликав міжнародне співтовариство дотримуватися «твердої єдності, бути напоготові та не погоджуватися на компроміси щодо основних принципів».

Міністр оборони Швеції Петер Гультквіст зауважив: «Зараз ми зіткнулися з великим викликом. Я думаю, що в нас є платформа для розвитку єдності крок за кроком через те, що відбувається навколо нас. Коли росіяни роблять якісь кроки, ми теж маємо робити свої. І якщо ми робитимемо це в єдності, я думаю, ми зможемо бути сильними. І це ключовий момент — бути сильними разом. Тільки так ми зможемо впоратися з цим».

Міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод підтримав думку Гультквіста й запевнив присутніх, що проти Росії буде введено «максимально руйнівні санкції».

Німецький дипломат Вольфганг Ішингер сказав: «Мене найбільше непокоїть сюрприз, на який, я думаю, російський уряд може бути здатен. Згадайте раптовість того, що сталося в 2014 році».

Коментуючи відсутність єдності в Європі, він порушив питання розбіжностей у внутрішній політиці Німеччини, особливо щодо постачання енергоносіїв з Росії та санкцій. «Я тут не для того, щоб обговорювати Північний потік-2, але я хотів би дуже скромно зауважити дещо. Це не маленька проблема у внутрішній політиці Німеччини — це серйозне питання, яке нашому уряду необхідно якось вирішувати», — зазначив він.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який приєднався до дискусії, заявив, що «ситуація погіршується щогодини», й зазначив, що Захід має в руках «набір інструментів», аби зупинити ескалацію: «Це той момент, коли нейтралітет чи нездатність діяти, чи бажання почекати й подивитися, як розвиватимуться події, грає на руку Росії та веде до подальшої ескалації. Зараз не час для стратегії „поживемо-побачимо“. Зараз час діяти, бо якщо президент Путін помітить найменші сумніви, найменшу роз'єднаність чи нездатність Заходу діяти рішуче, це спонукає його до подальшої ескалації».

Він закликав союзників України на Заході запровадити санкції проти Росії й окреслити європейську перспективу для України. «Є одна річ, яку Захід може зробити легко, це не коштує нічого, але змінить правила гри і відправить найсильніший можливий сигнал — це надання Україні європейської перспективи і навіть статусу країни-кандидата прямо зараз», — сказав міністр.

Уп’яте Український ланч у Мюнхені став платформою для обговорення питань безпеки України та її наслідків для Європи й міжнародного порядку. Серед тих, хто раніше брав у ньому участь, були Христя Фріланд, Роберт Гейтс, Річард Хаас, Керсті Кальюлайд, Мирослав Лайчак, Еді Рама та президент України Володимир Зеленський.