Минуло майже два роки, як Міжнародний суд ООН наказав Росії «забезпечити можливість освіти українською мовою» в окупованому Криму, де досі в жодній школі не викладають всі предмети українською. Моніторинг Кримської правозахисної групи демонструє, що статистика, надана російськими окупантами, не відображає усієї серйозності ситуації.
Статистика, опублікована «кримським міністерством освіти», сама по собі є тривожною. Згідно з нею, лише 3,1% дітей у 2018/19 шкільному році навчаються кримськотатарською мовою, і лише 0,2% – українською. Те ж «міністерство» заявило, що існує 15 шкіл, де діти навчаються кримськотатарською мовою, і одна школа – де українською. Також повідомляється, що існує 27 шкіл із 126-ма класами, де навчаються кримськотатарською, і 5 шкіл із 8-ма класами – українською. Насправді статистика показала зростання кількості дітей, які навчаються кримськотатарською, але спад кількості класів, де є така можливість, у порівнянні з офіційною статистикою за 2017/18 шкільний рік. Кількість школярів, які навчаються українською, зменшилась з 318 до 249 разом із скороченням, як повідомляється, кількості шкіл із українськими класами від 7 до 5, і кількості українських класів – з 13 до 8.
Моніторинг 2018/19 навчального року, який провела Кримськотатарська правозахисна група, показав іншу картину. Вони навідали 24 школи, де розпитали керівництво, вчителів і учнів про реальну ситуацію.
Три з цих шкіл мали би навчати кримськотатарською. Та насправді уроки у всіх трьох відбувались лише частково кримськотатарською, тобто переважно російською. В одній зі шкіл кримськотатарська мова – це окремий предмет, який вивчають лише до 9-го класу (а в 10-му і 11-му вже ні).
10 з 18 відвіданих шкіл, які повинні би були за словами «міністерства» мати кримськотатарські класи, мають вивіски на школах лише російською.
З українською мовою ситуація по-справжньому катастрофічна. У школі №20 у Феодосії, де мали би викладати українською, за словами батьків, нині викладають виключно російською. Українська мова як окремий предмет викладається лише в певних класах.
З двох шкіл, де повідомлялось про існування українських класів, це підтвердилось лише в одній з них – Сімферопольській академічній гімназії. У гімназії №11 у Сімферополі українська мова як предмет викладається лише факультативно, а всі інші предмети – російською. Вивіска на школі також лише російською.
Рух до виштовхування української мови почався відразу після російського вторгнення і анексії Криму. У квітні 2014 року Наталію Руденко, яка довгий час керувала українською гімназією у Сімферополі, змусили звільнитись. Згодом було «вирішено», що наступного року школярам дозволять обирати мову навчання. На практиці ж сталось так, що у Сімферопольській українській гімназії та інших школах батьків піддали величезному тиску, щоб вони не просили про класи з викладанням українською.
В той час як Росія заявляла – і ніколи з підтвердженнями – що росіяни і російськомовні люди почувались у небезпеці в Криму, насправді саме батьки, які хотіли, щоб їх дітей навчали українською, зіштовхувались з труднощами. Якраз перед анексією 90,7% школярів навчались російською, 6,5% – українською, і 2,7% – кримськотатарською. 99,2% всіх кримськотатарських дітей вивчали російську мову як предмет. Було 7 шкіл, де всі предмети викладали українською, і 15 – кримськотатарською. Було також кілька шкіл, які пропонували викладання на двох мовах. На 2014/15 навчальний рік лише одна зі 532 кримських шкіл мала повну програму українською, а загальна кількість українських класів упала з 875 до 163. На 2016 рік було лише 28 класів, що означає, що лише 371 дитина отримувала освіту українською. Це становило 0,2% від усієї кількості дітей в школах Криму.
В умовах російської окупації на півострові панує така антиукраїнська пропаганда, що батьки просто бояться наполягати на україномовній освіті для своїх дітей.
У березні 2017 року Міжнародний суд ООН почав попередні слухання позовів України про порушення Росією двох конвенцій організації – про боротьбу з тероризмом, виходячи з ролі цієї країни у збройному конфлікті на Донбасі, та про недопустимість будь-яких форм расової дискримінації, а саме проти кримських татар і етнічних українців окупованого Криму.
Суд визнав юрисдикцію prima facie щодо двох цих позовів (розбиваючи сподівання Росії на те, що вони будуть відхилені). Важливо, що суд також погодився на те, що в окупованому Криму необхідно провести попередні заходи до прийняття остаточного рішення. Він наказав Росії зняти свою безпрецедентну заборону на Меджліс кримських татар, що є органом самоврядування головного корінного народу Криму. Суд також наказав Росії надати доступ до освіти українською. Голосування за останнє рішення було одностайним, у той час як щодо Меджлісу було прийнято за більшістю голосів – 13 проти 3.
Росія відмовилась виконувати всі рішення суду.
Переклад НВ
Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Галі Койнаш. Републікацію повної версії тексту заборонено
Приєднуйтесь
до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени