Велика частина Сполучених Штатів швидко відреагувала на заяву президента Трампа про те, що з моральної точки зору немає різниці між «білими» прихильниками етнічної переваги в Шарлоттсвіллі і тими, хто протестував проти них. Але повільні, нещирі, занадто нейтральні реакції Вашингтона на цей рахунок свідчать про тривожні сигнали – ми живемо в епоху популістських ідей.
Зараз суспільство бачить в американських політиках божевільних і боягузливих лідерів, що потурають своїм фокус-групам. Так робили багато республіканських чиновників, пов'язані з Трампом. Ті політики, хто не міг просторікувати на цю тему на догоду Дональду Трампу, несподівано зникли з прямих ефірів.
Знаю, вони турбуються про те, як це позначиться на результатах виборчої кампанії. Але хіба вони не повинні турбуватися про свою країну і свою совість? Хіба вони не задаються питанням, для чого вони пішли на державну службу в першу чергу? І якщо вони бачать, що хтось на найвищому рівні зневажає цінності країни, чи не повинні вони говорити на цю тему прямо і жорстко, без ухилення?
Тим часом провідні американські бізнесмени залишаються найвпливовішими і найзаздріснішими людьми в США. Вони керують величезними корпораціями, отримують зарплату в такому масштабі, що в порівнянні з ними їхні попередники 25 років тому виглядають «середнім класом». У нинішніх акул бізнесу приватні літаки, вертольоти, лімузини. Іншими словами, у них є все, щоб самим встановлювати необхідні стандарти в суспільстві і бути лідерами.
Але, за рідкісним винятком, вони також боязкі. Більшість з них, безсумнівно, думають, що Трамп звичайний шарлатан. У минулому деякі з них вважали за краще не вести з ним бізнес, тому що вважали це поганим тоном. І все ж майже ніхто з них не виступив проти нього. Мало хто дозволив собі засудити слова Трампа про те, що в сутичці з ультраправими в Шарлоттсвіллі винні «всі сторони».
А наші творці передових технологій? Ними захоплюється весь світ. Їх вважають найрозумнішими, найуспішнішими людьми на планеті. Вони не просто багаті, вони стверджують, що вони – пророки на цій землі. Вони зайняті космічними подорожами і створенням штучного інтелекту. Але чому не бачать, що відбувається поруч з ними, в Білому домі, і не засуджують цього?
А де християнські лідери? Вони обговорюють трансгендерні проблеми. Але хіба немає у них морального боргу засуджувати жорстокість неонацистів?
Нинішні громадські еліти США прийшли з невеликого, закритого, протестантського світу. Вони не народилися багатими людьми, але вони знали, що в країні є безпечні, комфортні місця. Так вони стали заповнювати зали засідань, державні установи та інститути.
У США називають це мерітократією, що дозволила різним представникам суспільства прийти у владу, незалежно від їх походження та фінансового становища. Але ці нові еліти – небезпечні, егоїстичні, надто переймаються власними інтересами. Вони живуть в постійному страху, що можуть втратити свій бізнес, клієнтів, прихожан. Публічні лідери США купаються в розкоші, у них є абсолютно все, щоб ні про що не турбуватися, окрім інтересів країни. Але вони не здатні на це.
І тільки військові діячі США нцього тижня заслуговують похвали. Ці люди фактично працюють під прямим керівництвом Трампа. Втім, керівники п'яти різних військових відомств самостійно виступили із заявою, засудивши расизм і фанатизм. Можливо, тому військові структури США дуже багатонаціональні. Можливо, тому військові структури досі залишаються консервативними і старомодними організаціями, де зберігаються поняття про честь і совість. Американські військові показали, що для них незмінною цінністю залишаються інтереси країни. Іншим американським елітам варто було б прийняти це до відома.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом перекладу і публікації колонок Фаріда Закарії.
Оригінал опубліковано на The Washington Post.
Републікація повної версії тексту заборонена.