ТРЦ замість пам'ятки. Чому монументальне мистецтво в Україні опинилося під загрозою

Про це розповіла головна спеціалістка відділу обліку Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'яток історії Олена Мокроусова під час прес-конференції. 

Мокроусова зазначила, що багато з них були встановлені у часи Радянського союзу, проте не підпали під декомунізацію, адже це не пам'ятки політичним діячам. Мокроусова зауважила, аби зберегти ці витвори мистецтва та внести їх до реєстру пам'яток, експертам доводиться збирату складну облікову документацію.

Мокроусова наголосила, навіть внесення до реєстру не дає гарантій, що пам'ятки будуть у задовільному стані. Як приклад, вона назвала столичний Річковий вокзал, який внесли до реєстру, проте так і не була проведена реставрація, адже приватний власник або не знає, як її проводити, або не бажає цього робити. 

"Позитивний приклад, коли ми зробили документацію на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини, Річковий вокзал у Києві. Зробили потім паспорт фундаментальний, і цей об’єкт дійсно був включений до реєстру з усіма елементами як пам’ятка архітектури монументального мистецтва з усіма інтер’єрними і екстер’єрними роботами. Але ми знаємо, що це ніяк не вплинуло на стан самої пам’ятки, на її збереженість, чи на її реставрацію. Там приватний власник, він не знає чи не хоче знати, що робити з цією пам’яткою", – зазначила Мокроусова.

Мокроусова додала, що незнання про культурну цінність об'єкта не звільняє власників від відповідальності. Однак, більшість з них не бажає навіть дізнаватися про це.

Досліджувати цінність

Монументальне мистецтво – це пластичні твори великого формату, які створюються відповідно до архітектурного або природнього середовища. Вони набувають ідейно-образну завершеність у взаємодії із оточуючим середовищем. Твори монументального мистецтва створюються майстрами різних творчих професій і в різних техніках.

Необхідна ініціативна група, яка досліджуватиме цінність об'єктів монументального мистецтва та займатиметься його збереженням. Про це заявив архітектор Олексій Биков.

Він зауважив, що подібні твори ще недостатньо досліджені, тому поки що немає розуміння, які з них необхідно зберігати, як їх реставрувати. Биков наголосив, що монументалістика безумовно входить до культурної спадщини багатьох сусідніх з Україною держав і не можна недооцінювати її цінності. 

"Монументалістика саме цього періоду – це невід’ємна частина комплексного проекту архітектури. І взагалі відомий термін центр мистецтва – це саме про монументалістику та архітектуру, на території котрої або на якихось елементах котрої знаходиться це мистецтво. І тому це звичайно, що є і пам’ятка і архітектури, і культури, і історії і так далі", – наголосив Биков.

У місті Дніпро минулого тижня знесли скультуру відомого українського радянського скульптора Ернеста Коткова Дніпровські хвилі. Як повідомляється на Facebook-сторінці Ukrainian Modernism, знесенню скульптури не передувало ні оголошення, ні інформаційний стенд, ні встановлення паркану. Її встановили у 1985 році, це абстрактна праця, зроблена з мармуру і кольорової смальти.

Ернест Котков – співавтор фресок річкового вокзалу, аеропорту Бориспіль і оформлення станції метро Либідська у Києві. У пабліку Ukrainian Modernism повідомляють, що на місті Дніпровських хвиль буде розміщено новий ТРЦ.

Займатися просвітництвом

Як розповіла представник громадської організації Культура медіальна Катерина Рузецька, у зв'язку із знищенням пам'ятки, у Дніпрі пройшла зустріч представників громадськості щодо збереження історичних пам'яток у Дніпрі. Загалом зібралося близько 50 експертів з цього питання.

Під час зустрічі присутні окреслили напрямки роботи на найближчий час та написали стратегію. У першу чергу – дослідити та виявити локації, де розташовані монументи.

Рузецька наголосила, що Дніпровські хвилі були зруйновані через незнання того, що ця споруда несе культурну цінність. Також активісти збираються проводити просвітницьку кампанію задля поширення інформації про історично значущі споруди. Вона також розповіла, що тільки залучення місцевої влади Дніпра та правоохоронців дозволило зберегти рештки пам'ятки Дніпровські хвилі. 

"Патруль приїхав дуже швидко. Також ми викликали декілька місцевих телеканалів. Нам вдалося зупинити будівельні роботи. Я написала від свого ім’я заяву, щоб почався якийсь процес оголоски цього питання в інтернеті. Багато людей почали про це розмовляти, вийшло багато репортажів, але наступного ранку будівельні роботи продовжилися. Десь о восьмій ранку туди вже приїхала начальниця управління захисту культурної спадщини, міський патруль та міська варта, і тільки так вони змогли зупинити будівельні роботи", – зауважила Рузецька.

Зазначу, деякі об’єкти радянського модернізму згадують як одні з найцікавіших у світі. Зокрема, це будівля Інституту інформації або так звана Тарілка у Києві, столичний готель Салют та київський крематорій у Києві. Вони потрапляли на обкладинки світових видань про модернізм.